logo
Консп_лекц_ТОТВД_СМ2

3.2 Приклади розрахунку розмірних ланцюгів Приклад проектної задачі розрахунку рл

Дано: A=41 (замикаюча ланка), A1=10, A2=6 (рис. 3.3-1).

Знайти: допуски і відхилення A1, A2.

Застосовуємо метод рівних допусків та метод повної взаємозамінності:

.

Якщо А1 вал, то приймаємо відхилення "в тіло" (рис.3.3-2):

ТА1=1, А1=6-1.

Тоді:

ТА2А1=2-1=1,

ESA2=ES+EIA1=1+(-1)=0,

EIA2=EI+ESA1=-1+0=-1.

Якщо ланку А2 важко виготовити з допуском 1, перевіряємо чи можливо досягти точності методом неповної взаємозамінності:

.

Якщо розсіювання розмірів ланок підлягає нормальному закону розподілу (k=1), то приймаємо:

ТА1=1.4, ТА2=1.4,

або ТА1=1, (рис.3.3-3).

Відхилення А2 знаходимо з рівняння: Em=EmA2-EmA1.

EmA2=Em+EmA1=0-0,5=-0,5,

ESA2=EmA2+TA2/2=-0,5+0,85=0,35,

EIA2=EmA2-TA2/2=-0,5-0,85=-1,35.

Якщо і такого допуску А2 досягти важко, застосовуємо метод компенсації. З умови зручності виготовлення приймаємо ТА2=2, а ланку А1 вибираємо як компенсатор. У такому випадку фактичний допуск і відхилення замикаючої ланки (рис.3.3-4):

Т’=ТА1А2=1+2=3,

ES=ESA2-EIA1=0-(-1)=1,

EI=EIA2-ESA1=-2-0=-2.

Знаходимо величину поля компенсації і відхилення:

к’-Т=3-2=1,

ESк=ES’-ES=1-1=0,

EIк=EI’-EI=-2-(-1)=-1.

Ланку А1 можна виготовити більшою на величину к і в процесі складання виконати підгонку, зрізаючи к (рис.3.3-5), або меншою на величину к і використовувати компенсуючі кільця.

Рисунок 3.3 - Проектна задача розрахунку розмірних ланцюгів:

1 – вихідний ланцюг, 2 – метод повної взаємозамінності, 3 – метод неповної взаємозамінності, 4 – фактичний допуск замикаючої ланки, якщо А1 не компенсатор, 5 – метод компенсації (А1 – ланка компенсатор)