4.2 Бази і базування в машинобудуванні

В технології машинобудування теорія базування вивчає проблеми надання певного положення заготовки відносно верстата, пристрою і інструмента з метою підвищення точності і продуктивності, зменшення собівартості обробки або складання.

Базування – надання заготовці чи виробу одного і того ж потрібного положення (їх орієнтування) відносно вибраної системи координат, зв’язаної з інструментом при обробці або з базовим вузлом при складанні [14].

База – точка, лінія, поверхня (або їх сукупність) виробу чи заготовки, яка використовується для базування [14].

Правило «шести точок» - для повного (завершеного) базування заготовки чи виробу необхідно і достатньо створити в ній шість опорних точок та розташувати їх певним чином відносно базових поверхонь.

Опорна точка – точка, яка символізує один з зв’язків заготовки або виробу з вибраною системою координат [14].

Класифікація баз (рис. 4.3):

За призначенням: конструкторські, вимірні і технологічні.

За кількістю зв’язків: установча, напрямна, опорна, подвійна напрямна, подвійна опорна.

За характером проявлення: явна та уявна (прихована).

Рисунок 4.3 – Класифікація баз

Конструкторська база – база, яка використовується для визначення положення деталі або складальної одиниці в виробі [14]. Є основні і допоміжні конструкторські бази (рис.4.4).

Рисунок 4.4 – Основні (ОКБ) та допоміжні (ДКБ) конструкторські бази для вала

Основна конструкторська база - база даної деталі або складальної одиниці, яка використовується для визначення їх положення в виробі [14] (рис.4.4).

Допоміжна конструкторська база - база даної деталі або складальної одиниці, яка використовується для визначення положення приєднаного до них виробу [14] (рис.4.4).

Вимірна база – база, яка використовується для визначення відносного положення заготовки або виробу і засобів вимірювання [14] (рис.4.8).

Технологічна база - база, яка використовується для визначення положення заготовки або виробу при виготовленні чи ремонті [14] (рис.4.8). Бувають чорнові і чистові технологічні бази. Крім того, за особливістю застосування технологічні бази поділяють на контактні, налагоджувальна і перевірочні.

Чорнова технологічна база – необроблені поверхні заготовки, які використовують для базування на перших операціях.

Чистова технологічна база – оброблені поверхні заготовки, які використовують для базування на другій і подальших операціях.

Налагоджувальна база – поверхня заготовки, відносно якої орієнтують оброблювані поверхні та інструмент.

Явна база – реальна поверхня, лінія або точка виробу чи заготовки, що використовується для базування [14].

Уявна (прихована) база - уявна поверхня, лінія або точка виробу чи заготовки, що використовується для базування [14].

Установча база – база, яка позбавляє заготовку трьох ступенів вільності: одного переміщення і двох поворотів [14].

Напрямна база – база, як позбавляє заготовку двох ступенів вільності: одного переміщення і одного повороту [14].

Опорна база - база, як позбавляє заготовку однієї ступені вільності: переміщення або повороту [14].

Подвійна напрямна база - база, як позбавляє заготовку чотирьох ступенів вільності: двох переміщень і двох поворотів [14].

Подвійна опорна база – база, як позбавляє заготовку двох ступенів вільності: двох переміщень [14].

Теоретична схема базування – схема розташування на базах опорних точок [14] (рис. 4.5-4.7).

Теоретична схема базування призматичних деталей:

Рисунок 4.5 – Теоретична схема базування призматичних деталей: 1,2,3 – установча база; 4,5 – напрямна база; 6 – опорна база

Теоретична схема базування довгих циліндричних деталей (l>d):

Рисунок 4.6 – Теоретична схема базування довгих циліндричних деталей (l>d): 1,2,3,4 – подвійна напрямна база; 5 – опорна база; 6 – опорна база

Теоретична схема базування коротких циліндричних деталей (l<d):

Рисунок 4.7 - Теоретична схема базування коротких циліндричних деталей (l<d): 1,2,3 – установча база; 4,5 – подвійна опорна база; 6 – опорна база