Христя алчевська – поетеса, педагог, перекладач (130 років з дня народження)

Святецька В.В., Ковбаса О.П., керівник викл. Рибалко І.В.

Національна металургійна академія України

Народилася 1882 р. в Харкові в сім’ї промисловця і громадського діяча. Мати – відома діячка народної освіти , організатор просвітницької діяльності серед селянства й робітників. Писати почала з юних літ. Середню освіту здобула у Харківській гімназії. Після смерті батька завдяки матеріальній підтримці брата пройшла педагогічну підготовку на вищих педагогічних курсах Франції, в Сорбонні.

Незабутнім для молодої Алчевської стало особисте знайомство з М.Коцюбинським, Лесею Українкою, В.Стефаником, М. Старицьким. Працювала викладачем української та французької мову середніх та вищих навчальних закладах Харкова. ЇЇ першу збірку «Туга за сонцем» позитивно оцінив І.Франко. У наступних збірках «Сонце із-за хмар», «Пісні життя» інтимні ноти поєднуються з громадянськими, до пейзажної лірики вривається відгомін соціальних потрясінь. У збірках часів імперіалістичної війни («Сльози», «Встань сонце!», «Мандрівець») лунають пацифістські мотиви, протест проти війни.

Алчевська була талановитою перекладачкою, здебільшого з російської та французької мов. Перекладала вірші О.Пушкіна, К.Рилєєва, О.Толстого, Я.Полонського, М.Огарьова. Переклади романів В. Гюго «Бюг Жаргаль», «93 рік», «Трудівники моря», віршів Вольтера, П.Корнеля – важливий урок у прилученні нашого народу до скарбниці світової літератури.

Алчевська залишила величезну рукописну спадщину (близько 4 тисяч творів), значна частина якої зберігається у відділі рукописів Інституту літератури НАН України та у Національній бібліотеці ім. В. Вернадського.