logo search
Regionalna

45. Проблеми реалізації трансформаційних потенціалів ргк

Виробничий потенціал РГК можна розглядати як результат взаємодії потенціалів усіх факторів трансформації (на основі потенціалу основних фондів).

Виробничий потенціал територіального комплексу дорівнює сумі виробничих потужностей підприємств, які утворюють його, за відрахуванням втрат виробничої потужності, викликаних невідповідністю наявності окремих виробничих ресурсів потребі в них.

Виробничий потенціал РГК за своєю величиною може бути меншим за будь-який з трансформаційних потенціалів, дорівнювати лише потенціалу основних фондів або дорівнювати усім трансформаційним потенціалам.

Сучасні обсяги випуску промислової і сільськогосподарської продукції в регіоні свідчать переважно про наявний рівень виробництва (реалізований виробничий потенціал РГК), залишаючи в тіні його можливості (нереалізований потенціал). Тоді як в умовах значного трансформаційного спаду виробництва важливо виявити саме останній потенціал.

Значний нереалізований виробничий потенціал РГК визначається недостатніми частковими трансформаційними потенціалами:

1)     трудового (працівники промисловості, сільського господарства та інших галузей часто мають недостатній кваліфікаційний рівень);

2)     природно-ресурсного (найкращі родовища корисних копалин уже відпрацьовані);

3)     матеріальних ресурсів (більшість підприємств не має достатніх обігових фондів);

4)     основних фондів (зношеність основних фондів набула критичного характеру);

5)     інвестиційного (підприємства позбавлені дешевих кредитних ресурсів);

6)     інноваційного (старі технології не забезпечують можливості випускати конкурентоспроможну продукцію).

У більшості виробничих підсистем РГК основним лімітуючим потенціалом є саме інвестиційний. Він не дозволяє повною мірою реалізувати інші трансформаційні потенціали. Тому виробничий потенціал може зростати пропорційно зростанню інвестиційного потенціалу доти, доки лімітуючим не стане якийсь інший потенціал, наприклад споживчий.

На основі вищенаведеного можна визначити загальну стратегію трансформації РГК та його виробничих  підсистем. Вона має такий цільовий функціонал (F):

F = ІТП – ВП→min,

(13.1)

де ІТП – інтегральний трансформаційний потенціал; ВП – виробничий потенціал.

Формула (1.1) означає, що виробничий потенціал РГК буде тим більшим, чим повніше використовуватимуться часткові та інтегральний трансформаційний потенціали.

У зміст поняття “господарство” найчастіше включають сукупність певних складових, що утворюються в результаті суспільного поділу та інтеграції праці, а саме: галузі, види економічної діяльності та основні виробничі ланки (підприємства, фірми, організації тощо).

 Трудовий потенціал (ТП) – це кількісно і якісно визначені ресурси живої праці, які має РГК.

 Потенціал фактора  гранична продуктивність фактора, його здатність впливати на розвиток (трансформацію) РГК, насамперед розвиток виробництва.