logo
Остапчук, Рибак Системи технологій

26.6.1. Проблеми тпв в Україні

Надійна і сучасна інформація про стан проблеми ТПВ в Ук­раїні, на жаль, відсутня. Специфікою України в порівнянні з західними країнами є те, що абсолютна більшість муніціпальних відходів (96...98)% за різними джерелами звозиться на звалищи (таблиця 26.5), із яких, на думку Держкомприроди СРСР (1989 р.) 88%) знаходилися в "незадовільному санітарному стані".

Таблиця 26.5.

Порівняння об'ємів, складу і способів утилізації ТПВ в Україні і СІЛА

Кількість по категоріях %

З'єднані Штати "

/країна

Папір і картон

Скло

Метали

Пластик

Текстиль

Гума і шкіра

Деревина

Харчові відходи

Інше

40

7,0

8,5

8,0

2.1

2,5

3,6

7,4

20,9

20...36

5...7

2...3

3...5

3...6

1,5...2,5

1,4

20...38 10...35,5

Методи утилізації (%)

Вторинна переробка і використання

Спалення

Поховання

13,1

14,2

72.2

1,3

2,2

96.5

867

Таким чином із аналізу наведених таблиць і малюнків можна зробити висновок.

1. ТПВ складаються із різних компонентів, до яких повинні застосовуватися різні підходи знешкодження, оскільки вони ма­ють різні характеристики.

2. Комбінація технологій і заходів, включаючи скорочення кількості відходів, вторинна переробку і компостування, похован­ня на полігонах і сміттєспалювання, — повинна використовувати­ся для утилізації того чи іншого специфічного компоненту ТПВ.

3. Муніципальна система утилізації ТПВ повинна розробляти­ся з урахуванням конкретних місцевих проблем і базуватися на місцевих ресурсах.

4. Комплексний підхід до переробки відходів повинен базува­тися на стратегічному довгостроковому плануванні, для забезпе­чення гнучкості, здатної адаптуватися до майбутніх змін у складі і кількості ТПВ і доступності технологій утилізації.

5. Участь місцевої влади, а також усіх груп населення (тобто тих, хто власне "робить" сміття) — необхідний елемент будь-якої програми для рішення проблеми ТПВ.

Концепція комплексного керування відходами (ККВ) припус­кає, що на додаток до традиційних способів (сміттєспалювання і поховання) невід'ємною частиною утилізації відходів повинні ста­ти заходи щодо скорочення кількості відходів, вторинна переробка відходів і компостування. Тільки комбінація декількох способів мо­же сприяти ефективному рішенню проблеми ТПВ. ККВ передбачає таку ієрархійну структуру розв'язання проблему утилізації ТПВ.

Скорочення відходів. Під скороченням розуміється не тільки зменшення загальної кількості відходів, але і зменшення їхньої токсичності й інших шкідливих властивостей. Скорочення відходів досягається внаслідок переорієнтування виробників і спо­живачів на продукти і упаковку, що приводять до меншої кількості відходів. Зараз більш розумно говорити не про скорочення об'єму відходів, а про обмеження їхнього безконтрольного росту.

Вторинна переробка, яка не просто зберігає місце на звали­щах, але і поліпшує ефективність сміттєспалювання вилученням загального потоку відходів неспалених матеріалів.

Спалення сміття і поховання на полігонах. Сміттєспалювання зменшує об'єм відходів, що потраляють на звалища і може вико­ристовуватися для виробництва електроенергії. Хоча спалення усіх відходів — це технологія минулого, сучасні сміттєспалю-

868

вальні установки полвинні бути обладнані системами очищення викидів, ТПВ за морфологічною ознакою підрозділяються на компоненти: папір, картон; харчові відходи; дерево; метал (чор­ний і кольоровий); текстиль; кістки; скло; шкіру, гуму; камені; полімерні матеріали; інші(фракціі); відсів менше 15 мм. За єди­ною методикою, прийнятою Європейськими країнами, при не­обхідності добавляється компонент "садові відходи".

Морфологічний склад ТПВ (% за масою)

Папір, картон 33...40

Харчові відходи 26... 32

Дерево, листи 1,5...5

Метал чорний 2,5. ..3,6

Метал кольор овий 0,4... 0,6

Кістки 0,9... 0,5

Шкіра, гума 0,8... 1,3

Текстиль 4,6...6,5

Скло 2,7...4,3

Камені, кераміка 0,7...1,0

Полімерні метали 4,6...6,0

Відсів менше 16 мм 8,8... 11,2

Істотно впливає на склад ТПВ саме організація збору в місті утильного паперу, харчових відходів, склотари.