7.2 Норми часу. Структура операції

Продуктивність технологічного процесу оцінюють кількістю роботи, виконаної за одиницю часу, або кількістю часу, затраченого на виконання роботи.

Технологічне нормування часу – встановлення технічно обґрунтованих норм робочого часу.

Норма часу – регламентований час виконання певного об’єму робіт в певних виробничих умовах одним або кількома виконавцями відповідної кваліфікації [13]. В масовому виробництві нормою часу на виконання технологічної операції є штучний час, в серійному – штучно-калькуляційний.

, (7.4)

, (7.5)

де Т_о – основний час – час на виконання робочого ходу [13], наприклад для зовнішнього точіння вала (рис.7.3):

,

де L– довжина робочого ходу: L=l+l₁+l₂; l₁, l₂ - величина врізання і перебігу інструмента; i - кількість робочих ходів; n - частота обертання шпинделя; S_o – подача; l - довжина поверхні деталі в напрямку подачі.

Рисунок 7.3 – Схема для визначення основного часу при точінні

Т_д – допоміжний час – час на виконання допоміжних ходів і переходів [13]: холості переміщення інструментів (Т_х), установлення і зняття заготовки (Т_у.з), керування верстатом (Т_к), вимірювання (Т_вим):

.

Т_оп – оперативний час [13]: Т_оп = Т_о+Т_д.

Т_обсл – час на технічне та організаційне обслуговування робочого місця [13].

Т_пер –час нормованих перерв (час на особисті потреби [13]).

Т_п.з –підготовчо-заключний час – час на підготовку виконавців і засобів технологічного оснащення до виконання технологічної операції і доведення до ладу останніх після закінчення зміни і (або) операції для партії заготовок [13].

n – кількість заготовок в партії.

Структура операції – це послідовність виконання основних і допоміжних переходів на операції із зазначенням і особливістю поєднання усіх її складових елементів, яка характеризується складом оперативного часу. Продуктивність операції суттєво залежить від її структури. Розрізняють такі характеристики структури операції:

1 Клас – вказує на спосіб поєднання робочих ходів і виділяється за складом основного часу (Т_о) (рис.7.4).

І клас – послідовне виконання робочих ходів: .

ІІ клас – послідовно-паралельне виконання робочих ходів:

.

ІІІ клас – паралельне виконання робочих ходів: .

Тут n – кількість ходів, які виконуються послідовно, Т_оmax –тривалість максимального ходу.

а б в

Рисунок 7.4 – Схема обробки валика на: а - токарно-гвинторізному верстаті (I клас), б - токарно-револьверному верстаті (II клас), в - токарному багаторізцевому напівавтоматі (III клас)

2 Група – вказує на спосіб суміщення допоміжних ходів і переходів з робочими і виділяється складом допоміжного часу (Т_д), який не перекритий основним (рис.7.5).

Група 0: .

Група 1: .

Група 2: .

Група 3: (увесь допоміжний час суміщений з основним (То)).

а б в

Рисунок 7.5 – Схеми обробки на налагоджених верстатах: а – операція першої групи, б – операція другої групи, в – операція третьої групи (1 – фреза, 2 – установча позиція, 3 - поворотний стіл, 4 – стіл неперервної подачі)

3 Потік – вказує на дублювання процесу обробки однакових поверхонь заготовок у різних установчих позиціях верстата за один цикл обробки (рис. 7.6).

Однопотоковий процес: Т_оп=Т_ц.

Багатопотоковий процес: Т_оп=Т_ц/n.

Тут Т_ц – цикл (тривалість обробки одної заготовки), n – кількість потоків.

Рисунок 7.6 – Циклограми операцій: а - однопотокової, б - багатопотокової без зсуву фаз, в - багатопотокової з зсувом фаз