Сутність ідентифікації товарів
Ідентифікація (від лат. identifico – ототожнюю) – ототожнювання об’єктів, розпізнавання, встановлення відповідності розпізнаваемого об’єкта своєму образу (знаку). В процесі ідентифікації товарів виявляють відповідность досліджуваного товара базовій моделі (зразку), що характеризується тією ж сукупністю показників, або інформації про товар, що надається на маркіровці, в товаро-супроводжуючих або нормативних документах.
Ідентифікація, як вид діяльності, має структуру, яка характеризується певними структурними елементами (рис. 1.1).
Рис. 1.1. Структура ідентифікації товарів
На сучасному етапі задачами ідентифікації є:
визначення основних понять, структури, норм і правил у сфері ідентифікації товарів;
розробка основних критеріїв, які повинні використовуватися для цілей ідентифікації однорідних груп, конкретних видів і найменувань товарів;
дослідження споживних властивостей товарів і показників, що їх характеризують, для виявлення найбільш достовірних критеріїв ідентифікації;
удосконалювання стандартів та іншої нормативної документації шляхом включення до неї показників якості, що будуть використовуватися при ідентифікації;
розробка методів ідентифікації товарів, і перш за все експрес-методів, що дозволять з досить високим ступенем імовірності визначати асортиментну належність товару.
У Законі України „Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини” надається таке визначення поняття ідентифікції: „ідентифікація – визначення відповідності показників якості харчових продуктів і продовольчої сировини показникам встановленим у нормативній та технічній документації виробника харчових продуктів чи наведеним в інформації про ці продукти, а також визначення відповідності харчових продуктів і продовольчої сировини узвичаєній загальній назві з метою сертифікації”.
В цьому визначенні поняття „ідентифікація” нажаль звужується до вимог нормативних і технічних документів виробника продукції. Але фахівцям-товарознавцям відомо, що вимоги стандартів по більшості особливо органолептичних показників не несуть ідентифікуючої інформації тому, що мають дуже лаконічні фрази: „Відповідає даному виду товару”, „У відповідності з рецептурою” і т.п. Цілком зрозуміло, що провести ідентифікаційну експертизу по таким критеріям неможливо.
Ідентифікація, як правило, вимагає багатосторонніх досліджень як досвідченними фахівцями – товарознавцями-експертами, так і висококваліфікованими вченими-експертами. У звязку з тим, що результати ідентифікації того чи іншого виробу аналізуються і на основі цього аналізу робляться відповідні висновки, то, напевно, більш точно, цей процес можна назвати ідентифікаційною експертизою. Можна вважати, що ідентифікаційна експертиза являється основоположною. Це повязано з тим, що доки не проведена ідентифікаційна експертиза даного виробу і не встановлено, що він собою являє, до якої групи товарів належить і який код по ТН ЗЕД він має, усі інші види експертиз проводити недоцільно.
Ідентифікаційна експертиза товарів проводиться для того, щоб встановити, чи належить даний товар до тієї чи іншої однорідної товарної групи. Ця ідентифікація проводиться на основі визначення характерних індивідуальних ознак, що наведені в нормативній документації, або у супроводжуючих документах.
Для досягнення цієї мети можуть ставитися такі завдання:
До якого класу або групи однорідних товарів належать вироби даної партії товарів?
Чи відповідає якість товарів даної партії вимогам нормативних документів або технічному опису на дану групу товару?
До якого гатунку відноситься даний товар, якщо він поділяється на гатунки?
Чи не входить даний товар у номенклатуру заборонених до реалізації товарів або товарів, що мають деякі обмеження для реалізації на вітчизняному ринку (квотування, ліцензування, тощо).
Якщо внаслідок проведеної ідентифікаційної експертизи встановлено, що дана партія товару дійсно належить до відповідного класу (групи) товарів, то тільки після цього можна проводити експертизу якості, сертифікацію відповідності.
Крім того, треба зазначити, що навіть якщо при вирішенні поставлених задач одержані негативні відповіді, то не можна квапитися і робити висновок, що дана партія товару фальсифікована. Адже це може бути новий товар, з нормативною документацією на який споживачі, а інколи і фахівці, недостатньо обізнані. Нприклад, зараз на нашому ринку широко реалізуються різні суміші кави з цукром і вершками, на які в Україні немає нормативної документації, а всі вимоги викладаються тільки в сертифікатах відповідності. Однак це ще не означає, що всі ці товари фальсифіковані.
При реалізації і рекламуванні деяких товарів ні працівники торгівлі, ні представники рекламних агенцій не звертають увагу на те, як вони представляють той чи інший товар, чи вірно вони відносять рекламуємий товар до тієї чи іншої товарної групи. Саме таке неуважне відношення до товару може призвести до помилкового визнання його фальсифікованим. Наприклад, на упаковці кондитерських виробів „Марс”, „Снікерс” немає відомостей про те, до якої групи кондитерських товарів їх треба відносити, а в рекламі їх називають шоколадними батончиками. Якщо це дійсно так, то всі ці вироби треба визнати нестандартними і заборонити їхню реалізацію тому, що вони у своєму складі містять менше 80% основних компонентів –цукру і какао продуктів (згідно з вимогами стандарту в шоколадному батончику масою більше 50г начинки повинно бути не більше 20 %). В дійсності ці кондитерські вироби не що інше як штучні конфети типу вітчизняного „Гулівера”.
Об’єктами ідентифікації є товари, послуги, цінні папери, інформація, тощо. В даному навчальному посібнику ми будемо розглядати тільки одну групу об’єктів – вироби, що приймають участь у процесі купівлі-продажу і стають при цьому матеріальним товаром.
Суб’єктами ідентифікації товарів є всі учасники ринкових відносин:
виробник товару – на стадії приймання сировини, напівфабрикатів, комплектуючих виробів і на протязі всього технологічного циклу до реалізації продукції зі своїх складів;
представники торгівлі (оптової і роздрібної) – на стадії заключення договорів купівлі-продажу, приймання товарів і підготовки їх до реалізації;
споживач – на стадії купівлі і використання чи експлуатації товару.
- Дніпропетровський університет економіки та права
- Розділ 1. Ідентифікація товарів
- Сутність ідентифікації товарів
- 1.2. Ідентифікація і оцінка відповідності товарів
- 1.3. Види і засоби ідентифікації
- З їхніми характеристиками
- 1.4. Способи і методи ідентифікації
- Порядковий реєстраційний номер Класифікаційна характеристика
- Розділ 2. Фальсифікація товарів
- 2.1. Сутність і види фальсифікації
- Наслідки фальсифікації
- 2.3. Заходи попередження фальсифікації
- 2.4. Способи і методи виявлення фальсифікації продовольчих товарів
- 2.4.1. Зерноборошняні товари
- Вміст доброякісного ядра у крупах
- Порівняльна характеристика показників якості пшеничного і житнього борошна
- 2.4.2. Кондитерські товари
- Ідентифікаційні ознаки крохмалю
- Стандартні вимоги щодо якості картопляного крохмалю
- Стандартні вимоги щодо якості кукурудзяного крохмалю
- Ідентифікаційні ознаки цукру-піску
- Вимоги стандарту щодо органолептичних показників якості цукру-піску
- Вимоги стандарту щодо фізико-хімічних показників якості цукру-піску
- Ідентифікаційні ознаки цукру-рафінаду
- Органолептичні показники якості цукру-рафінаду
- Фізико-хімічні показники якості цукру-рафінаду
- Ідентифікаційні ознаки натурального меду
- Вимоги стандарту щодо якості натурального меду
- Склад цукрів деяких ботанічних видів бджолиного меду
- Способи фальсифікації меду та методи її розпізнавання
- Ідентифікаційні ознаки основних видів шоколаду
- Вимоги стандарту щодо якості шоколаду
- Ідентифікаційні ознаки карамелі
- Органолептичні показники якості карамелі
- Фізико-хімічні показники якості карамелі
- Ідентифікаційні ознаки цукерок
- Вимоги стандарту щодо органолептичних показників якості цукерок
- Вимоги стандарту щодо фізико-хімічних показників якості цукерок
- Ідентифікаційні ознаки печива
- Вимоги щодо органолептичних показників якості печива
- Вимоги щодо фізико-хімічних показників якості печива
- Ідентифікаційні ознаки мармеладу
- Вимоги щодо органолептичних показників якості мармеладу
- Ідентифікаційні ознаки пастили
- Вимоги щодо фізико-хімічних показників якості пастильних виробів
- Ідентифікаційні ознаки варення
- Вимоги щодо органолептичних показників якості варення
- Вимоги щодо фізико-хімічних показників якості варення
- Ідентифікаційні ознаки джему
- Вимоги щодо органолептичних показників якості джемів
- Вимоги щодо фізико-хімічних показників якості джему
- Ідентифікаційні ознаки повидла
- Вимоги щодо органолептичних показників якості повидла
- Вимоги щодо фізико-хімічних показників якості повидла
- 2.4.3. Плоди та овочі
- 2.4.4. Смакові товари
- Ідентифікаційні ознаки пива
- Вимоги стандартів щодо органолептичних показників пива
- Алкогольні напої
- Ідентифікаційні ознаки алкогольних напоїв
- Класифікація лікеро-горільчаних виробів
- Класифікація виноградних вин
- Ідентифікаційні ознаки чаю
- Вимоги стандарту щодо якості чорного байхового чаю
- Вимоги стандарту щодо якості зеленого байхового чаю
- Способи фальсифікації чаю та мотоди її виявлення
- 2.4.5. Харчові жири
- Ідентифіквційні ознаки тваринних топлених жирів
- Вимоги стандарту щодо якості тваринних топлених жирів
- Ідентифікаційні ознаки рослинних олій
- Вимого стандарту щодо якості соняшникової олії
- Ідентифікаційні ознаки маргарину
- 2.4.6. Молоко та молочні продукти
- Ідентифікаційні ознаки молока
- Засоби та способи фальсифікації молока та методи її виявлення
- Ідентифікаційні ознаки кисломолочних продуктів
- Засоби та способи фальсифікації кисломолочних продуктів та методи її розпізнавання
- Коров’яче масло
- Ідентифікаційні ознаки коров’ячого масла
- Хімічний склад кров’ячого масла
- Вимоги щодо якості коров’ячогомасла
- Засоби фальсифікації коров’ячого масла та методи її розпізнавання
- Сичужні сири
- Ідентифікаційні ознаки сичужних сирів
- Бальна оцінка сичужних сирів
- 2.4.7. Мясо і мясні товари
- Ідентифікаційні ознаки м’яса
- Субпродукти
- Ідентифікаційні ознаки субпродуктів
- Ковбасні вироби
- Ідентифікаційні ознаки ковбасних виробів
- М’ясні консерви
- Ідентифікаційні ознаки м’ясних консервів
- 2.4.8. Риба та рибопродукти
- Ідентифікаційні ознаки живої риби
- Вимоги щодо маси одного екзкмпляра живої ставкової риби
- Вимоги відносно довжини живої риби з природних водоймищ
- Ідентифікаційні ознаки солених рибних товарів
- Характерні відмінності недозрілих, дозрілих і перезрілих солених оселедців
- Копчені рибні товари
- Ідентифікаційні ознаки копчених товарів
- Рибні консерви
- Ідентифікаційні ознаки рибних консервів
- Ікорні товари
- Ідентифікаційні ознаки ікорних товарів
- Література