Порівняльна характеристика показників якості пшеничного і житнього борошна
Вид борошна | Сорт | Кольор | Вміст, % | |
золи | пентозанів | |||
Пшеничне | крупчатка | Білий або кремовий з жовтува-тим відтінком | 0,5–0,6 | 1,6–1,8 |
вищий | Білий або білий з кремовим від-тінком | 0,4–0,55 | 1,4–1,7 | |
перший | Білий або білий з жовтуватим відтінком | 0,55–0,75 | 1,7–2,2 | |
другий | Білий з жовтуватим або сіруватим відтінком | 1,0–1,25 | 3,0–3,5 | |
оббивне | Білий з жовтуватим або сіруватим відтінком, з помітними частинка-ми оболонок зерна | 1,6–2,0 | 6,0–8,0 | |
Житнє | сіяне | Білий з жовтуватим або сіруватим відтінком | 0,65–0,75 | 4,0–4,5 |
оббивне | Сірувато-білий з помітними час-тинками оболонок зерна | 1,3–1,45 | 5,5–6,0 | |
шеретувальне | Сірий з частинками оболонок зерна | 1,8–1,9 | 6,2–6,8 |
Фальсифікація якості борошна може проводитися такими способами:
змішування різних видів борошна (пересортування);
додавання нехарчових добавок (крейди, золи);
додавання харчових добавок (висівок);
використання речовин, що покращують деякі показники якості без інформації про це споживача.
Додавання до пшеничного борошна кукурудзяного, горохового чи інших більш дешевих видів борошна можна встановити по кількості і якості клейковини.
Фальсифікацію борошна нехарчовими добавками (крейдою, золою, гіпсом), що мають лужну реакцію середовища, можна встановити шляхом додавання до борошна води, а потім кислоти. Кислота нейтралізує луги і внаслідок цієї реакції спостерігається сильне виділення вуглекислого газу, маса починає швидко збільшуватися в об’ємі. Реакцію середовища водного розчину фальсифікованого борошна можна визначити за допомогою рожевого лакмусового папірця, який у лужному середовищі забарвлюється у синій колір.
Додавання висівок до борошна можна визначити по кольору борошна, а також по кількості золи і пентозанів (табл. 2.2).
Використання деяких добавок, що покращують окремі показники якості борошна іноді характеризують як покращувачі якості борошна. Але тоді виникає питання – навіщо покращувати високоякісний продукт? Отже покращувати можуть тільки низькоякісне борошно, щоб потім видати його за високоякісне. З цією метою можуть викоистовувати хімічні сполуки, що викликають обезбарвлювання борошна за рахунок окислення фарбних речовин і перетворення іх у безбарвні речовини. Борошно першого або другого сорту обробляють такими окислювачами, воно відбілюється і може бути після цього реалізоване як борошно вищого сорту.
У борошно з низьким вмістом клейковини додають комплексоутворювачі (лактати кальцію, магнію, амонію; фосфат амонію, оксид кальцію, хлорид амонію, тощо), які здатні викликати незначне підвищення клейковини.
Інформаційна фальсифікація борошна відбувається шляхом надання покупцям і споживачам неточної, перекрученої інформації про товар на маркіровці або у товаро-супроводжуючих документах, а також підміною сертифікатів і заключень компетентних лабораторій.
Макаронні вироби – це отформоване у формі трубочок, ниток, стрічок і різних фігурок і потім висушене бездріжджеве пшеничне тісто.
Залежно від типу пшениці і сорту макаронного борошна, що використовувалися для виробництва макаронних виробів, вони поділяються на групи А, Б, В і класи 1 і 2.
Макаронні вироби групи А виготовляють із твердої пшениці (дурум); групи Б – із м’якої скловидної пшениці; групи В – із хлібопекарського пшеничного борошна і макаронного борошна вищого сорту, одержаних із м’якої пшениці.
1-й клас макаронних виробів виготовляють із макаронного борошна вищого сорту (крупки), 2-й клас – із макаронного борошна першого сорту (напівкрупки).
Макаронні вироби поділяють на типи (трубчасті, нитеподібні, стрічкоподібні та фігурні).
Трубчасті макаронні вироби за формою і довжиною поділяють на макарони, ріжки та пір’я.
Залежно від розміру попечного перерізу кожен підтип трубчастих макаронних виробів поділяють на види:
соломка – діаметр перерізу до 4мм;
особливі – діаметр перерізу 4,1–5,5мм;
звичайні – діаметр перерізу 5,6–7,0мм;
любительські – діаметр перерізу більше 7мм.
Нитеподібні макаронні вироби (вермішель) залежно від розміру поперечного перерізу поділяють на види:
павутинка – діаметр перерізу не більше 0,8мм;
тонка – діаметр перерізу не більше 1,2мм;
звичайна – діаметр перерізу не більше 1,5мм;
любительська – діаметр перерізу не більше 3мм.
По довжині вермішель поділяють на довгу (не менше 20см) і коротку (не менше 1,5см).
Стрічкоподібні макаронні вироби (лапшу) по довжині як і вермішель поділяють на довгу і коротку.
Асортиментна фальсифікація і фальсифікація якості макаронних виробів відбувається в основному за рахунок підміни виробів вищого сорту, виробами, що виготовлені із борошна першого сорту. Виявити таку фальсифікацію можна по кольору сухих макаронних виробів, а ще краще варених.
До фальсифікації якості макаронних виробів, яка врешті приведе і до фальсифікації кількості, відноситься підвищена вологість виробів. Зволожені макаронні вироби швидко пліснявіють, набувають неприємного зовнішнього вигляду і запаху. Крім того, якщо зволожені макаронні вироби відпускають споживачу не фасовані, то деяка частка сухих речовин фактично замінена водою. Звідси фальсифікація якості обертається фальсифікацією кількості і зниженням харчової цінності продукту.
До фальсифікованих будуть відноситися і макаронні вироби з наповнювачами (особливо яєчні), якщо порушено рецептурний набір таких виробів (зменшена частина яєчних продуктів).
Останнім часом для надання макаронним виробам привабливого жовтуватого кольору при їх виробництві використовують підфарбовуючі речовини. В такому разі макаронні вироби, виготовлені із борошна першого сорту, можуть реалізовувати як яєчні вироби (а іноді навіть як вироби, виготовлені з підвищенним вмістом яєчних продуктів, хоч їх там немає зовсім)
Хліб і хлібобучні вироби – це продукти одержані із борошна, води, дріжджів і додаткової сировини. Хліб – це вироби виготовлені із усіх сортів пшеничного і житнього борошна масою більше 500 г. Вироби, що мають масу меншу 500г відносять до хлібобулочних виробів.
В залежності від того, яке борошно використовують для виробництва хліба, його поділяють на види:
хліб пшеничний;
хліб житній;
хліб пшенично-житній або житньо-пшеничний.
Сорт хліба і хлібобулочних виробів залежить від сорту борошна, що використовувалося при виробництві цих виробів.
Асортиментна фальсифікація хліба і особливо хлібобулочних виробів відбувається за рахунок пересортування, тобто реалізації виробів, одержаних із борошна першого (або навіть і нижчого сорту), як високосортових виробів, виготовлених із борошна вищого сорту. Виявити таку фальсифікацію можна по зовнішньому виду виробів (кольор, пористість мякушки), а також на основі фізико-хімічних показників якості. Сепед цих показників основними можна вважати вологість, пористість і кислотність (табл. 2.3).
Фальсифікація якості хліба і хлібобулочних виробів може відбуватися за рахунок підвищення масової частки води; використання інших низькоцінних сортів борошна (соєвого, кукрудзяного, горохового); заміни дріжджів хімічними розпушувачами; введенням штучних фарбних речовин; зменшенням кількості найбільш цінних рецептурних компонентів – вершкового масла, яєць, цукру (особливо у здобних булочних виробах); додаванням консервантів, антибіотиків (без відповідної інформації про це споживачів) тощо.
Фальсифікація хліба шляхом введення хімічних розпушувачів замість дріжджів – це порівняно новий метод фальсифікації. Хімічні розпушувачі значно підсилюють процес виділення вуглекислого газу при постановці тіста.
Таблиця 2.3
Фізико-хімічні показники якості хліба
Найменування хліба | Вологість, % | Пористість, % | Кислотність, |
Пшеничний з борошна вищого сорту | 43–44 | 70–73 | не більше 3 |
Пшеничний з борошна 1-го сорту | 43–45 | 65–68 | – « – 3 |
Пшеничний з борошна 2-го сорту | 44–45 | 63–65 | – « – 4 |
Пшеничний з оббивного борошна | 48 | 54–55 | – « – 7 |
Батони з борошна вищого сорту | 40–42 | 73 | – « – 2 |
Батони з борошна 1-го сорту | 43–44 | 65–68 | – « – 3 |
Здобні вироби з пшеничного борошна | 34–37 | 70–72 | – « – 3 |
Житній з оббивного борошна | 51 | 45–48 | – « – 12 |
Житній з шеретувального борошна | 49 | 49–51 | – « – 11 |
Житній з сіяного борошна | 48 | 55–57 | – « – 7 |
Житній заварний | 51 | 45–48 | – « – 11 |
Житньо-пшеничний | 48–49 | 47–50 | – « – 11 |
Це призводить до значного скорочення технологічного процесу, тому що не потребує довгого бродіння. Але внаслідок такого скорочення найважливішого процесу у технології хлібопечення замість добре виброженого пшеничного тіста одержують суміш борошна і води, насичену деякою кількістю вуглекислого газу. Такий хліб немає притаманного йому смаку і аромату, м’якушка має білий колір – колір борошна, а не кремово-коричневий колір натурального хліба. Якщо при виробництві хліба дріжджі повністю замінити хімічними розпушувачами, то хліб може придбати амбарний запах.
При порушенні температурних режимів випікання хліба (особливо житнього і житньо-пшеничного), одержують непропечені вироби, які не повинні надходити в реалізацію. М’якушка такого хліба липка, нееластична, прилипає до ножа і пальців. Це явні ознаки непропеченого хліба.
- Дніпропетровський університет економіки та права
- Розділ 1. Ідентифікація товарів
- Сутність ідентифікації товарів
- 1.2. Ідентифікація і оцінка відповідності товарів
- 1.3. Види і засоби ідентифікації
- З їхніми характеристиками
- 1.4. Способи і методи ідентифікації
- Порядковий реєстраційний номер Класифікаційна характеристика
- Розділ 2. Фальсифікація товарів
- 2.1. Сутність і види фальсифікації
- Наслідки фальсифікації
- 2.3. Заходи попередження фальсифікації
- 2.4. Способи і методи виявлення фальсифікації продовольчих товарів
- 2.4.1. Зерноборошняні товари
- Вміст доброякісного ядра у крупах
- Порівняльна характеристика показників якості пшеничного і житнього борошна
- 2.4.2. Кондитерські товари
- Ідентифікаційні ознаки крохмалю
- Стандартні вимоги щодо якості картопляного крохмалю
- Стандартні вимоги щодо якості кукурудзяного крохмалю
- Ідентифікаційні ознаки цукру-піску
- Вимоги стандарту щодо органолептичних показників якості цукру-піску
- Вимоги стандарту щодо фізико-хімічних показників якості цукру-піску
- Ідентифікаційні ознаки цукру-рафінаду
- Органолептичні показники якості цукру-рафінаду
- Фізико-хімічні показники якості цукру-рафінаду
- Ідентифікаційні ознаки натурального меду
- Вимоги стандарту щодо якості натурального меду
- Склад цукрів деяких ботанічних видів бджолиного меду
- Способи фальсифікації меду та методи її розпізнавання
- Ідентифікаційні ознаки основних видів шоколаду
- Вимоги стандарту щодо якості шоколаду
- Ідентифікаційні ознаки карамелі
- Органолептичні показники якості карамелі
- Фізико-хімічні показники якості карамелі
- Ідентифікаційні ознаки цукерок
- Вимоги стандарту щодо органолептичних показників якості цукерок
- Вимоги стандарту щодо фізико-хімічних показників якості цукерок
- Ідентифікаційні ознаки печива
- Вимоги щодо органолептичних показників якості печива
- Вимоги щодо фізико-хімічних показників якості печива
- Ідентифікаційні ознаки мармеладу
- Вимоги щодо органолептичних показників якості мармеладу
- Ідентифікаційні ознаки пастили
- Вимоги щодо фізико-хімічних показників якості пастильних виробів
- Ідентифікаційні ознаки варення
- Вимоги щодо органолептичних показників якості варення
- Вимоги щодо фізико-хімічних показників якості варення
- Ідентифікаційні ознаки джему
- Вимоги щодо органолептичних показників якості джемів
- Вимоги щодо фізико-хімічних показників якості джему
- Ідентифікаційні ознаки повидла
- Вимоги щодо органолептичних показників якості повидла
- Вимоги щодо фізико-хімічних показників якості повидла
- 2.4.3. Плоди та овочі
- 2.4.4. Смакові товари
- Ідентифікаційні ознаки пива
- Вимоги стандартів щодо органолептичних показників пива
- Алкогольні напої
- Ідентифікаційні ознаки алкогольних напоїв
- Класифікація лікеро-горільчаних виробів
- Класифікація виноградних вин
- Ідентифікаційні ознаки чаю
- Вимоги стандарту щодо якості чорного байхового чаю
- Вимоги стандарту щодо якості зеленого байхового чаю
- Способи фальсифікації чаю та мотоди її виявлення
- 2.4.5. Харчові жири
- Ідентифіквційні ознаки тваринних топлених жирів
- Вимоги стандарту щодо якості тваринних топлених жирів
- Ідентифікаційні ознаки рослинних олій
- Вимого стандарту щодо якості соняшникової олії
- Ідентифікаційні ознаки маргарину
- 2.4.6. Молоко та молочні продукти
- Ідентифікаційні ознаки молока
- Засоби та способи фальсифікації молока та методи її виявлення
- Ідентифікаційні ознаки кисломолочних продуктів
- Засоби та способи фальсифікації кисломолочних продуктів та методи її розпізнавання
- Коров’яче масло
- Ідентифікаційні ознаки коров’ячого масла
- Хімічний склад кров’ячого масла
- Вимоги щодо якості коров’ячогомасла
- Засоби фальсифікації коров’ячого масла та методи її розпізнавання
- Сичужні сири
- Ідентифікаційні ознаки сичужних сирів
- Бальна оцінка сичужних сирів
- 2.4.7. Мясо і мясні товари
- Ідентифікаційні ознаки м’яса
- Субпродукти
- Ідентифікаційні ознаки субпродуктів
- Ковбасні вироби
- Ідентифікаційні ознаки ковбасних виробів
- М’ясні консерви
- Ідентифікаційні ознаки м’ясних консервів
- 2.4.8. Риба та рибопродукти
- Ідентифікаційні ознаки живої риби
- Вимоги щодо маси одного екзкмпляра живої ставкової риби
- Вимоги відносно довжини живої риби з природних водоймищ
- Ідентифікаційні ознаки солених рибних товарів
- Характерні відмінності недозрілих, дозрілих і перезрілих солених оселедців
- Копчені рибні товари
- Ідентифікаційні ознаки копчених товарів
- Рибні консерви
- Ідентифікаційні ознаки рибних консервів
- Ікорні товари
- Ідентифікаційні ознаки ікорних товарів
- Література