6. Оцінка якості ферментних препаратів

На всіх стадіях культивування продуцентів і виділення ферментів проводять передбачені схемою техно-хімічного контролю аналізи. Готові ФП аналізують на відповідність їх якості вимогам нормативно-технічної документації.

Кожен ФП перед його промисловим виробництвом ретельно перевіряють в спеціальних медичних закладах на токсичність. Перевірку проводять протягом кількох місяців (а то й років) на кількох поколіннях тварин.

Активність ФП виражають в мікромолях субстрату, що прореагував в присутності 1г чи 1 см³ ФП в заданих умовах (температура, рН, концентрація субстрату) за 1 хв. Число мкМ і буде дорівнювати числу стандартних одиниць активності.

Для оцінки (співставлення) роботи різних заводів, а також для встановлення відпускної ціни, вводять поняття "умовна активність ФП". Перерахунок проводять за формулою:

Де Q_ум. - кількість умовного ФП, т ; Q_тов. - кількість товарного ФП, т; А_тов - фактична активність ФП, од./г; А_ум - умовна активність ФП, од./г.

Дуже часто активність ФП різних партій, отриманих на одному і тому ж заводі, помітно відрізняється. Тому для кожного ФП встановлюють базисний рівень активності, а у виробництві повинні досягти її дещо більшою (з запасом в 20-30%). Для отримання постійної активності до ФП додають наповнювачі, які по відношенню до ферментів мають бути не просто інертною сполукою, а і стабілізатором. Хорошою добавкою і стабілізатором амілолітичних ферментів є крохмаль, пектолітичних - крохмаль і хлористий натрій.

Необхідну кількість наповнювача можна розрахувати за формулою

де S - кількість наповнювача, що необхідна для отримання стандартного за активністю ФП, кг; а - активність вихідного препарату, од./г; b - кількість вихідного препарату, кг; с - стандартна активність препарату, од./г.