40.Природні ресурси та їх класифікація

Природні ресурси виражають собою соціальну значимість і корисність природи, їх здатність задовольнять потреби людини.

Природні ресурси – це природні компоненти і сили природи, що використовуються або можуть бути використані як засоби виробництва та предмети споживання для задоволення матеріальних та духовних потреб суспільства, підвищення рівня життя людей.

Природно-ресурсний потенціал – це сукупність усіх можливостей, засобів, запасів та джерел, що є, і можуть бути використані для досягнення певної мети.

Природно-ресурсний потенціал включає:

    природні ресурси, які беруть участь у матеріальному виробництві та невиробничій сфері;

    природні умови – елементи природного середовища, що не приймають участі у суспільному виробництві.

Природні ресурси і природні умови не тотожні терміни. Природні ресурси можуть використовуватись безпосередньо для виробництва продукції і надання послуг. Природні умови не приймають участь безпосередньо в економічній діяльності, вони опосередковано впливають на цей процес (наприклад, кліматичні умови, сейсмічність території тощо). Ці природні умови (фактори) необхідно враховувати в господарській діяльності.

Класифікація природних ресурсів наведена на рис. 7.4.

До природних ресурсів належать (за видами):

1)    земельні – рілля, сінокоси, пасовища, ліси і чагарники, малопродуктивні землі;

2)    водні, які поділяються на води Світового океану та води суходолу (поверхневі води річок, озер, ставки, водосховища і підземні, грунтові і артезіанські води);

3)    мінеральні – паливні, рудні, нерудні;

4)    біологічні, які включають рослинний і тваринний світ;

5)    ресурсиСвітового океану, що перебувають на дні і під ним – у товщі земної кори;

6)    кліматичні та космічні – сонячна енергія, енергіявітру, припливи, енергія хвиль;

7)    рекреаційні, які включають природно-кліматичні та заповідні зони;

8)    фауністичні тощо.

Природно-ресурсний потенціал України характеризується такими ресурсами:

-         мінеральними – в Донецькій та Дніпропетровській областях;

-         водними – в Івано-Франківській та Миколаївській областях;

-         земельними – у Вінницькій, Тернопільській та Хмельницькій областях;

-         лісовими – у Закарпатській та Івано-Франківській областях;

-         фауністичними – в Полтавській та Сумській областях;

-         природними рекреаційними – в Автономній Республіці Крим та Закарпатській областях.

Ознака походження доповнюється ознаками вичерпності та відновлюваності ресурсів. Це важливо для охорони природи, можливостей відтворення ресурсів та визначення стратегії їх використання.

За ознакою вичерпності ресурси поділяються на:

1)    невичерпні (світло, тепло, енергія сонця, океану, вітру, космічні ресурси, внутрішнє тепло землі, приливи та відпливи тощо);

2)    вичерпні (корисні копалини, вугілля, газ, нафта, руда тощо).

Вичерпні природні ресурси поділяють на відновлювальні та невідновлювальні (або відтворювальні та невідтворювальні).

Невідновлювальніресурси при їхвидобутку і використанні не відтворюються природою абовідновлюються в терміни, значнобільшіпорівняноізшвидкістюїхвикористання (надра – кориснікопалини, вугілля, газ, нафта; паливо, мінеральнасировина, підземні води, ґрунтовийгумусовийпокрив). Використанняцихресурсівможливелише один раз і воно неминуче призводить до виснаженняїхзапасів.

Відновлювальніресурсиможутьвідтворюватись у природнихпроцесах і підтримуватись в деякійпостійнійкількості, визначенійрівнемїхщорічноговідтворення і споживання (запас води в річках і озерах, запас поживнихречовин у ґрунті, річнийповерхневий і підземний стоки, рослинний і твариннийсвіт, деякімінеральніресурси, наприклад, солітощо).

З економічної точки зору природні ресурси поділяються на природні ресурси, які є безпосередньо засобами існування людей, і природні ресурси, що виступають як джерела засобів праці. Можна розглядати економічну класифікацію природних ресурсів на основі їх використання у сферах і галузях господарської діяльності:

1)    промислові – паливні, металургійні, енергетичні, будівельні, водні тощо;

2)    сільськогосподарські – грунтово-земельні, у тому числі рілля та кормові угіддя, вода для зрошення тощо;

3)    невиробничоїсфери – водойми, які використовуються для потреб населення, лісові масиви навколо міст і природоохоронні ресурси для відпочинку та оздоровлення людей тощо.

Виходячи з господарського призначення ресурсів різних галузей і їх місця у системі економічного відтворення можливий подальший розподіл груп природних ресурсів. Така господарська класифікація розкриває особливість природних ресурсів: значна частина видів ресурсів, що належить до одного і того ж природного класу, попадає одночасно в декілька класів, що відображає можливість багатостороннього використання однакових видів ресурсів.