logo
том 2 12

Студентське самоуправління як форма громадського самоврядування

Порубай М.Л., керівник проф. Побочий І.А.

Національна металургійна академія України

Студентські роки більшість вважає чи не найкращими роками у своєму житті. Саме за студентства кожен стає по-справжньому дорослою людиною, сам приймає рішення, вирішує власні проблеми. І значна частина цих проблем - суто студентські проблеми, внутрішні проблеми навчального закладу. Чекати на те, що проблеми хтось вирішить замість нас - доволі наївна думка. Саме тому необхідно об’єднуватися разом. А це і є студентське самоврядування, коли студенти спільно вирішують наболілі питання.

Студентське самоврядування є важливим фактором розвитку суспільства, виявлення потенційних лідерів, вироблення у них навичок управлінської та організаторської роботи з колективом, формування майбутньої еліти нації.

В період активного утвердження демократичних засад в усіх сферах життєдіяльності українського суспільства актуальною залишається гармонізація нашої системи освіти з європейською. Україна прагне стати повноправним учасником Болонського процесу. Тому організація і зміст освіти у рідних alma-mater повинні відповідати світовим вимогам, однією з яких є функціонування сильного самоврядування як "конструктивного партнера у створенні Європейського простору вищої освіти".

Молодь в усі часи була найменш консервативною за своїми ціннісними орієнтаціями, найбільш чутливо реагувала на соціальні зміни, їй притаманне негативне ставлення до порушення демократичних норм, законів, моральних принципів, тому можна з повним правом розглядати молодь, а особливо студентство, своєрідним барометром соціально-економічного та політичного стану суспільства.

Молодіжні рухи в усьому світі мають тривалу історію розвитку, вони стали практичними засобами самореалізації для багатьох молодих людей. Будь-який молодіжний рух є засобом, що відкриває канали зв’язку в межах одного покоління, виявляючи та репрезентуючи його інтереси перед суспільством загалом. Представники вітчизняної науки пропонують розглядати такі рухи, по-перше, як одну з найбільш динамічних і мінливих форм соціальної активності молоді та способів вираження її соціально-політичних і громадських ініціатив, по-друге, як один із механізмів участі молоді у суспільних процесах за допомогою колективних (як організованих, так і неструктурованих) форм прояву її самодіяльності на засадах спільних інтересів, і лише у вужчому розумінні – як систему молодіжних громадських об"єднань.

Молодіжні організації дозволяють адекватно відрегулювати відносини молоді з державою, її структурами. Студентська молодь завжди була в авангарді всіх соціальних перетворень та політичних рухів, а нерідко ставала і їх рушійною силою.