1.2. Ідентифікація і оцінка відповідності товарів

Ідентифікаційна експертиза направлена на встановлення відповідності товару певним вимогам.

В міжнародних нормативних документах (Керівництво ІСО/МЄК 2, п.13.1) термін „відповідність” трактується як „додержування усіх встановлених вимог до продукції, процесу чи послуги”.

В практичній діяльності при оцінці відповідності визначається рівень (ступінь) відповідності, тобто проводиться співставлення фактичних показників із встановленими в нормативній документації вимогами. Рівень відповідності може виражатися коефіцієнтом відповідності або у відсотках.

При визначенні рівня відповідності товару вимогам нормативної документації коефіцієнт відповідності може приймати тільки два альтернативних значення: 0 (нуль) або 1 (одиниця). Якщо товар відповідає вимогам нормативних документів, то рівень його відповідності – 1, якщо не відповідає – то цей рівень дорівнює 0. Адже, якщо хоть по одному із регламентованих показників товар не відповідає вимогам стандарту, то він не може признаватися відповідним даному стандарту. В залежності від рівня невідповідності такий товар може реалізовуватися, але з обов’язковою інформацією про ступінь його відповідності і по іншій ціні (мілка невідбірна картопля мілкі яблука).

Ступінь відповідності товарів може визначатися як з боку виробника, так і з боку споживача.

З боку виробника товару ступінь його відповідності може визначатися по таким показникам: нормативним, технічним і технологічним, безпеки.

Існує декілька видів діяльності по визначенню ступеню відповідності якості товарів: оцінка якості, контроль якості, експертиза якості, сертифікація відповідності. На рис. 1.2 показано місце ідентифікаційної експертизи при визначенні ступеню відповідності товару в залежності від мети, яка при цьому ставиться. Представлені види діяльності розрізняються, по-перше, номенклатурою показників, що вибираються для проведення дослідження; по-друге, суб’єктами, які проводять ці дослідження; по-третє, документальним оформленням результатів цієї діяльності.

Оцінка якості – це вибір номенклатури показників якості і визначення їх фактичного значення. Для оцінки якості можуть вибиратися різні показники, у тому числі і нерегламентовані нормативними документами.

Оцінку якості можуть проводити усі субєкти ринкових відносин: виробники, продавці, споживачі.

Кінцевий результат оцінки може бути оформлений у вигляді технічного документа (посвідчення якості, специфікація, висновок, тощо), а може і не мати документального оформлення, але являтися підгрунтям для купівлі товару (оптовим, роздрібним продавцем, споживачем).

Рис. 1.2. Місце ідентифікаційної експертизи при визначенні ступеня відповідності товару

Контроль якості – „діяльність, яка включає проведення вимірів, випробування або оцінювання однієї чи декількох характеристик товару та порівняння отриманих результатів із встановленими вимогами для визначення, чи досягнуто відповідності по кожній із цих характеристик” (ДСТУ 3993–2000. Товарознавство. Терміни та визначення).

Контроль якості проводиться представниками компетентних контрольних органі (державного, відомчого, внутрішньофірмовий. До них належать державні інспектори Головного управління у справах захисту споживачів, Держстандарту, санітарні лікарі санепіднагляду, контролери відомств і відділів контролю на підприємствах, працівники дослідних лабораторій виробничих і торговельних підприємств, а також споживачі.

Номенклатура перевіряємих показників обмежується тільки вимогами стандартів. Кінцевим результатом контролю якості товарів може бути акт перевірки, який складається контрольною комісією (в деяких випадках одним контролером) і може мати один із двох висновків:

• товар відповідає вимогам стандарта;

• товар невідповідає вимогам стандарта.

Товарна експертиза – це „незалежне перевіряння якості та кількості товару компетентними спеціалістами на замовлення зацікавленої юридичної або фізичної особи” (ДСТУ 3993–2000). При проведенні товарної експертизи можуть переслідуватися різні цілі:

• ідентифікація товару і його походження;

• виявлення фальсифікації товару;

• встановлення виробника товару;

• виявлення сторонніх домішок у складі товару;

• встановлення ступеню небезпечності товару.

Висновки по результатам експертизи якості залежать від мети, яка при цьому переслідувалася. В цілому можна сказати, що експертиза якості і безпеки товарів дає більше інформації, ніж цього вимагають стандарти.

„Сертифікація – дія третьої сторони, яка надає впевненість в тому, що належним чином ідентифікована продукція відповідає встановленним вимогам ” (Керівництво ІСО/МЕК 2). В цьому визначенні сертифікації чітко визначені суб’єкти, які проводять сертифікаційну діяльність – це юридичні або фізичні особи, незалежні від виробника і споживача/

На відміну від оцінки і контроля якості при визначенні терміна „сертифікація” як необхідна умова регламентується – належна ідентифікація продукції. Більше того, в системі сертифікації харчових продуктів і продовольчої сировини вважається необхідним перед проведенням досліджень по показникам безпеки продукції визначати регламентовані стандартами органолептичні і фізико-хімічні показники

При сертифікації усі показники поділяються на три групи:

• перша група – показники, необхідні для ідентифікації;

• друга група – показники, необхідні для підтвердження безпеки продукції та інших обов’язкових вимог для проведення обов’язкової сертифікації;

• третя група – будь-які показники, що не відносяться до обовязкових, для проведення добровільної сертифікації.

Кінцевим результатом сертифікаційних досліджень є сертифікат відповідності.

На сьогоднішній день ідентифікація як початковий етап діяльності по оцінці якості передбачається тільки в нормативніих документах по сертифікації, але цілком зрозуміло, що і оцінка і контроль якості не можут проводитися, якщо продукція не ідентифікована.

Наприклад, немає сенсу оцінювати якість продукції, якщо немає впевненості в тому, що середній зразок сичугового сиру „Рокфор” належить саме до асортиментної групи м’яких сирів, що дозрівають з учасю плісені усередені сиру, а не до іншого типу (сири, що дозрівають з участю слизу, або сири з підвищенним рівнем молочнокислого бродіння).

Ідентифікації притаманні різноманітні функції:

• вказуюча — ототожнює представлений зразок товару з конкретними найменуванням, сортом, маркою, типом, а також товарною партією;

• інформаційна — доводить до суб'єктів ринкових відносин необхідну інформацію;

• підтверджуюча — стверджує відповідність асортиментної належності товару тій інформації, що зазначена на маркіровці і/або в товарно-супроводжуючих документах;

• управляюча — оскільки ідентифікація це один із елементів системи управління якістю продукції.

Управляюча функція ідентифікації регламентується міжнародними стандартами (МС) ISO серії 9000 „Системи управління якістю. Основні положення та словник”. Ці стандарти введені в Україні без істотних змін (ДСТУ ISO 9000 – 2001). Тому розгляд ідентифікації як одного з елементів системи якості продукції, безсумнівно, має великий інтерес.

В сучасних умовах в усьому світі постійно підвищуються вимоги споживачів до якості товарів. Це потребує постійного забезпечення необхідного рівня якості продукції, тому що без цього неможлива ефективна економічна діяльність організацій.

Вимоги до якості продукції, що задовольняють потреби покупців, встановлюються в стандартах і технічних умовах. Однак ці нормативні документи не гарантують того, що при проектуванні, розробці, виробництві, збереженні та реалізації товарів фактично досягнутий рівень якості буде відповідати встановленим вимогам. Внаслідок цього виникла необхідність розробки стандартів, що доповнюють вимоги до продукції і попереджують виникнення невідповідностей на різних етапах технологічного циклу шляхом регламентації елементів системи якості.

Певний крок у цьому напрямку зроблений у Міжнародних і Державних стандартах серії 9000 (ДСТУ ISO 9000–2–96, ДСТУ ISO 9000–2001), де ідентифікація доповнюється поняттям „простежуваність”. „Простежуваність – це змога простежити передісторію, застосування або місце знаходження того, що розглядають”. Простежуваність продукції може бути пов’язана з походженням матеріалів чи складових частин, історією оброблення, розподілом або місцезнаходженням продукції після поставляння (ДСТУ ISO 9000–2001, п.3.5.4). З метою забезпечення простежуваності виробник може ідентифікувати окремі вироби, зміну робочого персоналу, сировини, технологічних процесів, тощо. В цьому випадку товари будуть розглядатися не як фальсифіковані, невідповідні певним вимогам, а як нові товари з новими характеристиками.

Таким чином, у міжнародній практиці ідентифікація розглядається як один із елементів системи якості на виробництві, а також як дія по управлінню матеріалами (сировиною, напівфабрикатами, комплектуючими виробами) і готовою продукцією для встановлення відповідності (або невідповідності).

З боку споживача товару ступінь відповідності може встановлюватися шляхом оцінки якості, на основі особистого досвіду або на основі думки інших споживачів. Сьогодні вимоги споживачів до якості товарів значно виросли, особливо в умовах вільного ринку, коли покупець має можливість вибирати товар із великого різноманіття товарів з однаковими (або близькими) функціональними властивостями. І тепер споживач стоїть перед іншою проблемою – як із цього різноманіття вибрати товар з оптимальними властивостями. В цих умовах товарного достатку споживачу необхідно дати якомога більше інформації, щоб він міг вірно ідентифікувати товар і вибрати саме той, який в найбільшій мірі задовольнить його потреби. У звязку з цим виникає необхідність у формуванні знань споживача за допомогою загальнопопулярних видань про якість і властивості товарів, що реалізуються в роздрібній і мілкооптовій торгівлі.