Введення

Розвиткові і формуванню навчальної дисципліни «Технологія машинобудування» як прикладної науки, передував неперервний прогрес машинобудування, яке є провідною і важливою галуззю народного господарства. Сукупність методів і прийомів виготовлення машин , розроблених протягом багатьох років і використовуються у визначеній галузі виробництва, складає технологію цієї галузі. Машинобудування, яке постачає нову техніку усім галузям народного господарства, визначає технічний прогрес країни і має вирішальний вплив на створення сучасної матеріальної бази суспільства.

Щоб забезпечити зростаючі потреби виробництва, машинобудування повинно безперервно удосконалювати технологічні процеси на базі найновіших досягнень науки і техніки, широко впроваджувати комп’ютерні технології, від яких залежить якість і техніко-економічні показники, збільшується конкурентноздатність продукції, яка випускається виробництвом.

Технологія машинобудування – наука об виготовленні машин необхідної якості в встановленій виробничою програмою кількості і в заданий термін при найменших витратах живої і матеріалізованої праці, тобто при найменшій собівартості.

Технологія, як наука, вперше була сформована в тридцяті роки минулого століття. У її витоків були вчені як І.А.Бородачов, А.П.Соколовський, А.І.Каширін, В.С.Корсаков, В.М.Кован. З.А.Сатель, Б.С.Балакшин, М.Г.Егоров і інші.

Сьогодні ця галузь настільки розрослася, що багато видів технологічних процесів викладаються в інших курсах

Так виділилися зараз окремі дисципліни ливарного, ковальсько-пресового, зварювального виробництва, теорії різання металів, металорізні верстати і інструменти, взаємозамінність стандартизації і технічні вимірювання, електрофізичні та електрохімічні методи обробки матеріалів і інші. Усі ці дисципліни тісно пов’язані з технологією машинобудування. В зв’язку з цим майбутні фахівці повинні мати широкий кругозір і володіти цілим комплексом технологічних знань.

Одним з найважливіших напрямків науково технічного прогресу є доскональне освоєння найновіших технологій. Якщо завданням технічної , індустріальної епохи було досягнення найкращих технічних властивостей виробу, то смислом сучасного періоду науково технічного прогресу є досягнення найкращих технологічних якостей.

Товар повинен вироблятися таким чином і такими засобами, які забезпечать його економічність, екологічність і соціальність. Епохи відрізняються не тим, що виробляється, а тим як виробляються вироби, якими засобами, тобто якою технологією.

Таким чином, масштабність народногосподарчих завдань примушує по-новому дивитись на процес прискорення науково технічного прогресу і, насамперед, на перехід до принципово нових технологічних системам які дають найвищу ефективність.

Широке впровадження комп’ютирізації сприяє підвищенню продуктивності проектування технологічних процесів. Впровадження у виробництво верстатів з ЧП, обробляючих центрів, роботів, роботизованих комплексів, гнучких виробничих систем, потребує від інженерів-технологів глибоких знань основ технології, особливостей розробки технологічних процесів для цих систем.

На даному етапі розвитку технології машинобудування як науки її можна розділити на три частини.

Перша частина «Основи технології машинобудування» в якій викладаються загальні положення для всіх галузей машинобудування.

Друга частина – спеціальні розділи які торкаються головним чином виготовлення типових деталей різанням.

Третя частина – складання машин і механізмів, методи і засоби виконання складання.