13.Економічне районування України

Виділяють адміністративно-територіальний поділ країни, економічне районування, проблемне економічне районування.

Адміністративно-територіальний устрій – це розподіл території держави на певні частини з метою раціональної організації управління народним господарством і соціально-культурним будівництвом на місцях.

Сучасна система адміністративного устрою України представлена Автономною Республікою Крим, областями, районами, містами, районами в містах, селищами та селами.

Адміністративна область – це значна частина території України, що має чіткі певні межі та систему органів місцевої влади і управління, які перебувають в обласному центрі.

Адміністративних областей в Україні – 24, крім того виділені два міста з особливим статусом – Київ та Севастополь. Кожна адміністративна область і Крим ділиться на адміністративні райони.

Районування – це класифікація території, на підставі якої встановлюється її різноманіття і народне господарство упорядковується у певну систему.

Економічне районування – це науково обґрунтований розподіл країни на економічні райони, які склалися історично або формуються в процесі розвитку продуктивних сил на основі суспільного розподілу праці.

Економічний район – це територіальна частина народного господарства країни, якій органічно притаманні географічна цілісність та економічна спільність інтересів.

Основна мета економічного районування – удосконалення стратегії соціально-економічного розвитку, поліпшення адміністративно-територіального поділу держави як основи для розробки ефективної економічної політики.

Основним завданням економічного районування є поділ території на райони з цільовими установками для вирішення локальних (місцевих) економічних і соціальних проблем регіону.

Напрямки реалізації районування зводяться до вирішення:

1)    економічних проблем:

підвищення ефективності територіальної організації виробництва;

удосконалення управління соціально-економічним розвитком;

2)    соціальних проблем:

підвищення рівня життя населення;

поліпшення соціально-культурної сфери;

3)    екологічних проблем:

раціонального природокористування;

охорони навколишнього середовища.

Наслідки економічного районування території приведені на рис. 3.1.