logo search
Regionalna

6. Завдання регіональної економіки.

Відповідно до цілей регіональної економіки формуються основні знання. Основними завданнями регіональної економіки є наступні:

Економічні завдання:

*регулювання розвитку регіонів;

*оптимальне поєднання інтересів держави і регіонів, різних видів економічної діяльності з урахуванням наявних природних і трудових ресурсів, науково-технічного потенціалу та їх ефективного використання;

*удосконалення розміщення продуктивних сил на основі комплексного, оптимального використання природно-ресурсного капіталу, поліпшення структури сформованих територіально-виробничих комплексів і економічних зв’язків, наближення в максимальній мірі підприємств до ресурсів сировини;

*поліпшення механізму державного регулювання;

*зміцнення фінансової самостійності регіонів на основі принципів формування місцевих бюджетів;

*використання переваг територіального поділу праці;

*формування регіональних ринків з урахуванням особливостей, що склалися.

Соціальні завдання:

*розширення асортименту товарів народного споживання;

*прискорення розвитку соціальної та виробничої інфраструктури в регіонах з низьким рівнем забезпечення, особливо на селі;

*стирання об’єктивно сформованих міжрегіональних відмінностей у рівнях соціально-економічного розвитку з використанням централізованої фінансової підтримки;

*удосконалення правових засад і практики взаємодії державних органів влади із регіонами України, господарюючих суб’єктів з органами державної влади і місцевого самоврядування з питань соціальної сфери.

Екологічні завдання:

*регулювання природно-господарської збалансованості;

*збереження навколишнього середовища і охорона довкілля;

*підтримка районів екологічного лиха, зон із складними екологічними проблемами з метою поліпшення навколишнього середовища;

*оздоровлення екологічної ситуації, створення сприятливих умов для життєдіяльності населення.

Демографічні завдання:

*стимулювання якісних змін демографічної і соціальної структури населення;

*створення умов для зниження смертності, росту народжуваності, оздоровлення населення;

*підтримка регіонів із складними міграційними проблемами;

*створення умов для працевлаштування населення.

Науково-технічні завдання:

*розвиток пріоритетних напрямків наукових досліджень з питань впровадження нових технологій, широке використання нових машин, організація власного виробництва конкурентоспроможної продукції;

*здійснення прогресивної структурної перебудови економіки регіонів;

*впровадження ефективних енерго- та ресурсозберігаючих технологій, розвиток наукоємних виробництв.

Поселенські завдання:

*формування раціональної системи розселення, зростання сільських населених пунктів, селищ міського типу, стримування росту великих міст;

*більш повне використання резервів і можливостей малих та середніх міст і селищ, за рахунок розміщення в них спеціалізованих підприємств, пов’язаних із переробкою сільськогосподарської продукції і місцевої сировини, використовуючи кооперацію праці.

Регіональні економічні завдання повинні бути реальними і виключати декларації стосовно вирівнювання можливостей прийняття необґрунтованих рішень із питань підвищення економічного рівня і добробуту населення одних регіонів за рахунок інших.

Завдання регіональної економіки підпорядковуються економічній політиці держави та її регіонів. Економічна політика - система заходів, що здійснюються державою, її владними структурами або іншими особами, спрямованих на регулювання економічних процесів. Економічна політика включає постановку тих або інших цілей і визначення шляхів та методів їх досягнення.

Для піонерних регіонів економічна політика повинна бути спрямована на підтримку державою усіх господарських починань, що укріплюють економіку регіонів, створення системи стимулів і умов їх самостійного розвитку, укріплення й розширення фіскальної (податкової) бази.

Для планових регіонів економічна політика повинна включати в себе участь держави в програмах із питань реформування економіки регіонів, формування умов для залучення інвестицій, здійснення програм створення додаткових робочих місць із мінімальними витратами, розробку й узгодження на рівні держави системи фінансової допомоги для забезпечення гарантованих стандартів життя населення.

Щодо стагнуючих регіонів, то вони потребують державної підтримки у процесах поновлення власних потенціальних переваг та відповідних ним можливостям. Потребується скорочення неефективних організаційно-економічних структур управління регіону, запровадження кардинально нових механізмів розвитку виробництва регіону, запровадження пільгових умов господарської діяльності та дотаційних виплат тощо.