13.3. Технології шоколаду
Асортимент шоколадних виробів. Основною сировиною при виробництві шоколаду і какао-порошку, яка обумовлює їх специфічні смакові і ароматичні властивості, є какао-боби. У процесі технологічної обробки із какао-бобів одержують основні напівфабрикати — какао терте і какао-масло, які разом із цукровою пудрою використовуються для виготовлення шоколаду, а із какао-жмиха отримують какао порошок.
Шоколад поділяють на декілька видів. В залежності від складу відрізняють шоколад без добавок, шоколад із добавками, шоколад із начинкою і шоколад діабетний. В залежності від способу об-
548
робки шоколад поділяють на шоколад десертний, шоколад звичайний, шоколад шпаруватий, шоколад в порошку і шоколадні фігури. Шоколад без добавок виготовляється із какао тертого, цукрової пудри і какао масла. Такий шоколад має специфічні яскраво виражені властивості, які притаманні какао бобам. Змінюючи співвідношення між цукром і какао тертим можна змінити смакові особливості шоколаду від гіркого до солодкого. Чим більше в шоколаді какао тертого, тим більш гіркий смак, та яскравий аромат має шоколад і тим більшу він має цінність. Вміст какао тертого в шоколаді без добавок змінюється в досить широких межах — (57...25)%. Шоколад з добавками виготовляють із какао тертого, цукрової пудри і какао масла. З добавок, які частіше всього використовуються, можна вказати на сухе молоко, сухі вершки, ядра горіхів, вафлі, цукати, спирт, коньяк, ванілін, різні есенції, тощо.
Добавки вводяться двома засобами: сухе молоко, сухі вершки, кофе, горіхи і т.і. — вводять одночасно з основними компонентами на початку процесу виготовлення шоколадної маси і подрібнюють разом із цукровою пудрою і какао тертим; такі як крупка або цілі ядра горіхів, вафлі, цукати, грильяжна або карамельна кришка і ті., — в вигляді великих включень.
Співвідношення між переліченими складовими шоколаду відображає особливості споживності та смаку, і змінюється в широких межах. Так, вміст цукру може складати (25...53)%, какао тертого — (7...56)%, сухого молока (10...30)%. Інші добавки вводятьсяв самих різних співвідношеннях. Проте загальний вміст жиру в усіх видах шоколаду повинен бути майже однаковим — (32...36)%.
Шоколад з начинкою виготовляється із шоколадної маси без добавок та із шоколадної маси з добавками і молока в вигляді плиток, батонів, черепашок і інших фігур із різними начинками: горіховими, помадними, шоколадними, фруктово-желейними, кремовими, молочними, вершковими. Кількість начинки змінюється в межах (25...50)%.
Шоколад діабетний призначається для хворих цукровим діабетом. До складу шоколаду замість цукру вводиться сорбіт або ксиліт, а також какао терте, сухе молоко та какао масло. В окремих випадках використовується сахарин.
Шоколад десертний випускають за добавками та без добавок, але він підлягає особливо детальній і довгій обробці в процесі виробництва, в результаті чого здобуває високі смакові та ароматні властивості.
549
Шоколад звичайний виробляється в значних кількостях як шоколад із добавками. Шпаруватий шоколад виготовляється як десертний з добавками та без добавок і в процесі виробництва підлягає додатковій обробці під вакуумом.
Шоколад в порошку виробляється із цукрової пудри і какао тертого, шоколадні фігури без начинки — із десертної шоколадної маси в вигляді різних пустотілих предметів і фігурок тварин.
Шоколад десертний, звичайний, шпаруватий без добавок і з добавками в основній масі виробляється в вигляді прямокутних плиток з малюнком та без малюнка на поверхні по 100, 50, 25, 2,18 і 5 г.
Технологічну схему виробництва шоколаду наведено на рис. 13.3. Виробництво шоколаду складається з цілого ряду технологічних операцій: переробка какао бобів до одержання основних напівфабрикатів — какао тертого і какао масла; сортуваня какао бобів і очищення від сторонніх домішок, термічна обробка, подрібнення бобів і відокремленням лушпиння, одержанням какао крупок і какао тертого, темперування і збереження какао тертого на виробництві, пресування какао тертого з одержанням какао масла і какао-жмиху і збереження какао масла; отримання какао порошку; приготування шоколадної маси — подрібнення цукру-піску до цукрової пудри, дозування і змішування рецептурних компонентів шоколадної маси, подрібнення шоколадної маси, розведення шоколадної маси какао маслом введення фосфовидного концентрату, гомогенізація шоколадної маси для звичайного шоколаду, контирування (тобто довгочасна технічка дія протягом (24...72) год при підвищених температурах (45...60) °С) шоколадної маси для десертного шоколаду і збереження шоколадної маси на виробництві; формування обгортки та пакування шоколаду, темперування та фільтрування шоколадної маси у формах охолодження і виймання шоколаду із форм, обгортання та пакування.
Переробка какао бобів складається із операцій:
1. Сортування какао бобів з метою очищення какао бобів від сторонніх домішок і відокремлення пошкоджених надломлених зерен. Подрібнення бобів здійснюється на дробарках, очищення і сортування — на очисно-сортувальних машинах з сепараційними і ситовими пристроями та відбірковим транспортером. У очисно-сортувальних машинах какао боби щітковими пристроями або струменем повітря очищаються від зайвих домішок, які збираються в циклонах. Очищені боби надходять до системи сит із отвора-
550
ми різних розмірів, на яких спочатку відокремлюються здвоєні боби, потім поламані і подрібнені. Очищені і розсортованої какао боби виводять із машини відбірковим транспортером.
Рис. 13.3. Технологічна схема виробництва шоколаду
551
Термічна обробка какао бобів. Однією з основних операцій, яка впливає на якість шоколадних виробів, є термічна обробка какао бобів, в процесі якої в них проходить ряд фізико-хімічних змін. Перш за все при термічній обробці вміст вологості зменшується з (6...8) до (2...3)%. Внаслідок зменшення вологості какао вела робиться хрупка і добре відділяється від ядра, а саме ядро легко подрібнюється.
Під впливом високої температури боби стерилізуються, покращується їх смак і розвивається характерний аромат. Специфічний аромат какао виникає уже при ферментації, а потім покращується і розвивається при термічний обробці в результаті утворення нових ароматичних сполук. Присутній в какао-бобах леткі органічні кислоти відокремлюються, вміст розчинених дубильних речовин знижується, зменшується кислий та в'язкий присмак, характерний необробленим какао бобам.
Термічна обробка какао бобів на сучасних підприємствах здійснюється в апаратах безперервної дії повітрям, нагрітім до температури (130...170) °С протягом (25...50) хв. Необхідно при цьому враховувати, щоб какао боби не нагрівалися вище 120 °С. Після термічної обробки какао боби повинні підлягати найшвидшому охолодженні до температури біля ЗО °С і передаватись на - наступну операцію.
2. Подрібнення какао бобів. Після термічної обробки і охолодження какао боби направляють в дробильно-сортувальну машину, на якій здійснюється подрібнення бобів, розподіл отриманої крупки з розмірами та відокремлення какао вели. Основними робочими органами машини є дробильний механізм, ситова рама із зворотно-поступальними рухом, вентилятор, магніти і обертальний шнек.
Дробильний механізм виконано в вигляді двох рифлених валків або двох дисків з рифленою поверхнею: ситова рама складена з набору сит з чарунками розмірами від 0, 75 до 8 мм.
Какао боби норією подають до дробильного механізму перед яким установлено магніти. Проходячи через дробильний механізм, боби дробляться, утворюючи суміш круки ядра, частинок какао вели і паростків. Суміш надходить до сита і по просуванні її по ситу проходить розподіл крупки за розмірами, а за допомогою повітряної сепарації від крупки відділяться какао вела. На роздрібнені какао боби сходять з сита і шнеком подаються на повторне подрібнення. При подрібненні важливо отримати чисту
552
крупку з вмістом какао вели не більш 1,5%. Вихід крупки повинен складати (81...83)% по відношенню до несортованих какао бобів.
3. Подрібнення какао крупки. Какао крупка підлягає детальному подрібненню, при якому руйнується клітинна тканина, що полегшує звільнення із клітин какао масла. В результаті цього утворюється напівфабрикат — какао терте, яке уявляє собою в розігрітому стані(більше 35 °С) суспензію, що складається з двох фаз: рідкої — какао масла і твердо дрібніших частинок клітинної тканини какао бобів.
Процес подрібнення какао крупки здійснюється в машинах різний типів: вальцьових, штифтових, шарикових та комбінованих. Дробарки відрегульовують таким чином, щоб отримане какао терте мало високу дисперсність.
У процесі подрібнення какао крупки у результаті інтенсивного тертя какао терте розігрівається і перетворюється в легко текучу масу, яка легко транспортується насосами. Після подрібнення вологість какао тертого стає (2...2,5)%; дисперсність твердої фази (90...95)% частин розміром менше ЗО мкм.
Темперування і збереження какао тертого. Какао терте збирають у темперуючі збірники ємкістю від 2 до Ют, які оснащені обігріванням, мішалками і термометрами. В цих збірниках какао терте нагрівають до (85...90) °С і зберігають при безперервному помішвуанні, щоб не пройшов розподіл рідкої і твердої фаз. Збірники вивантажують за допомогою вкладеного або встановленого рядом насосу.
Какао терте використовують у двох технологічних напрямках: для готування шоколадної маси і для одержання какао масла, яке є другим основним компонентом шоколадного виробництва.
4. Пресування какао тертого. Отримання какао масла здійснюється шляхом пресування какао тертого. Процес пресування здійснюється на гідравлічних пресах: вертикальних напівавтоматичних шести чашкових або горизонтальних автоматичних дванадцяти чашкових.
Сучасні преси вимагають, щоб вологість какао тертого не перевищувала 1,5%. При цьому полегшується робота пресу, скорочується цикл пресування, збільшується вихід масла і створюється можливість для одержання какао жмиху з вмістом какао масла (9...11)%. Процес пресування протікає при температурі завантажує мого какао тертого і отримуємого какао масла біля 100 °С і
553
тиску до (45...55)МПа. Цикл пресування від 15 до 40 хвилин в залежності від залишеного жиру в жмиху, який використовується для одержання какао порошку товарного і виробничого.
5. Збереження какао масла. Какао масло від пресів надходить у великі ємності з обігріваючими стінками, в яких зберігається при температурі (50...60) °С. Какао масло, напрямоване на медичні цілі, проходить ретельне фільтрування для відокремлення дрібних частинок какао тертого.
Одержання какао порошку. Жмих (макуха) какао, отриманий після пресування в гарячому стані транспортером передається на грубе подрібнення в жмиходробарку. Потім жмих охолоджується і передається в проміжкові бункери для збереження.
Подрібнення какао жмиху в порошкоподібний стан проводиться на різних видах какао-розтиральних приладах, де здійснюються такі технологічні операції: подрібнення жмиху, охолодження порошкоподібного продукту, відокремлення дрібних фракцій і повернення грубих фракцій на повторне подрібнення. Для цієї мети використовують установки двох типів: із ситовими пристроями для розподілу продукту за розмірами та з повітряною сепарацією — по зваженій швидкості частинок у повітряному потоці. Шматочки жмиху з температурою (35...40) °С потрапляють на подрібнення в дезінтегратор, звідки течією повітря надходять в систему охолодження, де завдяки низькій температурі продукт миттєво охолоджується. Суміш какао порошку і повітря, яке виходить із системи охолодження, потрапляє в сепаратор, в якому проходить відокремлення великих частинок, які направляють на повторне подрібнення.
Дрібні частинки какао порошку потоком повітря направляються до циклону, де проходить відокремлення продукту від повітря.
Какао пророк уявляє високо собою диспергований продукт, головна маса(до 80%) частинок якого має розміри менше 35 мкм. Вологість какао порошку біля 5%. Відрізняють товарний (для продажу) і виробничний(що використовується як добавка) какао порошок.
Готування шоколадної маси. Шоколадна маса є основним напівфабрикатом, із якого відливанням у різні форми з наступним охолодженням отримують шоколад. Шоколадна маса в розігрітому стані уявляє собою гомогенну — однорідну масу з визначеною в'язкістю і складається із суміші дрібних частинок
554
ядер какао бобів, цукру та інших добавок, рівномірно розподілених у какао маслі.
Основними компонентами шоколадної маси є какао терте, какао масло та цукрова пудра. Крім цих основним компонентів в шоколадну масу входять різні добавки, передбачені рецептурами для різноманітності смакових і споживних властивостей шоколаду. Шоколадна маса в розігрітому стані з фізико-хімічної точки зору уявляє собою високо структуровану дисперсну систему, яка складається з двох фаз дисперсійної — какао масла і дисперсної— мікрокристаликів цукрової пудри, частинок ядер какао бобів, сухого молока, горіхів, кави, т.і.
Якість і технологічні властивості шоколадної маси найбільше характеризуються в'язкістю і дисперсністю твердої фази. В'язкість в значний мері обумовлює технологічні властивості і повинна мати постійну належну величину, при якій найкраще здійснюються процеси формування шоколаду і глазування виробів. Дисперсність твердої фази характеризує смакові якості шоколаду і його структуру.
Сучасні дослідники вказують, що розмір твердих частинок шоколадної маси не повинні перевищувати (25...ЗО) мкм. Технологічний процес готування шоколадних мас є досить важливим так як якість шоколадних мас обусловює якість шоколаду. У процесі виготовлення та обробки шоколадних мас складаються та проявляються смакові та ароматичні особливості шоколаду.
Подріблення цукру-піску. При приготуванні шоколаду переробляється значна куль кість цукру-піску, який заздалегідь подрібнюється до стану цуровой пудри. Вологість цукру-піску не повинна перевищувати 0,15%. При безтарному зберіганні його на кондитерських фабриках вологість повинна складати 0,02...0,04%. Цукор-пісок просіюють звичайно вібраційними ситами або на установці "Піонер", а потім подрібнюють на різних типах молоткових дробарок або дезінтеграторах. Іноді цукрову пудру одержують безпосередньо на рецептно-змішувальній станції.
Виготовлення шоколадної маси починають зі змішування какао тертого з цукровою пудрою, какао маслом та іншими компонентами, які передбачені рецептурою. Основним призначенням процесу змішування є ретельне рівномірне перемішування всіх складових частин з метою одержання однорідної пластичної тістоподібної маси. Змішування значно впливає на наступний процес подрібнення шоколадної маси. Рівномірно перемішана шоколадна маса значно краще подрібнюється.
555
Процес змішування передумовлює дозування рецептних компонентів. В першу чергу надходить до змішувача какао терте, потім цукрова пудра та інші добавки, а в останню чергу завантажується какао масло, але в такій пропорції, щоб загальний вміст жиру в шоколадній масі склав би (26...29)%.
Змішування здійснюється в змішувачах (міксерах, меланжерах), періодичної дії протягом 30 хвилин або в змішувачах безперервної дії з механізованим завантаженням компонентів та з безперервним завантажуванням вимішаної маси.
4. Подрібнення шоколадної маси. Основним призначення процесу подрібнення шоколадної маси є подріблення твердої фази — цукру, какао тертого, горіхів, сухого молока, та ін., розтиранням і розчавлюванням до частинок необхідного розміру. Подрібнення шоколадної маси здійснюється на швидкохідним багато валкових млинах. Валки млинів мають однакові розміри як за діаметром, так і за довжиною, але обертаються з різними швидкостями. Передача шоколадної маси з валка на валок проходить знизу наверх. Нижній, перший валок має частоту обертання (20...30) об/хв., а останній, п'ятий — 206 об/хв.. Частота обертання останнього валка звужених млинів складає (300...350) об/хв..
У процесі подрібнення шоколадна маса із бункеру попадає в зазір між першим та другим валком, розмазується та розподіляється по всіх поверхнях валка, передається в зазір між другим та третім валком і завдяки збільшенній швидкості наступних валків розчавлюється і розтирається, проходячи між валками. Дисперсність отриманої шоколадної маси залежить, головним чином, від правильної наладки та регулювання млина, а також від підготовки маси на стадії змішування рецептурних компонентів.
При подрібненні вигляд шоколадної маси має різко тістоподібний вигляд; по мірі просування по валкам тверді частинки подрібнюються, різко збільшується їх сумарна поверхня і маса стає порошкоподібною. Така зміна виникає в результаті того, що в шоколадній масі міститься какао масло, яке розподіляється значно збільшеній сумарній поверхні маси та приймає форму тонкої плівки, що призводить до висихання маси.
5. Розведення шоколадної маси какао маслом. Подрібнена шоколадна маса при нагріванні і ретельному перемішуванні розводиться какао маслом для того, щоб вона перейшла із порошкоподібного в рідкий стан.
556
6. Введення фосфатного концентрату. У процесі вимішування вводяться соєвий фосфатидний концентрат, який уявляє собою поверхнево-активною речовиною, здатною. Утворювати рідку маловя'зку шоколадну масу.
7. Гомогенізація шоколадної маси. Процес гомогенізації полягає в одержанні однорідної маси шляхом безперервної обробки її в вимішальному обладнанні, результатом якої є руйнування структури мас, рівномірне розподілення твердих найдрібніших частинок в какао маслі і зменшення в'язкості. Гомогенізація маси може здійснюватись на тому ж устаткуванні, в якому проходило розведення шоколадної маси маслом, або в коумашинах, а також в емульгаторах безперервної дії. Цей процес здійснюють при температурі (60...70) °С для маси без добавок і для шоколадної глазурі і при температурі (45...50) °С для маси з добавками молока, горіхів, тощо.
8. Конширування шоколадної маси. Шоколадну масу, яку призначено для готування десертного шоколаду, підлягають тривалому процесу коншинування — механічній обробці в спеціальних машинах. Процес триває для різних видів шоколадної маси від 24 до 72 годин при безперервній механічній і тепловій дії. Конширування шоколадної маси викликає складні фізико-хімічні зміні — в значній мірі покращується смак і аромат за рахунок перетворення дубильних і ароматичних речовин, зменшується вологість і в'язкість маси. Якість шоколаду в цілому значно покращується.
9. Збереження шоколадної маси. Виготовлені шоколадні маси всіх видів після обробки перекачується в ємності доля збереження, в яких температура маси постійно витримується до (42...45) °С і звідти шоколадну масу вибирають на подальшу виробничу операцію.
Формування, завертання та пакування шоколаду. Одержання шоколаду із шоколадної маси здійснюється наливанням шоколадной маси в різні форми з наступним охолодженням. В результаті чого шоколад в готовому вигляді має тверду ломку, специфічну, характерну тільки для шоколаду.
Утворення такої структури проходить за рахунок кристалізації какао масла, яке при кімнатній температурі має певну твердість температура плавлення шоколаду (33.. .34) °С, тобто нижче температура тіла людини. В результаті чого шоколад легко плавиться в роті людини. Какао масло досить чуттєве до найменших змін температури, тому процес підготовки шоколадної маси до формуван-
557
ня, сам процес формування і охолодження повинен здійснюватись в суворо визначених температурних режимах.
Виготовлена шоколадна маса потрапляє в темперуючу машину для темперування. Процес темперування полягає в охолодженні шоколадної маси до температур (29...31) °С і для молочного шоколаду до 28 °С при безперервному розмішуванні. При цьому шоколадна маса повинна подаватися частково охолодженою до температури (40...45) °С. Доведення температури шокованої маси до (29...ЗО) °С не повинно проводитись дуже різко при низьких температурах охолодження, оскільки кристалізація какао масла повинна пройти з утворенням стабільної форми кристалів.
Темперування шоколадной маси здійснюються в автоматичних шнекових машинах безперервної дії. До одержання необхідної температури машина працює по замкнутому циклу, після досягнення потрібної температури шоколадна маса направляється на формування. Перед формуванням шоколадна маса повинна бути профільтрована через спеціальні фільтруючі пристрої.
Формування шоколаду. Плитковий шоколад без начинки формують на автоматах безперервної дії, на яких здійснюються всі операції. Автомати складаються з ряду сполучених один з одним синхронно працюючих машин, які здійснюють заповнення форм шоколадної маси, розподілення і розривання її, охолодження, витягання шоколаду з форм і подача на завертання.
Процес здійснюється в такій послідовності. Відтемперована шоколадна маса із темперуючої машини потрапляє у воронку відливної машини, із якої дозується в форми. Форми закріплені та злегка підігріті на ланцюговому транспортері, подаються до відливної машини, заповнюються шоколадною масою, оброблюються на відброгранспортері для розподілення маси за формою і надходять до охолоджувальної шафи. Процес охолодження триває (20...25) хв. За цей час проходить кристалізація какао масла і затвердіння шоколадної маси.
При виході із охолоджувальної шафи форми перевертаються, плитки витягаються на транспортер і направляються не завертання. Формування шпаруватого шоколаду доповнюється операцією обробки шоколадної маси під вакуумом після розподілення її по формі з одночасним незначним охолодженням. Формування шоколаду із начинкою складається з утворенням шкірочки, введення в неї начинки із суворо визначеною температурою і утворення дна(донечка) плитки. Формування шоколаду з начин-
558
кою здійснюється на спеціально призначених для цієї мети автоматах. Шоколадна маса заливається у форми, які обробляються на вібротранспортері, потім перевертаються і частина маси з них витікає, залишаючись на стінках форми.
Потім форми знову перевертаються і потрапляють в охолоджувальну шафу. Загустіла на поверхні форми шоколадна мас є обложкою, в яку заливаються дозуючими пристроями різні начинки. Форми проходять через другу шафу для охолодження начинки і потрапляють під пристрій, який заповнює форму шоколадною масою для утворення донечка плитки. Після цього форми проходять через третю охолоджувальну шафу і готові плитки з грачиною виймаються із форм. Всі плитки шоколаду завертаються на машинах в алюмінієву фольгу та етикетку. Загорнені плитки складають в картонні футляри або ящики з гофрованого картону. Шоколад є довгозберігаючим (довготривалим) продуктом. Шоколад без добавок має гарантійний термін зберігання 6 місяців при температурі (18+-3) °С і 3 місяці для шоколаду з добавками. Термін зберігання какао порошку при цих же умовах 6 місяців. У процесі зберігання шоколад особливо чутливий до дій тепла, тому підтримка необхідної температури зберігання суворо обов'язкова.
- Системи технологій (за видами діяльності)
- Розділ 1. Промисловість України
- 1.1. Загальна характеристика промисловості
- 1.2. Одиниці виміру фізичних величин, фізичні властивості матеріалів і робочих агентів
- 1.3. Властивості сировини, кінцевих продуктів і робочих агентів
- Розділ 2. Теоретичні засади технології
- 2.1. Основні технологічні поняття та визначення
- 2.2. Класифікація технологічних процесів та апаратів технології
- 2.3. Фізико-хімічні та біохімічні закономірності в технології
- 2.3.7. Закони зберігання маси та енергії в умовах рівноваги систем
- 2.3.2. Кінетика технологічних процесів
- 2.4. Технологічні закономірності технології
- 2.4.1. Використання законів фундаментальних наук
- 2.4.2. Принципи ресурса- ma енергозбереження в технології
- 2.4.3. Принцип інтенсифікації процесів
- 2.4.4. Принцип найкращого використання устаткування
- 2.4.5. Принцип оптимального варіанту
- Контрольні запитання до 2-ї глави
- Розділ 3. Технологічна лінія як система
- 3.1. Загальні уявлення про систему
- 3.2. Технологічна система
- 3.3. Система керування підприємством
- 3.3.1. Визначення системи керування
- 3.3.2. Виявлення і аналіз проблем та суперечностей
- 3.3.3. Структура управління
- 3.4. Моделювання систем керування (управління)
- 3.4.1. Загальна постановка завдань моделювання
- 3.4.2. Складання моделі для визначення собівартості продукції
- 3.5. Технічниий рівнь об'єктів технології
- 3.5.1. Показники якості технологічних процесів
- 3.5.2. Номенклатура показників якості технічних об'єктів
- 3.5.3. Методи визначення показників якості технічної продукції
- 3.5.4. Економічна оцінка технічного рівня
- 9. Економічна оцінка технічного рівня.
- Розділ 4. Основні процеси, машини та апарати будь-якої технології
- 4.1. Класифікація процесів та апаратів в технології
- 4.2. Механічні процеси
- 4.2.1. Подрібнення
- 4.2.2. Класифікація подрібнювачів
- 4.3. Перемішування
- 4.4. Гідродинамічні процеси
- 4.4.1. Класифікація і характеристика неоднорідних систем
- 4.4.2. Осідання в гравітаційному полі
- 4.4.3. Фільтрування
- 4.4.4 Відцентрові методи розподілу неоднорідних систем
- 4.5. Теплові процеси
- 4.5.7. Теплопередача
- 4.5.2. Тепловіддача при зміні агрегатного стану речовини
- 4.5.3. Конструкції теплообмінників
- 4.5.4. Випарювання
- 4.4.5 Конденсація
- 4.6. Масообмінні процеси
- 4.6.1. Класифікація масообмінних процесів
- 4.6.2. Масопередача
- Загальні відомості
- Матеріальний баланс повітряної сушарки
- 4.6.4 Кристалізація
- 4.6.5. Перегонка і ректифікація
- 4.6.6. Сорбція
- 4.6.7. Екстрагування
- 4.7. Штучне охолодження
- 4.8. Хімічні та біохімічні перетворення
- 4.8.1. Хімічна кінетика
- 4.8.2. Кінетика мікробіологічних процесів
- Контрольні запитання до 4-го розділу
- Розділ 5. Металургійний комплекс
- 5.1. Загальна характеристика металургійного комплексу
- 5.2. Технологія чавуну
- 5.3. Характеристика, хімічний склад і класифікація чавуну
- 5.4. Виробництво сталі
- 5.4.1. Класифікація сталі та її технологія
- Електричні печі
- 5.4.2. Безчавунне виробництво сталі
- 5.4.3. Рафінування та розливання сталі
- 5.4.4. Виготовлення виробів тиском
- 5.5. Технологія кольорових металів
- 5.5.1. Класифікація кольорових металів
- 5.5.2. Технологія міді
- 5.5.3. Технологія алюмінію
- 5.6. Технологія магнію і титану
- 5.25. Схема електролізера
- 5.7. Корозія та антикорозійні заходи
- 5.7.1. Причини виненкнення корозії
- 5.7.2. Захист металів від корозії
- Контрольні запитання до 5 розділу
- Розділ 6. Паливно-енергетичний комплекс
- 6.1. Загальна характеристика паливно-енергетичного комплексу
- 6.2. Паливо
- 6.3. Характеристика підприємств для вироблення електроенергії
- 6.4. Технологічна схема вироблення електроенергії
- 6.5. Паротурбінні (теплові) електростанції
- 6.6. Електрогенератори
- 6.7. Атомні електростанції
- 6.8. Гідроелектростанції
- 6.9. Електричні мережі
- Контрольні запитання до 6-го розділу.
- Розділ 7. Будівельні матеріальні
- 7.2. Гіпсові в'яжучі матеріали
- 7.2.1. Виробництво гіпсових в'яжучих при низькотемпературному випалюванні
- 7.3. Повітряне вапно
- 7.3.1. Вапно-випалювальні печі
- 7.3.2. Фізико-хімічні основи процесу гасіння вапна
- 7.3.3. Мелене негашене вапно
- 7.3.4. Тверднення вапняного розчину
- 7.3.5. Властивості і застосування вапна
- 7.4. Технологія цементу
- 7.4.1. Сировина для цементу
- 7.4.2. Технологічна схема виробництва цементу
- 7.5. Цегла та черепиця
- 7.5.1. Сировина для виробництва цегли та черепиці
- 7.5.2. Формування цегли, та глиняно/черепиці
- 7.6. Керамічні вироби
- 7.6.1. Класифікація керамічних виробів
- 7.6.2. Керамічна плитка
- 7.7. Переробка деревини
- 7.8. Вироблеництво скла
- Контрольні запитання до 7-го розділу
- 5. Технологія цементу.
- 7. Виробництво скла.
- Розділ 8. Машинобудівний комплекс
- 8.1. Загальна характеристика машинобудівного комплексу
- 8.2. Конструкційні матеріали в машинобудуванні
- 8.3. Антифрикційні сплави
- 8.4. Матеріали на основі порошкової металургії
- 8.5. Композиційні матеріали
- 8.6. Мастильні матеріали та допоміжні матеріали
- 8.7. Антифрикційний чавун і його властивості
- Контрольні запитання до 8 розділу
- 1. Загальна характеристика машинобудівного комплексу.
- Розділ 9. Легка промисловість
- 9.1. Загальна характеристика легкої промисловості
- 9.2. Текстильна промисловість
- 9.3. Шкіряна і взуттєва промисловість
- 9.4. Швейна промисловість
- 9.5. Виробництво хімічних волокон
- 9.6. Виробництво паперу
- 9.6.1. Виробництво паперу та сировина для його виготовлення
- 9.6.2. Технологій виготовлення паперової маси
- 9.6.3. Виготовлення паперу
- Контрольні запитання до 9-го розділу
- 1. Загальна характеристика легкої промисловості.
- 13. Виготовлення паперу.
- Розділ 10. Хімічна промисловість
- 10.1. Загальна характеристика хімічної промисловості
- 10.2. Виробництво пластичних мас
- 10.2.1. Будова та структура пластичних мас
- 10.2.2. Пластмаси на основі продуктів ланцюгової полімеризації
- 10.2.3. Пластмаси на основі продуктів поліконденсації і ступеневої полімеризації
- 10.2.4. Пластмаси на основі природних полімерів
- 10.2.5. Переробка полімерів у вироби
- 10.3. Гума і гумові технічні вироби
- 10.4. Виробництво добрив
- 10.5. Виробництво миючих засобів
- 10.5.1. Миючі засоби
- 10.5.2. Сполуки і властивості миючих засобів
- 10.5.3. Класифікація миючих засобів
- 10.6. Процеси переробки нафти та нафтопродуктів
- 10.6.1. Фракційна переробка нафти
- 10.6.2. Фракційна переробка нафти
- 10.6.3. Високотемпературна переробка нафти
- 10.6.4. Коксування кам'яного вугілля
- 10.7. Виробництво кислот та лугів
- 10.8. Виробництво сірчаної кислоти
- 10.9. Виробництво хлору, водню та їдкого натру
- 10.10. Виробництво пеніциліну
- 10.11. Виготовлення лаку
- Контрольні запитання до 10 розділу
- Розділ 11. Загальна характеристика харчових виробництв
- 11.1. Харчування та харчові продукти
- 11.2. Сировина та асортимент харчових продуктів
- 11.3. Класифікація харчових виробництв
- Контрольні запитання до 11-го розділу
- Розділ 12. Технологія олії
- 12.1. Сировина для виготовлення олії і асортимент готової продукції
- 12.2. Технологічна схема виробництва олії
- 12.3. Екстрагування макухи
- 12.5. Гідрогенізація жирів
- 12.6. Технологія маргарину
- Контрольні запитання до 12-го розділу
- Розділ 13. Технологія кондитерських виробів
- 13.1. Сировина та асортимент кондитерських виробів
- 13.2. Технологія карамелі
- 13.3. Технології шоколаду
- 13.4. Технологія цукерок
- 13.5. Технологія мармеладу та пастили
- 13.6. Технологія мучних кондитерських виробів
- Контрольні запитання до 13-ї глави
- Розділ 14. Технологія молочних виробів
- 14.1. Склад та властивості молока
- 14.2. Технологія переробки молока
- 14.3. Виробництво морозива
- 14.4. Технологія сиру
- 14.4.1. Класифікація сирів
- 14.4.2. Технологія твердих сичужних сирів
- 14.5. Виробництво кисломолочного сиру (творогу)
- 14.6. Виробництво вершкового масла
- 6 Проміжний банк, 8 — сепаратор для одержання високожирних
- Контрольні запитання до 14 глави:
- Розділ 15. Технологія м'ясних виробів
- 15.1. Сировина для виробництва м'ясних виробів та асортимент продукції
- 15.2. Технологічна лінія виробництва ковбаси
- 15.3. Технологія сирокопчених ковбас
- Контрольні запитання до 15 розділу
- Розділ 16. Переробка, плодоовочевої сировини
- 16.1. Асортимент продукції при переробці овочів та плодів
- 16.2.Технологічна схема консервування, основні операції та устаткування
- 16.3. Технологічна лінія "Комплекс" для виробництва зеленого горошку
- 16.4. Контроль виробництва консервів
- 16.5. Квашення плодів і ягід
- Контрольні запитання до 16-го розділу.
- Розділ 17. Зберігання та переробка зерна
- 17.1. Загальні відомості про зерно та продукти його переробки
- 17.2. Технологічна лінія та устаткування для зберігання зерна
- 17.3. Сушіння та активне вентилювання зерна
- 17.4. Контроль та керування процесом зберігання зерна
- Контрольні запитання до 17 розділу
- Розділ 18. Технологія борошна
- 18.1. Сировина та асортимент продукції
- Контрольні запитання до 18—їглави
- Розділ 19. Технологія крупів
- 19.1. Асортимент крупів та сировина для їх виробництва
- 19.2. Хімічний склад крупів та норми виходу продукції
- 19.3. Підготовка зерна для переробки в крупи
- 19.4. Загальні принципи переробки зерна в крупи
- Контрольні запитання до 19-го розділу
- Розділ 20. Технологія хліба і макаронів
- 20.1. Сировина для виготовлення хліба і макаронів та асортимент продукції
- 20.2. Основні технологічні операції виробництва хліба
- 20.3. Технологічна схема виробництва хліба та основне устаткування
- 20.4. Контроль та керування технологічним процесом хлібопекарського виробництва
- 20.5. Технологічна схема виробництва макаронів
- 20.6. Пакування та зберігання макаронних виробів
- 20.7. Контроль та управління макаронним виробництвом
- Контрольні запитання до 20 розділу
- Розділ 21. Виробництво етилового спирту
- 21.1. Загальна характеристика бродильних виробництв
- 21.2. Сировина для виробництва спирту, показники якості сировини і готової продукції
- 21.3. Виробництво етилового спирту з крохмалевмісної сировини
- 21.4. Розварювання сировини
- 21.5. Зброджування оцукреної маси
- 21.6. Вилучення спирту
- 21.7. Особливості виробництва спирту із меляси
- 21.8. Контроль та управління технологічним процесом
- Контрольні запитання до 21-го розділу
- Розділ 22. Виробництво пива та безалкогольних напоїв
- 22.1. Сировина для виробництва пива, показники якості сировини і готової продукції
- 22.2. Технологічна схема виробництва пива
- 5__Змішувач для одержанні суспензії; 6— фільтр;
- 22.3. Виробництво безалкогольних напоїв
- Контрольні запитання до 22-го розділу
- Розділ 23. Виробництво вина
- 23.1. Сировина для виробництва вин
- 23.2. Технологічний процес виробництва виноградних вин
- 23.3. Особливості виробництва ігристих вин
- 23.4. Особливості виробництва кон'яку
- 23.5. Лінії первинного та вторинного виноробства
- Контрольні запитання до 23-го розділу
- Розділ 24. Технологія цукру
- 24.1. Сировина для виробництва цукру
- 24.2. Технологічна схема цукробурякового заводу
- 24.3. Контроль та керування технологічним процесом бурякоцукрового виробництва
- Контрольні запитання до 24-го розділу
- Розділ 25. Виробництво крохмалю і крохмальної патоки
- 25.1. Сировина для виробництва крохмалю, показники якості сировини і готової продукції
- 25.2. Технологічна схема виробництва крохмалю
- 25.3. Технологічна схема виробництва крохмальної патоки
- 25.4. Контроль і керування технологічним процесом виробництва патоки
- Розділ 26. Викиди в довкілля
- 26.1. Утворення шкідливих викидів на підприємствах та в побуті
- 26.2. Води в промисловості
- 26.5. Очищення газових (повітряних) викидів
- 26.6. Знешкодження твердих побутових відходів
- 26.6.1. Проблеми тпв в Україні
- 26.6.2. Варіанти утилізації тпв
- Контрольні запитання до 26-го розділу