4.7 Похибка від розмірного спрацювання інструмента
Похибка від розмірного спрацювання інструмента (Δі) - це систематична змінна похибка, яка виникає внаслідок розмірного спрацювання u інструмента у процесі різання (рис.4.35, 4.36). Величину розмірного спрацювання токарного різця можна визначити за емпіричною формулою:
, мкм (4.15)
де uп – початкове спрацювання інструмента в період його припрацювання (I); u0 - відносне спрацювання інструмента (інтенсивність спрацювання), мкм/км; L - шлях різання
, км;
де V – швидкість різання, м/хв; t - час обробки, хв; D - діаметр обробки, мм; l - довжина обробки, мм; s - подача, мм/об.
Lдод – умовний додатковий шлях різання, км (Lдод≈0,5...1,5 км).
Рисунок 4.35 – Види спрацювання та розмірне спрацювання (u) токарного різця
Рисунок 4.36 – Залежність розмірного спрацювання інструмента від шляху різання: I - період припрацювання, II - період нормального спрацювання, III - період катастрофічного спрацювання
Відносне спрацювання інструмента (u0) характеризує інтенсивність спрацювання інструмента у період його нормального спрацювання (II) і визначається як відношення спрацювання інструмента u до шляху різання в цей період L.
, мкм/км (4.16)
Відносне спрацювання інструмента u0 найбільше залежить від:
1 Матеріалу різального інструмента.
2 Оброблюваного матеріалу.
3 Жорсткості технологічної системи (при збільшенні жорсткості відносне спрацювання зменшується внаслідок зменшення вібрацій).
4 Виду обробки (наприклад, при фрезеруванні і розточуванні відносне спрацюванні більше, ніж при зовнішньому точінні).
5 Швидкості різання (при збільшенні швидкості різання збільшується температура і, відповідно, змінюються фізико-хімічні процеси в зоні різання і види спрацювання інструмента (рис.4.37)).
Рисунок 4.37 – Залежність відносного спрацювання різця від швидкості різання (температура в зоні різання t1<t2<t3)
6 Подачі (при збільшенні подачі відносне спрацювання дещо збільшується, але відповідно до формули 4.15 абсолютне спрацювання u може зменшитись).
7 Геометрії інструмента (наприклад, при збільшенні заднього кута u0 збільшується, при застосуванні широких різців - зменшується).
8 Застосування МОР.
Наприклад, при обробці вуглецевих конструкційних якісних сталей твердосплавним різцем Т30К6 зі швидкістю різання 140 м/хв і подачею 0,06 мм/об відносне спрацювання складає u0≈6,5 мкм/км.
- 1 Технологія машинобудування. Основні проблеми. Виробничий процес. Об’єкти і форми організації виробництва
- 1.1 Технологія машинобудування. Історія розвитку. Основні проблеми
- 1.2 Об’єкти виробництва
- 1.3 Виробничий процес і його структура
- 1.4 Типи і форми організації виробництва
- 1.5 Якість машини. Точність і методи її досягнення
- Контрольні запитання
- 2 Статистичні методи аналізу точності
- 2.1 Суть статистичних методів в машинобудуванні. Випадкова величина і її характеристики
- 2.2 Аналіз точності методом кривих розподілу
- 2.3 Аналіз точності методом точкових діаграм
- Контрольні запитання
- 3 Основи теорії розмірних ланцюгів
- 3.1 Типи розмірних ланцюгів. Основні визначення. Проектна і перевірочна задача розрахунку розмірних ланцюгів
- 3.2 Приклади розрахунку розмірних ланцюгів Приклад проектної задачі розрахунку рл
- Приклади розв’язування технологічного розмірного ланцюга Задача1
- Задача 2
- Контрольні запитання
- 4 Елементарні похибки обробки. Керування точністю оюробки
- 4.1 Класифікація елементарних похибок обробки
- 4.2 Бази і базування в машинобудуванні
- 4.3 Похибка установки. Правила вибору чорнових і чистових технологічних баз
- 4.4 Методи налагодження. Похибка розмірного налагодження
- 4.5 Жорсткість технологічної системи. Динамічна похибка обробки
- 4.6 Похибки від температурної деформації
- 4.7 Похибка від розмірного спрацювання інструмента
- 4.8 Інші елементарні похибки обробки
- 4.9 Розрахунково-аналітичний метод визначення точності обробки
- 4.10 Керування точністю обробки
- Контрольні запитання
- 5 Керування якістю поверхонь виробів
- 5.1 Параметри шорсткості поверхонь виробів. Вплив шорсткості на експлуатаційні властивості деталі
- 5.2 Причини виникнення шорсткості
- 5.3 Керування фізико-хімічним станом поверхневого шару виробів
- Контрольні запитання
- 6 Визначення припусків на механічну обробку
- Контрольні запитання
- 7 Керування собівартістю і продуктивністю виготовлення виробу
- 7.1 Керування собівартістю
- 7.2 Норми часу. Структура операції
- 7.3 Керування продуктивністю
- Контрольні запитання
- 8 Особливості проектування технологічних процесів
- 8.1 Види технологічних процесів
- 8.2 Проектування одиничних технологічних процесів
- 8.3 Проектування типових технологічних процесів
- 8.4 Проектування групових технологічних процесів
- 8.5 Проектування технологічних процесів для верстатів з чпк та гвс
- Контрольні запитання
- 9 Особливості проектування технологічних процесів складання
- 9.1 Види складання. Організаційні форми складання
- 9.2 Способи досягнення точності при складанні
- 9.3 Проектування технологічних процесів складання
- Контрольні запитання
- Перелік рекомендованих джерел
- Предметний покажчик