57. Система корпоративного екологічного управління
В сучасних умовах реформування економіки, децентралізації управління власністю, розширення підприємництва набуває поширення корпоративне управління, на відміну від галузевого управління (наслідок минулих форм централізованого управління національним господарством).
Корпорація – це об’єднання підприємств і власників для ведення підприємницької діяльності, метою якої є отримання прибутку; або об’єднання, що надає послуги населенню (забезпечення газом, водою, електроенергією тощо).
Для забезпечення дотримання міжнародних екологічних вимог, національного природоохоронного законодавства і захисту власних інтересів товаровиробника корпорації змушені створювати в загальній системі управління підсистеми корпоративного екологічного управління з власними загальносистемними і спеціальними функціями.
До спеціальних функцій системи корпоративного екологічного управління належать:
- екологічне маркування і сертифікація,
- екологічний аудит.
Існують також спеціальні механізми забезпечення ефективності функціонування системи корпоративного екологічного управління і корпорації в цілому. Це корпоративна програма екологічного аудиту, корпоративний екологічний маркетинг, інжиніринг, лізинг, екологічне страхування та екологічна модернізація (оздоровлення) виробничої системи.
Екологічне маркування – це один із видів екологічної декларації, що характеризує вплив продукції або послуги на навколишнє середовище на всіх стадіях життєвого циклу.
Маркування може мати форму знака, графічного зображення на виробі або тарі, бути подане у вигляді текстового документа, технічного бюлетеня, рекламного оголошення тощо.
Головною метою екологічного маркування є виділення серед групи однорідної продукції тієї продукції, яка на всіх стадіях життєвого циклу має найменший вплив на навколишнє середовище з присвоєнням їй відповідного знака. Екологічний знак присвоюється продукції, якій властиві певні екологічні переваги серед аналогів групи однорідної продукції. Таке екологічне маркування є добровільним і може виконуватися громадськими чи приватними установами, а також мати національний, регіональний або корпоративний масштаб.
Декларація екологічності – це заява, що описує ефект впливу на навколишнє середовище під час добування сировини, виробництва, розподілу або постачання, використання та утилізації продукції.
Екологічний аудит – це засіб управління, який надає систематичну, періодичну, об’єктивну і задокументовану оцінку системи управління та процесів, спрямованих на охорону навколишнього середовища, щоб підвищити ефективність та полегшити контроль за діяльністю компанії, що впливає на довкілля; а також оцінювати узгодженість діяльності компанії з екологічною політикою (за визначенням Ради ЄС).
Маркетинг – це діяльність, спрямована на визначення потреб споживачів, формування продукту, створення й утримання попиту, усталення ринкової політики.
Екологічний маркетинг – це діяльність, спрямована на визначення потреб споживачів в екологічно безпечному навколишньому природному середовищі, формування екологічно чистого продукту (товарів та виробів), створення та утримання попиту, усталення ринкової політики з метою поліпшення якості життя людей і забезпечення їхньої екологічної безпеки.
Екологічний ринок – це ринок екологічних технологій, робіт, товарів, послуг, знань, екологічної інформації.
До будь-якої продукції споживачі будуть ставитися з довірою, якщо вона доступна за ціною, якісна та екологічно безпечна для здоров’я.
Концепція маркетингу полягає в тому, що в цілому досягнення цілей підприємства повинно здійснюватися шляхом визнання потреб цільових ринків і забезпечення необхідної задоволеності більш ефективними і екологічно безпечними для життя людей і природи, ніж у конкурентів, засобами виробництва.
Основна мета системи маркетингу, у тому числі екологічного, – поліпшення якості життя (якість, кількість, асортимент, доступність, вартість товару, якість природного середовища, якість культурного середовища).
Екологічний маркетинг на рівні підприємства є частиною системи маркетингу підприємства. Він може функціонувати ефективно лише в умовах ефективної дії такої системи. Функції екологічного маркетингу може виконувати система екоменеджменту підприємства.
Екологічний менеджмент – це ринково зорієнтована складова загальної системи управління підприємством, корпорацією, що має за мету досягнення екологічної вигоди або прибутку із застосуванням ринкових механізмів.
Екологічний менеджмент – це система, яка забезпечує реалізацію екологічної політики підприємства і спрямована на екологізацію загальних функцій управління.
Екологічний інжиніринг (еколого-інженерна діяльність) має на меті техніко-економічне обґрунтування комплексу заходів щодо екологічної модернізації виробництва з проведенням, за необхідності, попередніх технологічних досліджень на пілотному (експериментальному) устаткуванні, наприклад, очисному.
Метою екоінжинірингу може бути також передінвестиційна екологічна оцінка проектних пропозицій. Класичними прикладами екологічного інжинірингу є оцінка впливу об’єктів, що проектуються, на навколишнє природне середовище, екологічні обґрунтування інвестиційних проектів, оцінка екологічних ризиків у складі проектування організаційних схем.
Екологічний лізинг. Слово “лізинг” походить від англійського “lease” – брати чи здавати майно в оренду, тобто в тимчасове володіння та користування.
Згідно із законом України “Про лізинг” лізинг – це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів в наданні лізингодавцем у виняткове користування на визначений термін лізингоодержувачеві майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням із лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Об’єктом лізингу може бути будь-яке нерухоме і рухоме майно, яке може бути віднесене до основних фондів відповідно до чинного законодавства, у тому числі продукція, вироблена державними підприємствами, а також майно, не заборонене до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передавання його в лізинг.
У галузі екології до об’єктів лізингу належать основні засоби, що використовуються для контролю за очищенням викидів, скидів забруднених вод, питної води тощо. Наприклад, в однієї компанії є гроші, а іншій необхідне певне обладнання для контролю за очищенням питної води. Перша компанія купує це обладнання і дає в користування іншій компанії за умови сплати періодичних платежів. Лізинг діє до повного зношення обладнання або до повної сплати вартості обладнання.
Світовий досвід показує, що послуги екологічного лізингу дають реальну можливість вирішити чимало екологічних проблем із мінімальними первинними витратами. За допомогою лізингу новітніх технологій і сучасного обладнання успішно розв'язуються питання:
- енергозбереження;
- раціонального використання природних ресурсів;
- переробки та утилізації побутових і промислових відходів;
- зменшення негативного впливу діючих виробництв на навколишнє середовище.
Важливим важелем економічного стимулювання природоохоронних витрат є здійснення обов’язкового та добровільного страхування громадян та їхнього майна, майна і доходів підприємств, установ і організацій на випадок шкоди, завданої внаслідок забруднення навколишнього середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Страхування є засобом запобігання наслідкам екологічного ризику в господарській діяльності, оскільки його мета полягає в забезпеченні захисту від непередбачених випадків.
До сфери екологічного страхування належить:
ð страхування ризику понаднормативних викидів і скидів шкідливих речовин;
ð страхування екологічних збитків унаслідок екологічних катастроф;
ð екологічне страхування нових технологій тощо.
Екологічна логістика. У рамках менеджменту виникла сфера діяльності, що спрямована на оптимізацію потоків різного призначення. Ця наука отримала назву “логістика”. Логістика – це галузь економічної науки, що вивчає теорію оптимального управління матеріальними, інформаційними та фінансовими потоками. Її функції пов'язані з функціями менеджменту, маркетингу, плануванням. Як правило, логістична діяльність охоплює постачання ресурсів, їхню переробку, розподіл товару та збут. Екологічна логістична діяльність спрямована не лише на раціональну експлуатацію природної сировини, а і на утилізацію відходів економічної діяльності людства. В таких масштабах управляти потоками повинна держава, а не тільки підприємство (галузь).
Основною метою екологістики є моделювання економічних та біосферних процесів, починаючи з видобування матеріальних ресурсів.
- 1.Сутність та значення регіональної економіки
- 2.Об’єкт, суб’єкти та предмет дослідження регіональної економіки.
- 3.Місце регіональної економіки в системі наук.
- 4.Структурні елементи регіону як системи.
- 5. Цілі розвитку та рівні дослідження регіональної економіки.
- 6. Завдання регіональної економіки.
- 7. Сутність та значення розміщення продуктивних сил
- 8.Поняття та складові продуктивних сил
- 9. Закони та закономірності розміщення продуктивних сил
- 10.Фактори розміщення продуктивнх сил та формування економіки регіонів
- 11.. Основні методи економічного обґрунтування розміщення виробництва
- 12.Адміністративно-територіальний устрій, його сутність
- 13.Економічне районування України
- 14.Підходи до класифікації території України на економічні райони.
- 15.Структура національного господарства регіонів
- 16. Поняття виробничої сфери, її структура
- 17. Поняття та структура невиробничої сфери
- 18. Класифікація галузей економіки
- 19. Кластерний підхід до регіонального розвитку
- 20.Сутність економічного регіонального відтворення
- 21. Види суспільного відтворення, їх характеристика
- 22. Фактори регіонального відтворення
- 34.Система місцевого самоврядування
- 35.Бюджет,його види та характеристика
- 36.Служба в органах місцевого самоврядування
- 37.Трудові ресурси як основа розвитку регіональної економіки
- 38.Поняття природного руху та основні складові,що його визначають
- 40.Природні ресурси та їх класифікація
- 41.Економічна оцінка природно-ресурсного потенціалу
- 42.Господарство регіону як територіально-економічна система
- 43.Фактори трансформації регіональних господарських комплексів
- 44.Потенціал факторів трансформації ргк
- 45. Проблеми реалізації трансформаційних потенціалів ргк
- 46. Вартість капіталу в трансформаційних процесах регіону
- 47.Структура і характеристика необхідних інвестицій
- 48.Іноземне інвестування в трансформаційних процесах регіону
- 49.Формування сприятливого інвестиційного клімату
- 50.Предмет, метод та завдання екології як науки
- 51.Коротка історія становлення екології як науки
- 52. Класифікація екологічних напрямків. Місце екології в системі наук
- 53.Основні екологічні фактори
- 54.Сутність, цілі та функції управління в галузі природокористування
- 55.Система державних органів управління природокористуванням в Україні
- 56. Екологічна експертиза: сутність і основні форми
- 57. Система корпоративного екологічного управління
- 58. Інформаційні системи екологічного управління
- 59. Екологічна стандартизація та сертифікація як елементи ринку екологічних послуг
- 60. Механізм екологічної сертифікації в Україні
- 61. Види екологічної сертифікації
- 62. Сутність екологічного маркування
- 63. Сутність екологічного права
- 64. Екологічне законодавство України
- 65. Світовий досвід правового регулювання природокористування
- 66. Основні засади еколого-правової відповідальності
- 67. Збалансованість природно-ресурсного потенціалу України
- 68. Міжнародне співробітництво України в галузі охорони навколишнього природного середовища
- 69. Форми матеріальної міжнародно-правової відповідальності за забруднення навколишнього природного середовища