Оптимізація зернового складу вигоряючої добавки у динасових легковагах напівсухого способу формування

Горох Д.О., керівник ст. викл. Шебанова Н.В.

Національна металургійна академія України

Існуючі технологічні способи виготовлення динасових легковагів в умовах масового виробництва за методом вигоряючих добавок сприяють формуванню високопористої і низькощільної структури виробів з низькою теплопровідністю, але не забезпечують отримання вогнетривів з високою механічною міцністю. Удосконалення технології виробництва динасових легковагів з підвищеною механічною міцністю і покращеними теплоізоляційними властивостями за методом вигоряючих добавок можливе шляхом оптимізації зернового складу вигоряючої добавки у складі кремнеземистих мас.

Дослідження щодо оптимізації зернового складу вигоряючої добавки проводили на експериментальних зразках-циліндрах діаметром 36 мм і висотою 50 мм, які формували способом напівсухого пресування при тиску пресування 50 Н/мм² з мас вологістю 8 – 8,5 %, що містили 35 % кварциту фр. 3,2 - 0 мм, 35 % кварциту фр. < 0,09 мм і 30 % коксового дріб’язку фр. 0,5 - 0 мм з вмістом зерен фракцій 0,5 - 0,16 мм, фр. 0,16 - 0,088 мм і фр. < 0,088 мм в межах 25,93 – 42,36 %. Свіжосформовані зразки щільністю 1,82 – 1,88 г/см³ сушили і випалювали в діючій тунельній печі підприємства ПАТ “Красноармійський динасовий завод” при температурі 1420 – 1440 °С.

З використанням симплекс-ґратчастого методу планування експерименту були отримані математичні моделі в системі ²склад - властивість² та їх графічні інтерпретації, зіставлення яких з використанням методу накладення дозволило визначити оптимальний зерновий склад коксового дріб’язку: фр. 0,5 - 0,16 мм – 30 %, фр. 0,16 - 0,088 мм – 32 %, фр. < 0,088 мм – 38 %, що забезпечує при достатньо низькій уявній щільності та пористості випалених зразків досягнення механічної міцності динасових легковагів 7,5 Н/мм².