Обгрунтування методу обліку витрат на виготовлення продукції на прикладі ват «інтерпайп нтз»

Клочко О.Д., керівник проф. Король Г.О.

Національна металургійна академія України

В ринкових умовах господарювання запорукою ефективного управління виробничим підприємством є повнота, достовірність та оперативність інформації про витрати, які формують собівартість виготовленої продукції. Таку інформацію надає облік витрат виробництва, який є центральною підсистемою в інформаційній системі бухгалтерського обліку. На ВАТ «Інтерпайп НТЗ» використовується попередільний метод калькулювання витрат. Цей метод застосовується при масовому виробництві однорідної продукції. Середні затрати на одиницю продукції визначаються діленням загальної суми витрат на кількість вробленої продукції.

У вітчизняній та зарубіжній практиці фінансового і управлінського обліку утворилися і використовуються більше десятка методів калькулювання та обліку витрат. Найбільш поширені методи калькулювання виробничих витрат:

- позамовний метод (застосовується при різноманітній діяльності підприємства, витрати визнаються за конкретними замовленнями, партіями або договорами);

- нормативний метод (витрати обліковуються за встановленими нормативами, а собівартість продукції калькулюється ще на стадії планування виробництва);

- метод «директ-костінг» (витрати поділяються щодо обсягу виробництва на постійні та змінні, а до собівартості виробленої продукції включаються тільки змінні виробничі витрати) та інші.

Розглянувши сутність, характерні риси методів калькулювання виробничих витрат, можна зробити висновок, що для підприємства ВАТ "Інтерпайп НТЗ" більш економічно вигідним є метод розподілу «директ–костінг». Перевагами цього методу є те, що на основі даних обліку сум покриття можливо приймати різноманітні оперативні рішення з управління підприємством: досягнення ефективної політики цін; визначення меж, до яких можливо зменшувати ціни залежно від ринкових чинників; оптимізації асортименту випуску продукції; встановлення доцільності прийняття додаткового замовлення за цінами нижче звичайних; визначення оптимального розміру партії або серії деталей; оптимізації завантаження виробничих потужностей.