6.2.Визначення похибок обробки методом математичної статистики

В процесі виготовлення деталі заготовка піддається впливу великої кількості систематичних і випадкових явищ, кожне з котрих впливає на хід процесу в цілому.

Систематичною похибкою називається похибка, значення якої залишається постійним або закономірно змінюється в процесі виготовлення деталі. (неточність верстата – постійна похибка, знос інструменту – змінна похибка)

Випадковою похибкою називається похибка точне значення якої заздалегідь визначити неможливо (неоднакова твердість заготовок, нерівномірність припуску, коливання зусилля затиску і др.) В наслідок дії систематичних і випадкових похибок при обробці на метало різних верстатах, їх дійсні розміри мають різноманітний характер, в наслідок чого виникає розсіяння розмірів. Визначити випадкові похибки для кожної деталі практично неможливо, але можна встановити межі їх зміни.

Для визначення закономірності розподілу похибок, які виникають при обробці, користуються статистичним методом, в технології машинобудування широке поширення при оцінці точності обробки одержали криві розподілу похибок. Частіше використовується закон нормального розподілу (рис.12а),. однак розподіл похибок здійснюється за іншими законами.

• Закон рівної вірогідності – виникає тоді, коли на одержання розмірів впливає систематична, рівномірно зростаюча похибка (наприклад, розмірний знос інструменту)

• Закон ексцентриситету (Релея) – характерне при визначенні ексцентриситету осей або биття поверхонь.

• Закон рівнобедреного трикутника (Сімпсона) - виникає тоді, коли на розмір впливає похибка, яка спочатку закономірно повільно зростає, а потім прискорено. (рис.12в).

• Закон нормального розподілу – основна умова формування нормального закону розподілу полягає в тому, щоб серед випадкових похибок не було домінуючої

рис.12. Криві розподілу похибок при механічній обробці