1.Сутність та значення регіональної економіки

В сучасних умовах господарювання регіональна економіка набуває пріоритетного значення в економічному зростанні України.

Термін “регіональна економіка” можна розглядати у вузькому та широкому розумінні:

у вузькому розумінні

- це комплекс галузей із виробництва товарів і наданню послуг

у широкому розумінні

- це система не тільки виробничих відносин, а і форм, методів організації виробництва та комплексного управління регіоном

Слід підкреслити, що предмет регіональної економіки трактується неоднозначно. Так, академік М.М. Некрасов, автор першої книги в колишньому СРСР під назвою “Регіональна економіка”, стверджував: “Соціалістична регіональна економіка? як галузь економічної науки, спираючись на економічні закони соціалізму, вивчає сукупність економічних і соціальних факторів і явищ, що обумовлюють планове формування і розвиток продуктивних сил і соціальних процесів у регіональній системі країни і кожному регіоні. Регіональна економіка розробляє економічні стратегічні позиції регіонального розвитку продуктивних сил, що визначають удосконалювання територіальної організації господарства СРСР. Раціональне розміщення продуктивних сил розглядається як основа, головна складова частина регіональної економіки”.

Поряд із цим, академік А.Г. Гранберг визначав предмет регіональної економіки як перелік наступних складових:

1. Економіка окремихрегіонів, а саме: об’єктивні передумови економічного розвитку регіону (географічнеположення, природно-ресурсний, демографічний, виробничий потенціал),виробничу структуру, соціальну сферу й умови життя, систему розселення і розміщення господарства, механізм функціонування і управління економікою і т.д.

2. Економічні зв’язки між регіонами. Поряд з елементами і механізмами внутрішньої структури економіки регіону обов’язково повинні вивчатися економічні зв’язки регіону з іншими регіонами країни й інших країн.

3. Регіональні системи (національна економіка як система взаємодіючих регіонів). Завдяки міжрегіональним економічним зв’язкам формуються системи взаємодіючих регіонів, а економіка кожного регіону стає частиною якої-небудь однієї чи декількох регіональних систем. Тому у предмет регіональної економіки також входять регіональні економічні системи, чи національна економіка як система взаємодіючих регіонів.

Можна піти далі, відштовхуючи від уявлення, що світова економіка – це також система взаємодіючих регіонів різного рангу. Однак тут розумніше зупинитися (керуючись принципом Кузьми Пруткова: “Не можна осягнути неосяжне”) і уступити цей предмет іншій галузі знань – світовій економіці і міжнародним відносинам.

4. Розміщення продуктивних сил (РПС).Окремі об’єкти економіки, такі, як природні ресурси, населення, виробництво, інфраструктура і т.п., чи узагальнено – ПС, можуть по-різному розміщуватись по території (по різних регіонах). Вивчення РПС – процесу стихійного чи цілеспрямованого розподілу по території об’єктів і явищ –традиційно включається в предмет РПС і РЕ, а в рамках планово-адміністративної системи ця проблема була домінуючою частиною цієї науки.

Регіональна економіка вивчає не просто розташування виробництва, але й елемент управління ним в процесі територіальної організації. Територіальна організація як політика найяскравіше виявляється у країнах з державною монополією в народному господарстві та з жорстким плануванням (наприклад Китай). Вона існує і в розвинутих країнах, проте реалізується там по-іншому. Територіальна організація виробництва означає здійснення певної структурної політики, комплексу економічних заходів, скерованих на перебудову РПС.

5. Регіональні (просторові) аспекти економічного життя,включаючи просторові аспекти економіки виробництва, інвестиційного процесу, трудової діяльності, рівня (якості) життя, фінансів і т.п. Це означає, що предмет регіональної економіки “захоплює” багато інших галузей економіки і, навпаки, практично всі інші галузі економіки мають справу з проблемами регіональної економіки.

Отож, регіональну економіку можна уявити як систему. У цій якості вона охоплює виробничі, фінансові, кредитні та суспільні відносини, які виникають і розвиваються на території певного регіону. Поділ території країни на регіони обумовлений її неоднорідністю загеографічними, національними, демографічними, економічними, соціальними та іншими ознаками. Крім регіону вживаються різні терміни: район, зона, ареал тощо.Найчастіше в науковій літературі та на практиці використовуються терміни “район” і “регіон”.

Район визначається як територія за сукупністю елементів, які її насичують, що відрізняється від інших територій, яка володіє єдністю через взаємозв’язки складових елементів, цілісністю, причому ця цілісність - об’єктивнаумова і закономірний результат розвитку даної території.

За своїм змістом термін “район” є синонімом поняття “регіон”. Раніше термін “район” був більше вживаним, але зараз цей термін використовується для позначення певних типів регіонів: адміністративний район, внутрішньоміський район, великий економічний район.

Регіон – це територія, що являє собою народне господарство як екологічно і соціально-економічно збалансовану систему, яка за сукупністю своїх елементів відрізняється від інших територій та характеризується єдністю, взаємопов’язаністю складових і цілісністю.

Регіон – соціальний економічний простір з певною природно-географічною територією і однотипною нормативно-правовою базою та етнографічним складом населення.

Регіон – це складна система, що включає такі структурні елементи, як природне середовище, виробничу і соціальну сфери.

Регіон розглядається як сформоване соціально-економічне утворення, що визначається притаманною певною спеціалізацією та структурою виробництва і господарства, міжрегіональними зв’язками, в тому числі зовнішньоекономічними, політичними, культурними, етнографічними, рекреаційними тощо.