logo search
Regionalna

21. Види суспільного відтворення, їх характеристика

Суспільне відтворення – це процес суспільного виробництва, взятий не як одноразовий акт, а в постійному повторенні та відновленні. 

Для цього процесу необхідне постійне відновлення всіх факторів виробництва: робочої сили, засобів виробництва та природних ресурсів, середовища існування. При цьому відновлення останнього - нагальна потреба суспільного відтворення в сучасних умовах інтенсифікації виробництва. Всі зазначені фактори необхідні для нормального ходу відтворення.

При простому відтворенні фактори виробництва залишаються незмінними в кожному наступному циклі виробництва, весь додатковий продукт повністю використовується на особисте споживання. Таке відтворення характерне для традиційних суспільств з неринковою економікою, де надзвичайно низькі темпи розширення виробництва, а звідси – уповільненість економічного та соціального прогресу. Сьогодні просте відтворення розповсюджене в багатьох країнах, що розвиваються, в традиційних укладах їх економіки.

При розширеному відтворенні завжди зростає кількість виготовленого суспільного продукту та досягається поліпшення якості його складових. Для розширеного відтворення в кожному наступному циклі потрібні додаткові чи більш якісні ресурси та фактори виробництва. При такому відтворенні фактори виробництва не залишаються незмінними: основним джерелом їх розширення або якісного поліпшення є додатковий продукт, який у такому процесі вже не може бути повністю використаний на особисте споживання. Кількісні та якісні зміни факторів виробництва досягаються також за рахунок раціоналізації їх використання, розвитку науково-технічного прогресу. Такий вид відтворення типовий для розвинутого ринкового суспільства.

Розширене відтворення суспільного продукту втілюється в економічному зростанні. Від розв’язання проблеми економічного зростання залежить створення відповідних основ соціально-економічного розвитку суспільства, перспектив зростання національного багатства та добробуту кожної людини.

Просте відтворення було характерне для економіки України у складі Радянського Союзу. Низькі темпи виробництва в усіх галузях економіки призвели до уповільнення економічного і соціального розвитку в порівнянні з країнами Європи та світу. Регіональна політика в цьому плані була зорієнтована на дотримання вже досягнутих кількісних та якісних показників виробництва як у промисловості, так і в сільському господарстві. Зменшення відтворювальних запасів природних ресурсів негативно вплинуло на економіку усіх регіонів України. Функціонування виробництва на існуючих у регіонах підприємствах стає неможливим через нестачу ресурсів на підтримання неефективного виробничого апарату та неможливість його перебудови. Відтворювальні процеси та господарський розвиток за таких умов стають неможливими. З іншого боку, потенційні можливості економіки України (сировинні, земельні, трудові ресурси, інтелектуальний та виробничий потенціал) є досить великими. Але неефективність їх використання призвела до зниження якості всіх ресурсів, що впливає на можливості створення пропозицій товарів і послуг для внутрішнього та зовнішнього ринків.

Відтворювальна модель регіональної економіки включає такі складові:

-         виробництво засобів особистого споживання (товари народного споживання, послуги);

-         виробництво вихідного та проміжного продуктів – відтворення та охорона природних ресурсів, виробництво засобів виробництва (знаряддя та предмети праці, паливо та енергія), виробничих послуг;

-         виробництво засобів оборони – військова техніка, матеріали, амуніція, засоби транспорту і зв’язку для оборони;

-         виробництво продуктів духовного відтворення (науково-технічна продукція, освіта, підприємницька культура тощо).