Дослідження властивостей в’яжучих композицій автоклавного твердіння з використанням відходів металургійного комплексу

Усс О.І., керівник Фоменко Г.В.

ДВНЗ «Український державний хіміко-технологічний університет»

Однією з пріоритетних проблем для силікатної промисловості є розробка ресурсо- та енергозберігаючих технологій у виробництві в’яжучих автоклавного твердіння. При цьому одночасно вирішуються техніко-економічні та екологічні завдання.

Науково-дослідна робота спрямована на дослідження використання відходів електротермічних виробництв, тобто – пилу сухого газоочищення виробництва феросиліцію (ПГВФ) і полідисперсного пилу від виплавки нормального електрокорунду (ПВНЕ) в якості компонентів сировинних силікатних сумішей.

Ефективність використання ПГВФ та ПВНЕ оцінювалася за зміною співвідношення компонентів сировинної суміші. Добавки додавали до силікатної маси у кількості від 2,5 до 15,5%, які вводили у готову силікатну масу понад 100% після процесу гасіння перед останнім перемішуванням і пресуванням сирцю.

Порівняння якості контрольних і дослідних зразків показало, що марка виробів зростає від 150 до 250. Представлений коефіцієнт пом’якшення демонструє повільну водостійкість, а водопоглинення виробів відповідає вимогам стандарту і становить більш 6,5 %.

Найбільш ефективним є використання ПГВФ і ПВНЕ у кількості 13,0%, що дозволить скоротити витрати сировинних ресурсів, знизити собівартість кінцевої продукції та запобігти забрудненню навколишнього середовища.