1. Апаратурно-технологічна схема очистки і сортування зерна
Товарний ячмінь містить сміттєві та зернові домішки.
Сміттєві домішки поділяють на мінеральні, органічні та насіння дикорослих рослин.
До мінеральних домішок відносять пісок, землю, пил тощо. Органічні домішки – це солома, полова, порожні плівки зерен і та ін.. Серед дикорослих рослин виділяються куколь, головню, споринь, ріжки, гірчак повзучий та ін..
До сміттєвих домішок відносять також пошкоджені та половинки зерен інших культур.
До зернових домішок відносять щуплі, биті, пророслі, запліснявілі зерна основної культури та цілі зерна інших злаків.
Очистка зерна – це вивільнення його від непотрібних та шкідливих домішок.
Сортування це розподіл зерна по сортам залежно від його лінійних розмірів.
При очистці і сортуванні зерна використовують певні відмінності у фізичних властивостях зерен і домішок. В основному, це наступні ознаки:
а) відношення до магнітного поля;
б) лінійні розміри зерен – довжина, ширина, товщина;
в) аеродинамічні властивості зерен і домішок.
При надходженні зерна на завод проводять лише первинну його очистку на повітряно-ситовому сепараторі. При цьому вилучають до 2% сміттєвих домішок, які гігроскопічні і займали б відповідний об’єм у зерносховищі.
Перед подачею зерна у виробництво проводять його вторинну очистку і сортування з використанням повітряно-ситового сепаратора, магнітного сепаратора, трієра, сортувальної машини. В останній ширина отворів сит для розділення ячменю на 3 або 4 сорти становить 2,2; 2,5 і 2,8 мм. Детальніше про конструктивні особливості і принципи роботи перелічених машин викладатиметься в курсі „Технологічне обладнання галузі”.
Апаратурно-технологічна схема приймання, очистки і сортування зерна наведена на рис. 4.2.
Зерно, що доставляють на завод автомобільним або залізничним транспортом, поступає в приймальний бункер 1, звідки транспортером 2 і норією 3 передається в проміжний бункер 6. З останнього зерно через автоматичні ваги 7 і магнітний сепаратор 8 поступає в повітряно-ситовий сепаратор 9 на первинну очистку. Очищене і зважене на вагах 25 зерно поступає в бункер 24, звідки його за допомогою норії 10 і транспортера 11 подають на зберігання в силос 23
Рис. 4.2. Апаратурно-технологічна схема приймання,
очистки і сортування зерна
Зерно підвищеної вологості після первинної очистки на сепараторах 8 і 9 норією 3 подають через проміжний бункер 5 в зерносушарку 4. Підсушене зерно поступає в бункер 26, з якого його направляють на зберігання в силос 23.
Перед передачею зерна у виробництво солоду воно проходить вторинну очистку. для цього зерно із силосу 23 транспортером 22 і норією 12 подають в бункер 13, звідки через ваги 14 – в повітряно-ситовий сепаратор 15. Далі воно поступає в трієр 16, де з нього виділяють зернові домішки, що відрізняються від основної культури довжиною зернівки. Очищене зерно розділяють на сорти по величині зерен на ситах 17. Зерно І і ІІ сортів після зважування на вагах 20 зберігають в бункерах 21 і 19, звідки роздільно направляють на виробництво солоду. Зернові відходи із бункера 18 поступають на реалізацію.
- Міністерство освіти і науки україни
- Тема 1. Вступна лекція. Предмет і задачі
- Цілі навчальної дисципліни
- 2. Основні терміни та поняття
- 3. Етапи розвитку виробництв та їх перспективи
- Питання для самоперевірки
- 2. Хімічний склад зерна ячменю
- 3. Основні вимоги стандарту щодо якості ячменю
- 4. Інші зернові культури
- Питання для самоперевірки
- 2. Основні фізіолого-біохімічні процеси, що протікають в зернових масах при їх зберіганні
- 2.1. Дихання зерна
- 2.2. Післязбиральне дозрівання зерна
- 2.3. Життєдіяльність мікроорганізмів в зерновій масі
- 2.4. Самозігрівання зернових мас
- 3. Режими і способи зберігання зерна. Типи зерносховищ
- Питання для самоперевірки
- 1. Апаратурно-технологічна схема очистки і сортування зерна
- 2. Теоретичні основи і цілі замочування зерна
- 3. Способи і практика замочування зерна
- 4. Теоретичні основи пророщування зерна. Зміни у складі речовин та ферментативної активності зерна
- 5. Способи і практика пророщування зерна
- Питання для самоперевірки
- Тема 5. Сушіння свіжопророслого солоду
- 2. Утворення барвних та ароматичних речовин при термічній обробці солоду
- 3. Типи солодосушарок та практика сушіння солоду
- Питання для самоперевірки
- 2. Якісні показники сухого пивоварного солоду. Вимоги стандарту
- 3. Основні напрями підвищення виходу і якості солоду
- Питання для самоперевірки
- 2. Технологія карамельного солоду
- Фізико-хімічні показники карамельного солоду
- 3. Технологія житнього солоду
- 4. Технологія пшеничного солоду
- 5. Особливості технології солоду у спиртовому виробництві
- 6. Утилізація відходів виробництва солоду. Проблеми охорони довкілля
- Питання для самоперевірки
- 1. Значення та властивості ферментних препаратів
- 2. Зберігання чистих культур продуцентів фп і розмноження засівного матеріалу
- 3. Класифікація виробництв фп
- Питання для самоперевірки
- Тема 9. Поверхневий спосіб виробництва фп
- 2. Стерилізація повітря
- 3. Поверхневе культивування продуцентів фп. Апаратурно-технологічна схема
- Питання для самоперевірки
- 2. Глибинне культивування продуцентів ферментів
- Питання для самоперевірки
- 2. Осадження ферментів органічними розчинниками і солями
- 3. Мембранні методи очистки і концентрування ферментних розчинів
- 4. Адсорбційні методи розділення і очистки ферментів
- 5. Іммобілізовані ферменти
- 6. Оцінка якості ферментних препаратів
- Питання для самоперевірки
- Додатки
- 1. Основні фізико-хімічні показники якості ячменю, який використовують для виробництва пивоварного солоду
- 2. Основні фізико-хімічні показники якості сухого ячмінного пивоварного солоду
- 3. Фізичні характеристики сировини і продуктів виробництва солоду
- 4. Нормативні терміни зберігання зерна, солоду і відходів виробництва
- 5. Зведена таблиця розрахунків продуктів виробництва солоду
- Рекомендована Література
- С.Р. Тодосійчук
- Курс лекцій
- Видання подається в авторській редакції