1.4 Типи і форми організації виробництва

Тип виробництва — класифікаційна категорія виробни­цтва, що виділяється за ознаками широти номенклатури, регу­лярності, стабільності та обсягу випуску виробів [16]. В машинобудуванні розрізняють одиничний, серійний (дрібносерійний, середньосерійний, великосерійний) і масовий типи виробництв [16]. Для досягнення оптимальної продуктивності виробництва і витрат слід визначити тип будь-якого виробництва і забезпечити його виконання у найсприятливіших умовах, користуючись технологічними характеристиками типу виробництва (табл. 1.4). Наприклад, одиничне виробництво, якому характерні малий обсяг випуску виробів одного найменування, але велика кількість таких найменувань, повинно відбуватись в умовах використання універсального (гнучкого) обладнання, пристроїв і інструментів, технологічної спеціалізації дільниць, індивідуальних методів досягнення точності та верстатників високої кваліфікації. Масове виробництво, навпаки, відбувається в умовах використання спеціального (високопродуктивного) обладнання, предметної спеціалізації дільниць, автоматичних методів досягнення точності та верстатників невисокої кваліфікації. Серійне виробництво займає проміжне положення. Крім цього, для серійного виробництва бажаний запуск у виробництво деталей одного найменування партіями з певної кількості штук. Величина партії має бути оптимальною з точки зору собівартості виробництва.

Виробнича партія — група заготовок одного найменування і типорозміру, які запускаються в обробку одночасно або безпе­рервно протягом визначеного інтервалу часу.

Операційна партія - виробнича партія або її частина, що поступає на робоче місце для виконання техноло­гічної операції.

Таблиця 1.4 - Технологічні характеристики різних типів виробництва

Коефіцієнт закріплення операцій - відношення кількості всіх різних технологічних операцій (O), що по­винні виконуватися протягом місяця, до кількості робочих місць (P) [16]

. (1.1)

Або, іншими словами, це приблизна кількість операцій, які виконуються на одному робочому місці протягом місяця. Наприклад, якщо 50 то це одиничний тип виробництва, 1 – масовий. Є однією з основних характеристик типу виробництва.

Форма організації виробництва визначається за формою спеціалізації дільниці і способом міжопераційного транспортування предмета виробництва. Розрізняють технологічну, групову, потокову і змінно-потокову організації виробництва.

Технологічна організація виробництва характеризується технологічною формою спеціалізації дільниці і транспортуванням заготовок партіями. Застосовується в одиничному і дрібносерійному виробництвах.

Групова організація виробництва – така форма організації, яка характеризується однорідними конструктивно-технологічними ознаками виробів, єдністю засобів технологічного оснащення однієї або кількох операцій і спеціалізацією робочих місць. Їй властиві багатопредметна спеціалізація дільниць і транспортування партіями. Застосовується в серійному виробництві.

Потокова організація виробництва - така форма організації, яка характеризується розміщенням засобів технологічного оснащення в послідовності ви­конання операцій технологічного процесу і спеціалізацією робо­чих місць. Їй властиві однопредметна спеціалізація дільниць і поштучне транспортування заготовок. Основою потокового виробництва є потокова лінія. Характерна для великосерійного і масового виробництва.

Серійно-потокове (або змінно-потокове) виробництво - така організаційна форма виробництва, при якій деталі поступають на дільницю партіями, але обробка або складання їх відбувається потоковим методом. Характерна для великосерійного виробництва.

Потокова лінія – сукупність технологічного обладнання, розташованого по ходу технологічного процесу і зв’язаного між собою транспортними пристроями або механізмами, необхідного для організації потокового виробництва. Потокові лінії бувають безперервно-потокові (повністю синхронізовані) і перервно-потокові, які організуються тоді, коли використовують зупинки в роботі для компенсації неоднакового штучного часу на всіх робочих місцях лінії.

Існують дві форми спеціалізації дільниць: технологічна і предметна.

Технологічна форма спеціалізації - в цеху або на діль­ниці цеху виконуються однорідні технологічні процеси і опе­рації виготовлення заготовок, обробки деталей або складання складальних одиниць. Наприклад, дільниця токарної обробки або дільниця фрезерної обробки. Застосовується в одиничному і дрібносерійному виробництві.

Предметна форма спеціалізації - цехи та дільниці можуть спеціалізуватися у виготовленні одного або декількох однотипних виробів або предметів. Облад­нання розташовується не за типами обладнання, а залежно від роду виконуваних процесів чи операцій. Наприклад, дільниця виготовлення колінчастих валів або дільниця виготовлення зубчастих коліс. Застосовується в серійному і масовому типах виробництва.