logo search
том 2 12

Психолого-педагогічні умови формування професійної спрямованості майбутніх інженерів

Куриленко Т. В., керівник ст. викл. Фоменко І. А.

Національна металургійна академія України

Оптимізація професійної підготовки майбутнього фахівця є одним із головних завдань у вищому навчальному закладі. У вирішенні цього завдання важливим є не тільки надання студентам необхідних знань, а і формування у студентському віці професійно важливих пізнавальних якостей і властивостей особистості. Особливого значення набуває у зв'язку з цим формування професійної спрямованості студентів.

Професійна спрямованість розуміється, перш за усе, як сукупність мотиваційних утворень (інтересів, потреб, схильностей, прагнень), пов'язаних із професійною діяльністю людини, що впливають, зокрема, на вибір професії, прагнення працювати за нею і задоволеність професійною діяльністю. Професійна спрямованість особистості передбачає розуміння і внутрішнє прийняття нею цілей і завдань професійної діяльності, а також співзвучних із нею настанов, переконань і поглядів. Усі перелічені ознаки й компоненти професійної спрямованості є показниками рівня її сформованості у студентів. Професійна спрямованість характеризується стійкістю (або нестійкістю), домінуванням соціальних або вузькоособистісних мотивів.

Яким чином можна допомогти майбутньому інженерові набути професійної спрямованості? На цьому шляху є важливим: виробляти у студентів правильне уявлення про суспільну значущість і зміст діяльності інженера; формувати позитивну мотивацію до засвоєння знань і вмінь, які необхідні для успішного розв'язання інженерних завдань; зміцнювати професійну самооцінку, впевненість студентів у наявності в них необхідних для опанування професією інженера задатків і здібностей; формувати ціннісні орієнтації, пов'язані із професійною діяльністю; зміцнювати мотиви, пов'язані з майбутньою професією.

Формування професійних інтересів майбутніх інженерів у ході навчальної діяльності можливе за умов запровадження активних форм навчання: проблемних лекцій, навчальних ділових ігор, зокрема, аналізу конкретних ситуацій, що виникають на виробництві. Великого значення набувають у процесі професіоналізації студентів виробнича практика, екскурсії на виробництво, зустрічі з випускниками, які успішно працюють за професією інженера, профорієнтаційні консультації.