47.Структура і характеристика необхідних інвестицій

Необхідні інвестиції поділяються на:

ð    прямі інвестиції;

ð    супутні інвестиції;

ð    інвестиції у НДДКР.

Прямі інвестиції безпосередньо необхідні для виробництва продукції. Це передусім:

1. Інвестиції в основні засоби:

-     придбання (або виготовлення) нового устаткування з урахуванням витрат на його доставку, установку і пуск;

-     модернізація діючого устаткування;

-     будівництво та реконструкція будинків і споруд;

-     технологічні пристрої, які забезпечують роботу устаткування;

-     нова технологічна оснастка та модернізація існуючого устаткування.

2. Інвестиції в оборотні засоби:

-     нові і додаткові запаси основних і допоміжних матеріалів;

-     нові і додаткові запаси готової продукції;

-     НДДКР, які безпосередньо зв’язані з устаткуванням і технологією;

-     збільшення рахунків дебіторів.

3. Інвестиції в нематеріальні (невідчутні) активи:

-     нова технологія (патент);

-     торгова марка;

-     GOODWILL;

-     “Know-how”.

Супутні інвестиції є вкладення в об’єкти, які пов’язані територіально і функціонально з прямим об’єктом:

-     вкладення в об’єкти, що безпосередньо технологічно пов’язані із забезпеченням нормальної експлуатації прямого об’єкта (під’їзні шляхи, лінії електропередач, каналізація тощо);

-     вкладення безпосереднього характеру (охорона оточуючого середовища, соціальна інфраструктура тощо).

Інвестиції у НДДКР забезпечують та супроводжують проект:

-     матеріальні засоби (устаткування, комп’ютери, прилади тощо);

-     оборотні засоби, що необхідні для забезпечення поточної діяльності НДІ або вузу.

Загальний обсяг інвестицій – сума всіх витрат – прямі інвестиції, супутні інвестиції, інвестиції у НДДКР. Місце інвестицій в загальній структурі витрат виробництва розкривають табл. 9.1 та 9.2.

Таблиця 9.1

Місце інвестицій в загальній структурі витрат виробництва

Таблиця 9.2

План-графік потоку інвестицій (в тис. доларів США)

Джерелами фінансування інвестицій можуть виступати:

1.     Власні фінансові ресурси і внутрішньогосподарські резерви (рис.9.1).

2.     Позичені фінансові засоби (рис. 9.2).

3.     Залучені фінансові засоби, отримані від продажу акцій, пайових і інших внесків членів трудових колективів, громадян, юридичних осіб.

4.     Грошові засоби, централізовані об’єднаннями підприємств.

5.     Засоби позабюджетних фондів.

6.     Засоби державного бюджету, які представляються на поворотній та безповоротній основі.

7.     Засоби іноземних інвесторів.

Економічна сутність фінансових ресурсів – за використання фінансових засобів необхідно платити незалежно від джерел їх отримання:

ð    у вигляді дивідендів для власних засобів;

ð    у вигляді процентних відрахувань для позичених засобів

Облік і аналіз плати за використання фінансових ресурсів є однією із основних умов при оцінці економічної ефективності капітальних вкладень.

В процесі капітального будівництва у підприємства можуть створюватися специфічні джерела фінансування, які можуть бути мобілізовані для цієї мети.

Сума мобілізованих внутрішніх ресурсів:

де А – очікувана наявність оборотних активів на початок планового періоду;

Н – планова потреба в оборотних активах за період;

К – зміна кредиторської заборгованості протягом року.

Сутність мобілізації: частина оборотних активів вилучається з основної діяльності (оскільки ця діяльність може бути сповільнена у зв’язку з капітальним будівництвом) і використовується для фінансування капітального будівництва.

Лізинг – фінансова операція з використанням майна через оренду.

 Якщопідприємство не маєвільнихзасобів для купівліустаткування, то воно може звернутися до лізингової компанії. У відповідності до заключного договору лізингова компанія повністю оплачує виробнику (або власнику) устаткування його вартість і передає в оренду підприємству-покупцю з правом викупу (при фінансовому лізингу) в кінці строку оренди.

Таким чином, підприємство отримує довгострокову позичку від лізингової компанії, яка поступово гаситься у результаті віднесення платежів по лізингу на собівартість продукції.

Лізинг дозволяє підприємству отримати устаткування, розпочати його експлуатацію, не відволікаючи засоби від обороту. В ринковій економіці використання лізингу складає 25-30% від загальної суми позичених засобів.

Основні джерела фінансування інвестиційного проекту представлено в табл. 9.3.

Таблиця 9.3

Джерела фінансування інвестиційного проекту

(в тис. доларів США)

Слід мати на увазі, що підсумкові значення необхідного обсягу інвестицій і загального обсягу фінансування повинні співпадати.

Процентні платежі вираховуються до податків, тобто включаються у витрати; дивіденди вираховуються з прибутку.