4.Структурні елементи регіону як системи.

Регіон включає такі структурні елементи.

Центральною ланкою та найважливішою структурною складовою цієї системи є населення регіону.

Природне середовище включає:

• фактори природного або природно-антропогенного походжен­ня;

• енергетичний стан, склад і динаміку атмосфери і гідросфери;

• склад і структуру поверхні землі, ґрунту і надр;

• вигляд і склад біологічної частини екологічних систем (рослинності, тваринного світу і мікробного середовища);

• щільність населення і взаємовплив самих людей як біологічного фактору

.

Виробниче перетворення може мати наступний характер:

• фізичне перетворення як результат виробничого процесу;

• зміна місця розташування як результат транспортування;

• обмін як результат роздрібної торгової операції;

• складське збереження як результат складського обслугову­вання;

• фізіологічне перетворення як результат медичного обслугову­вання;

• інформаційне перетворення як послуга телекомунікації.

Перераховані вище перетворення не виключають одне одного, а лише доповнюють визначений нижче взаємозв’язок. Перетворення, які відбуваються в типових виробничих системах на рівні надання послуг (у лікарні, ресторані, вузі, магазині, в купе потягу), реалізуються безпосередньо за участі споживачів. Хоча відбувається виробниче перетворення, в зазначених системах воно завершується під час процесу обслуговування і тому відноситься швидше до послуг, ніж до безпосереднього виробництва.

В цілому, слід зазначити, що процес перетворення у типових виробничих системах пов’язаний, в першу чергу, з задоволенням потреб споживачів, які є основними „вхідними елементами” в цих системах. Тут основною метою є досягнення соціального ефекту підприємницької діяльності, а отримання прибутку є важливою, але не основною ціллю процесу перетворення.

Соціальне середовище включає:

• комплекс галузей, соціальних організацій і інститутів, покликаних за­безпечувати соціально-відтворювальний процес: вироб­ництво, розподіл і споживання ресурсів і життєвих благ (соціально-економічна складова інфраструктури);

• підтримка, відновлення і перетворення балансу природного, штучного та популяційного середовищ життєдіяльності людини (соціаль­но-екологічна складова інфраструктури);

• вироблення зразків і норм діяльності, поведінки, спілкування та взаємодії із природ­ним, культурним і соціальним оточенням, а також залучення до цих зразків і норм кожного нового покоління людей (ідео­логічна складова інфраструктури).

Населення характеризують такі показники:

• статевовікова структура,

• соціальний склад,

• зайнятість насе­лення в суспільному виробництві,

• розподіл трудових ресурсів між сферами діяльності,

• рівень кваліфікації,

• тривалість життя,

• здоров'я тощо.