2.4. Самозігрівання зернових мас

Самозігрівання має дві причини: фізіологічну і фізичну. Фізіологічна проявляється в диханні всіх живих компонентів зернової маси, що супроводжується виділенням теплоти. Фізична основа самозігрівання – низька теплопровідність зернової маси.

Теплота дихання повільно передається в навколишнє середовище, накопичується в окремих зонах зернової маси, що призводить до підвищення температури. Розрізняють гніздове, пластове і суцільне самозігрівання.

Процес самозігрівання умовно розділяють на три стадії:

1. Температура зерна підвищується до 24 -30⁰С, але колір зерна не змінюється. З’являється пліснявий наліт і комірний запах.

2. За короткий проміжок (3-7 днів) температура підвищується до 34-38ºС. Знижується сипучість, темнішають оболонки зерен, з’являються колонії плісенів.

3. Температура зерна досягає 50⁰С і більше. Зерна „чорніють”, окремі прогнивають, з’являється сильний запах розкладу органічних речовин.

Зерно, яке побувало на другій та третій стадіях самозігрівання для виробництва солоду і пива непридатне.