Вимоги щодо якості коров’ячогомасла
(ГОСТ 37–91)
Асортиментна фальсифікація коров’ячого масла частіше за все відбувається за рахунок заміни одного виду масла іншим, вищого сорту масла першим. У зв’язку з тим, що різновиди масла відрізняють вмістом молочного жиру,а значить і ціною, то спокуса обдурити споживача дуже велика. Наприклад, масло Бутербродне може видаватися за Селянське, а селянське за Любительське. Тим більше, що за органолептичними показниками відрізнити ці види масла досить важко. Встановити факт фальсифікації масла об’єктивно можна тільки визначивши в ньому масову частку вологи, або масову частку жиру.
Фальсифікацією вважається також реалізація Вологодського масла після 30 діб його зберігання. Справа в тому, що смакові й ароматичні речовини, що зумовлюють специфічні споживні властивості цього масла зберігаються тільки певний період (30 діб), по закінченню якого Вологодське масло повинно реалізовуватися як солодковершкове масло відповідного сорту, встановленого за органолептичними показниками на основі бальної оцінки.
Фальсифікація якості коров’ячого масла сьогодні прийняла загрожуючі розміри і відбувається шляхом зниження жиру, введенням різних добавок, що не передбачені рецептурою і самою назвою продукту „коров’яче масло”, введеням хімічних фарбників і ароматизаторів.
Розглянуту вище асортиментну фальсифікацію шляхом заміни високожирних видів масла на низькожирні можна вважати і фальсифікацією якості і навіть ціновою фальсифікацією тому, що в такому випадку споживача обдурють фактично тричі.
По-перше, йому продають не той продукт (по вмісту жиру), який би він хотів придбати.
По-друге, він не може в повній мірі задовольнити потреби організму в енергії і одержати очікувані споживні властивості (смак та аромат натурального молочного жиру)
По-третє, при цьому він страждає ще й матеріально тому, що платить гроші не за певну частку молочного жиру, а за водно-молочну плазму, ціна якої в декілька разів нижча, ніж молочного жиру.
Сьогодні на ринку молочно-жирової продукції споживачі зустрічаються з великою безліччю жирових товарів, в назвах і складі яких може розгубитися не тільки рядовий споживач, але й фахівець. На етикетках багатьох видів цієї продукції можна прочитати „Масло до сніданку”, „Масло легке”, „Масло надлегке”, „Маселко”, „Масло деревенское” і навіть знайти посилання на ТУ з великою кількістю цифр, але побачити ці ТУ вдається далеко не кожному (навіть представникам контролюючих органів). Тому дізнатися, які норми встановлені нормативним документом для цього продукту по органолептичним і фізико-хімічним показникам, пратично не можливо. Крім того, якщо на етикетці навіть і перераховується види сировини, що використовувалися при виробництві такого продукту, то кількість цих компонентів майже ніколи не вказується. І взагалі „м’які”, „легкі”, „надлегкі” масла – це не тільки не верщкове масло, а навіть і не класичний маргарин. Скоріше за все, це комбіновані жирові суміші, до складу яких входять рослинні, топлені жири наземних тварин, гідрогенізовані жири морських тварин та риб. Отже писати на етикетці таких продуктів слово „коров’яче масло” або „вершкове масло”виробники не мають права.
У свій час більшість зарубіжних країн також мали подібну проблему з фальсифікацією вершкового масла, але там швидко в законодавчому порядку була впроваджена чітка класифікація нових жирових продуктів. Комбіновані жирові продукти не можна було називати словом „butter” (масло). Для ідентифікації цих продуктів були введені такі слова „mix” (суміш) або „spread” (намазка) і споживач по назві знав, що він купує.
У таблиці 2.44 наведені способи фальсифікації коров’ячого масла та методи її розпізнавання.
Таблиця 2.44
- Дніпропетровський університет економіки та права
- Розділ 1. Ідентифікація товарів
- Сутність ідентифікації товарів
- 1.2. Ідентифікація і оцінка відповідності товарів
- 1.3. Види і засоби ідентифікації
- З їхніми характеристиками
- 1.4. Способи і методи ідентифікації
- Порядковий реєстраційний номер Класифікаційна характеристика
- Розділ 2. Фальсифікація товарів
- 2.1. Сутність і види фальсифікації
- Наслідки фальсифікації
- 2.3. Заходи попередження фальсифікації
- 2.4. Способи і методи виявлення фальсифікації продовольчих товарів
- 2.4.1. Зерноборошняні товари
- Вміст доброякісного ядра у крупах
- Порівняльна характеристика показників якості пшеничного і житнього борошна
- 2.4.2. Кондитерські товари
- Ідентифікаційні ознаки крохмалю
- Стандартні вимоги щодо якості картопляного крохмалю
- Стандартні вимоги щодо якості кукурудзяного крохмалю
- Ідентифікаційні ознаки цукру-піску
- Вимоги стандарту щодо органолептичних показників якості цукру-піску
- Вимоги стандарту щодо фізико-хімічних показників якості цукру-піску
- Ідентифікаційні ознаки цукру-рафінаду
- Органолептичні показники якості цукру-рафінаду
- Фізико-хімічні показники якості цукру-рафінаду
- Ідентифікаційні ознаки натурального меду
- Вимоги стандарту щодо якості натурального меду
- Склад цукрів деяких ботанічних видів бджолиного меду
- Способи фальсифікації меду та методи її розпізнавання
- Ідентифікаційні ознаки основних видів шоколаду
- Вимоги стандарту щодо якості шоколаду
- Ідентифікаційні ознаки карамелі
- Органолептичні показники якості карамелі
- Фізико-хімічні показники якості карамелі
- Ідентифікаційні ознаки цукерок
- Вимоги стандарту щодо органолептичних показників якості цукерок
- Вимоги стандарту щодо фізико-хімічних показників якості цукерок
- Ідентифікаційні ознаки печива
- Вимоги щодо органолептичних показників якості печива
- Вимоги щодо фізико-хімічних показників якості печива
- Ідентифікаційні ознаки мармеладу
- Вимоги щодо органолептичних показників якості мармеладу
- Ідентифікаційні ознаки пастили
- Вимоги щодо фізико-хімічних показників якості пастильних виробів
- Ідентифікаційні ознаки варення
- Вимоги щодо органолептичних показників якості варення
- Вимоги щодо фізико-хімічних показників якості варення
- Ідентифікаційні ознаки джему
- Вимоги щодо органолептичних показників якості джемів
- Вимоги щодо фізико-хімічних показників якості джему
- Ідентифікаційні ознаки повидла
- Вимоги щодо органолептичних показників якості повидла
- Вимоги щодо фізико-хімічних показників якості повидла
- 2.4.3. Плоди та овочі
- 2.4.4. Смакові товари
- Ідентифікаційні ознаки пива
- Вимоги стандартів щодо органолептичних показників пива
- Алкогольні напої
- Ідентифікаційні ознаки алкогольних напоїв
- Класифікація лікеро-горільчаних виробів
- Класифікація виноградних вин
- Ідентифікаційні ознаки чаю
- Вимоги стандарту щодо якості чорного байхового чаю
- Вимоги стандарту щодо якості зеленого байхового чаю
- Способи фальсифікації чаю та мотоди її виявлення
- 2.4.5. Харчові жири
- Ідентифіквційні ознаки тваринних топлених жирів
- Вимоги стандарту щодо якості тваринних топлених жирів
- Ідентифікаційні ознаки рослинних олій
- Вимого стандарту щодо якості соняшникової олії
- Ідентифікаційні ознаки маргарину
- 2.4.6. Молоко та молочні продукти
- Ідентифікаційні ознаки молока
- Засоби та способи фальсифікації молока та методи її виявлення
- Ідентифікаційні ознаки кисломолочних продуктів
- Засоби та способи фальсифікації кисломолочних продуктів та методи її розпізнавання
- Коров’яче масло
- Ідентифікаційні ознаки коров’ячого масла
- Хімічний склад кров’ячого масла
- Вимоги щодо якості коров’ячогомасла
- Засоби фальсифікації коров’ячого масла та методи її розпізнавання
- Сичужні сири
- Ідентифікаційні ознаки сичужних сирів
- Бальна оцінка сичужних сирів
- 2.4.7. Мясо і мясні товари
- Ідентифікаційні ознаки м’яса
- Субпродукти
- Ідентифікаційні ознаки субпродуктів
- Ковбасні вироби
- Ідентифікаційні ознаки ковбасних виробів
- М’ясні консерви
- Ідентифікаційні ознаки м’ясних консервів
- 2.4.8. Риба та рибопродукти
- Ідентифікаційні ознаки живої риби
- Вимоги щодо маси одного екзкмпляра живої ставкової риби
- Вимоги відносно довжини живої риби з природних водоймищ
- Ідентифікаційні ознаки солених рибних товарів
- Характерні відмінності недозрілих, дозрілих і перезрілих солених оселедців
- Копчені рибні товари
- Ідентифікаційні ознаки копчених товарів
- Рибні консерви
- Ідентифікаційні ознаки рибних консервів
- Ікорні товари
- Ідентифікаційні ознаки ікорних товарів
- Література