Особливості методу обліку витрат концерну «союзенерго»

Бадалова К.С., керівник проф. Король Г.О.

Національна металургійна академія України

У вітчизняній та зарубіжній практиці фінансового та управлінського обліку утворилися і використовуються більше десятка методів обліку витрат. Проте несистематизоване викладення сутності цих методів у науковій і спеціальній літературі не дає можливості чітко розібратися в особливостях кожного з них. Кожен з методів має цілу низку як переваг так і недоліків, тому підприємства самостійно підходять до вибору методу обліку витрат для покращення управління результатами діяльності підприємства.

В Концерні «СоюзЕнерго» застосовується нормативний метод обліку витрат. Завдяки йому витрати обліковуються за встановленими нормативами. Цей метод дозволяє вести точний аналітичний облік за відхиленнями фактичних витрат від нормативних.

Американськими бухгалтерами у практику був введений термін «стандарт-кост». Зміст методу «стандарт-кост» полягає в тому, що обліковується лише те, що повинно відбутись, а не те, що відбулося, обґрунтовано відображаються відхилення, які виникли. До того ж встановлені норми не можливо недовиконати. Перевищення норми над фактом означає, що вона була встановлена помилково. Одна з основних переваг системи «стандарт-кост» порівняно з нормативним методом полягає в тому, що у випадку суттєвих змін цінової політики загальна сума витрат збільшиться, але це не вплине на керівників, оскільки вони несуть відповідальність у натуральному виразі. Перевитрати можна отримати тільки у випадку суттєвих змін цього виробу, тобто якщо змінюється сам виріб.

Впровадження такого методу в Концерні сприятиме по-перше, можливості заздалегідь визначити суми очікуваних витрат на виробництво і реалізацію виробів, обчислити собівартість одиниці виробу для визначення цін, а також складанню звіту про доходи; по-друге при правильній постановці системи потрібен менший штат бухгалтерів, ніж при обліку минулих витрат. Таким чином, метод «стандарт-кост» може вплинути на підвищення доходності Концерну за трьома напрямками: виявлення перевитрат, які знижують прибуток підприємства; надання менеджерам точних даних про собівартість виробництва, на підставі яких відділ збуту може планувати обсяги продажу і встановлювати оптимальні ціни; мінімізація облікової роботи, яка пов'язана з калькулюванням.