2.5.Види (типи) виробництва і характеристика їх технологічних процесів. Організаційні форми роботи.

Тип виробництва – ступень повторювання продукції, яка випускається підприємством протягом року. Чим більше однакових виробів, які випускає підприємство, тим більшим тип його виробництва незалежно від капітальних вкладень і сумарної цінової характеристики.

Усі виробництва умовно діляться на три типи: одиничне, серійне (крупне, середнє, мілке) і масове.

Необхідно відмітити, що на одному і тому ж підприємстві і навіть в одному і тому ж цеху можуть бути різні типи виробництва, отже окремі види виробів можуть виготовляться на заводі або в цеху за різними технологічними процесами: технологія виготовлення одних деталей по одиничній технології, других по технології масового виробництва або по технології серійного виробництва і т.п.

Таким чином характеризувати виробництво усього заводу або цеху треба за ознакою переважаючого характеру виробничих і технологічних процесів.

Одиничним виробництвом називається таке виробництво, при якому вироби виготовляються одиничними екземплярами, різноманітними за конструкцією і розмірами, при цьому повтор на виготовлення цих виробів здійснюється рідко або зовсім відсутнє.

Цей тип виробництва характеризується універсальністю. Він охоплює різні типи виробів.

Тому підприємство повинно мати комплект універсального обладнання яке може забезпечити виготовлення різноманітних виробів. Технологічний процес виготовлення деталей при цьому типі виробництва має ущільнений характер; на одному верстаті виконується декілька операцій і часто здійснюється повна обробка і виготовлення деталі різноманітних конструкцій. Пристосування для виготовлення деталей на верстатах мають універсальний характер. Спеціальне обладнання практично не застосовується.

Необхідний при цьому виді виробництва ріжучий і вимірювальний інструменти також універсальні.

При виготовленні виробів основні метало місткі деталі виготовляються раніше, ніж дешевші деталі що сполучаються з ними, за рахунок яких компенсуються відхилення розмірів основних деталей, які виникають після їх обробки. Таким чином, взаємозамінність в цьому виробництві відсутня.

Усі особливості цього виду виробництва обумовлюють відносно високу собівартість виробів. В зв’язку з цим цей тип виробництва поступово поліпшує свій техніко-організаційний рівень на рівень серійного виробництва, Це досягається за рахунок уніфікації і типізації деталей, а також спеціалізації і кооперації заводів.

Крім того в сучасній технології для виготовлення деталей застосовуються гнучкі технологічні комплекси на основі обладнання з числовим програмним управлінням.

Серійне виробництво. В залежності від кількості деталей у партії, їх характеру і трудомісткості, частоти повторювання серій протягом року серійне виробництво розподіляється на дрібносерійне, серійне і багатосерійне.

При серійному виробництві вироби виготовляються партіями або серіями.

Партією називається кількість однакових деталей, які одночасно запускаються у виробництво і виготовляються по одному технологічному процесу.

Серією називається кількість однакових виробів, які випускаються за визначений проміжок часу.

Орієнтовно кількість деталей в партії можна визначити за формулою:

W_д – кількість деталей на річну програму; t_з – необхідний запас деталей на складі в днях;

Ф – кількість робочих днів у році.

В серійному виробництві технологічний процес переважно диференційований, тобто розчленований на окремі операції, які закраплені за визначеними верстатами Верстати застосовуються як звичайні універсальні так і спеціальні Широко використовуються верстати с ЧПУ, обробляючи центри (ОЦ), гнучкі виробничі модулі (ГВМ),

Пристосування, різальний і вимірювальний інструменти застосовуються як універсальні, так і спеціальні. При великій трудомісткості обробки і невеликій партії доцільно виготовляти деталі партіями з послідовним виконанням операцій, тобто після обробки усієї партії на одній операції (наприклад, токарної), потім виконують обробку усієї партії на другій операції (фрезувальній) і т.д.

Виробництво треба спеціалізувати таким чином, щоб була можливість переходити від виготовлення однієї серії машин до другої.

Серійне виробництво більш економічне ніж одиничне тому, що краще використовується обладнання, а спеціалізація роботи сприяє збільшенню продуктивності праці і зменшує собівартість продукції. В серійному виробництві частково реалізується взаємозамінність.

Масове виробництво характеризується усталеним об’єктом виробництва. Кожна операція закріплена за обладнанням, яке розташоване в технологічній послідовності, з широким використанням спеціального і спеціалізованого обладнання, механізації і автоматизації виробничих процесів при строгому дотриманні принципу взаємозамінності.

Широко використовуються автоматичні лінії, автоматизовані виробничі системи, які керуються ЕОМ.

Найвищою формою масового виробництва є безперервно поточне виробництво. У масовому виробництві однією із основних характеристик є такт випуску (τ) – проміжок часу (інтервал) через котрий періодично виконується випуск виробів. Такт визначається за формулою:

F – фонд робочого часу;

N – програма випуску.

Для виконання операції, яка не укладається в такт, використовується додаткове обладнання.

Тип виробництва визначається по коефіцієнту серійності який характеризується кількістю операцій закріплених за одним робочим місцем

де О – загальна кількість операцій;

Р – загальна кількість обладнання (робочих місць).

Значення К_ЗО для різних типів виробництва:

К_ЗО = 1 – масове виробництво

1‹ К_ЗО ‹ 10 – багатосерійне;

10 ‹ К_ЗО ‹ 20 – серійне;

20 ‹ К_ЗО ‹ 40 –дрібно серійне;

К_ЗО › 40 – одиничне.

Остаточно тип виробництва визначається тільки після розробки технологічного процесу і обґрунтовується річним завантаженням обладнання операціями. Розробку технологічного процесу треба пов’язувати з типом виробництва. Заздалегідь тип виробництва можна визначити за тактом випуску.

Якщо величина такту близька або менша за орієнтовано встановленою найбільш характерною операцією обробки, то тип виробництва буде масовим, а якщо значно більше, то тип виробництва буде серійним. При цьому характерною буде та операція, в якій обробляється велика кількість поверхонь з найбільшою площиною. При обробці тіл оберту це будуть токарні операції при виготовленні деталей які відрізняються від тіл оберту. будуть фрезерні і шліфувальні операції, при обробці фасонних поверхонь будуть зубофрезерні операції. На одному і тому ж заводі або цеху можуть одночасно бути усі три типа виробництва.

Завод або цех будуть називаються виробництвом такого виду, при якому максимальна кількість обладнання занята визначеним типом виробництва. Як масове так і серійне виробництво може бути поточним і не поточним.

Поточним виробництвом називається такий вид виробництва, при якому заготовка або виріб в процесі їх виготовлення знаходяться в безперервному русі і має постійний такт випуску. Якщо величина такту не однакова, то будуть перериви різної тривалості, таким чином виробництво буде не поточним. В склад сучасного заводу входять різні за своїм призначенням цехи і розподіляються на основні і допоміжні.

Основні цехи зайняті виконанням робіт по продукції, яку випускає завод.

Заготівельні цехи заняті виготовленням заготовок, до яких відносяться цехи: ливарні, ковальські, ковальсько-пресові, ковальсько-штампувальні, зварювальні.

Обробляючі цехи. До них належать – механічні, складальні, термічні, фарбувальні, метало покритій і др.

Допоміжні цехи забезпечують нормальну роботу основних цехів, але не виготовляють деталі і вузли, які відносяться до основної продукції заводу. Це інструментальний, модельний, ремонтний, а також цех по виготовленню пристосувань і випробувальна станція.

Питання для самоперевірки

1.Що таке виріб, як об’єкт виробництва 6.Що таке виробнича партія, такт?

випуску? 7.Що таке виробнича програма?

2.Охарактеризуйте технологічний процес 8.Що таке технологічна операція ?

3.Типи машинобудівельного виробництва

і його структуру

4.Охарактеризуйте виробничий процес

5.Що означає коефіцієнт серійності?

.