56. Екологічна експертиза: сутність і основні форми

Самостійним видом управлінської діяльності та формою контролю є екологічна експертиза.

Екологічна експертиза – це оцінка впливів на навколишнє природне середовище та здоров’я людей усіх видів господарської діяльності та відповідності цієї діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екобезпеки.

Відносини в галузі екологічної експертизи регулюються законами України “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про екологічну експертизу”.

Метою екологічної експертизи є запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров’я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об’єктах.

Основними принципами екологічної експертизи є:

-        гарантування безпечного для життя та здоров’я людей навколишнього природного середовища;

-        збалансованість екологічних, економічних, медико-біологічних і соціальних інтересів та врахування громадської думки;

-        наукова обґрунтованість, незалежність, об’єктивність, комплексність, варіантність, превентивність, гласність;

-        екологічна безпека, територіально-галузева та економічна доцільність реалізації об’єктів екологічної експертизи, запланованої чи здійснюваної діяльності;

-        державне регулювання;

-        законність.

Об’єктами екологічної експертизи є проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, передпроектні, проектні матеріали, документація з впровадження нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукції, реалізація яких може призвести до порушення екологічних нормативів, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища.

Екологічній експертизі можуть підлягати екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах, а також діючі об’єкти та комплекси, що мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища.

Завдання екологічної експертизи:

- визначення ступеня екологічного ризику і безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності;

- організація комплексної, науково обґрунтованої оцінки об’єктів екологічної експертизи;

- встановлення відповідності об’єктів експертизи вимогам екологічного законодавства, будівельних норм і правил;

- оцінка впливу діяльності об’єктів екологічної експертизи на стан навколишнього природного середовища і якість природних ресурсів;

- оцінка ефективності, повноти, обґрунтованості та достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;

- підготовка об’єктивних, всебічно обґрунтованих висновків екологічної експертизи.

Екологічну експертизу здійснюють (суб’єкти екологічної експертизи):

ð   спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях, створювані ними спеціалізовані установи, організації та еколого-експертні підрозділи чи комісії;

ð   інші державні органи, місцеві Ради та органи виконавчої влади на місцях відповідно до законодавства;

ð   громадські організації екологічного спрямування чи створювані ними спеціалізовані формування;

ð   окремі громадяни тощо.

Форми екологічної експертизи: державна, громадська та інші екологічні експертизи (спеціальна, додаткова тощо).

Державна екологічна експертиза організується і проводиться еколого-експертними підрозділами, спеціалізованими установами, організаціями або спеціально створюваними комісіями спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органів на місцях із залученням інших органів державної виконавчої влади.

 Здійснення державної екологічної експертизи є обов’язковим для видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

Державній екологічній експертизі підлягають: державні інвестиційні програми, проекти схем розвитку і розміщення продуктивних сил, розвитку окремих галузей національного господарства; проекти генеральних планів населених пунктів, інша передпланова і передпроектна документація; інвестиційні проекти, проекти і робочі проекти на будівництво нових та розширення, реконструкцію, технічне переозброєння діючих підприємств; проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в галузі забезпечення екологічної (в тому числі радіаційної) безпеки, охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів, діяльності, що може негативно впливати на стан навколишнього природного середовища; документація з впровадження нової техніки, технологій, матеріалів і речовин (у тому числі тих, що закуповуються за кордоном), які можуть створити потенційну загрозу навколишньому природному середовищу тощо.

Громадська екологічна експертиза може здійснюватися в будь-якій сфері діяльності, що потребує екологічного обґрунтування, за ініціативою громадських організацій чи інших громадських формувань.

Потреба в здійсненні громадської екологічної експертизи виникає в разі вирішення складних екологічних проблем, пов’язаних з розвитком регіону, населеного пункту, розміщенням окремих об’єктів національного господарства, реалізацією проекту певної забудови тощо.

Останнім часом в Україні проводиться комплексна державна експертиза, яка полягає в забезпеченні єдиної комплексної оцінки проектної документації за всіма відомими експертними напрямами в одному висновку та сприянні замовникам у проходженні ними необхідних експертних погоджень.

Складовими частинами комплексної експертизи є інвестиційна, санітарно-гігієнічна, екологічна, пожежної безпеки, охорони праці, енергозбереження, а також в окремих випадках експертиза з питань ядерної та радіаційної безпеки.