62. Сутність екологічного маркування
Екологічне маркування – це комплекс відомостей екологічного характеру щодо продукції, процесу чи послуги у вигляді тексту, окремих графічних, кольорових символів (умовних позначень) та їх комбінацій. Він наноситься в залежності від конкретних умов безпосередньо на виріб, упаковку (тару), ярлик, етикетку чи в супровідну документацію.
Метою створення екомаркування є:
- повідомлення споживачу інформації, яка дозволяє обирати ту продукцію, що робить найменший негативний вплив на навколишнє середовище;
- стимулювання виробників екологічно безпечної продукції, забезпечення безпеки продукції на всіх стадіях її життєвого циклу;
- призупинення або припинення реалізації продукції, яка не відповідає встановленим екологічним вимогам;
- сприяння збуту продукції з кращими екологічними характеристиками;
- запобігання ввезення в країну недоброякісних з екологічної точки зору іноземних товарів;
- оцінка відходів виробництва з точки зору екологічної безпеки та утилізації.
Основою критерію екологічності виступає оцінка впливу на навколишнє середовище на усіх стадіях життєвого циклу продукції. Ретельне вивчення стадій життєвого циклу дозволяє визначити критерії, які враховують вимоги до ряду факторів, що виявляються екологічно небезпечними. Якщо продукція відповідає встановленим критеріям, в такому разі їй надається знак екологічного маркування.
Типи екологічного маркування в залежності від інформації:
1. Інформація про екологічність продукції загалом, яка враховує увесь життєвий цикл її виробництва.
На Заході система екомаркування продукції активно розвивається та охоплює вже практично усі групи товарів. Найбільш популярними представниками цієї системи є 2 лейбли нехарчової продукції – північний (“Північний лебідь”) та європейський (“Європейська квітка”).
8 жовтня 2004 року Україна була прийнята в Глобальну Мережу Екологічного Маркування (GEN), яка утворена в 1994 році асоціацією незалежних організацій, що здійснюють заходи щодо екологічного маркування, а національний знак екологічного маркування “Екологічно чисто та безпечно” внесений у міжнародний реєстр GEN. Сьогодні GEN поєднує екологічне маркування країн Європи, а також понад 35 країн, що не входять до ЄС.
В Україні одним з перших з проведення екологічного маркування стало підприємство “Криворіжсталь” – перше металургійне підприємство, яке отримало право використовувати національний знак екологічного маркування “Екологічно чисто та безпечно” у своїй документації. Однак досягнення таких результатів крупним промисловим підприємством країни вимагало значних зусиль, зокрема, виконувалась робота по усім основним екологічним напрямкам, в тому числі щодо зниження шкідливих викидів, утилізації відходів, впровадження нових енергозберігаючих технологій та оздоровлення навколишнього середовища; а також прагнення до розробки системи екологічного менеджменту у відповідності до вимог міжнародного стандарту ISO 14001. Все це покращує імідж підприємства на міжнародному ринку та значно підвищує конкурентоспроможність продукції як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.
Екомаркування сьогодні – це запорука успіху діяльності будь-якого підприємства в майбутньому; в той же час – це зниження негативного впливу на навколишнє природне середовище та зменшення негативної дії на здоров’я населення.
2. Інформація про екологічність окремих властивостей продукції. Сюди також відносяться знаки, які відображають відсутність речовин, які призводять до зменшення озонового шару Землі; знаки на предметах споживання, які відображають можливість їх утилізації з найменшою шкодою для навколишнього середовища, і багато інших.
3. Інформація для ідентифікації натуральних продуктів харчування (органічне виробництво).
- 1.Сутність та значення регіональної економіки
- 2.Об’єкт, суб’єкти та предмет дослідження регіональної економіки.
- 3.Місце регіональної економіки в системі наук.
- 4.Структурні елементи регіону як системи.
- 5. Цілі розвитку та рівні дослідження регіональної економіки.
- 6. Завдання регіональної економіки.
- 7. Сутність та значення розміщення продуктивних сил
- 8.Поняття та складові продуктивних сил
- 9. Закони та закономірності розміщення продуктивних сил
- 10.Фактори розміщення продуктивнх сил та формування економіки регіонів
- 11.. Основні методи економічного обґрунтування розміщення виробництва
- 12.Адміністративно-територіальний устрій, його сутність
- 13.Економічне районування України
- 14.Підходи до класифікації території України на економічні райони.
- 15.Структура національного господарства регіонів
- 16. Поняття виробничої сфери, її структура
- 17. Поняття та структура невиробничої сфери
- 18. Класифікація галузей економіки
- 19. Кластерний підхід до регіонального розвитку
- 20.Сутність економічного регіонального відтворення
- 21. Види суспільного відтворення, їх характеристика
- 22. Фактори регіонального відтворення
- 34.Система місцевого самоврядування
- 35.Бюджет,його види та характеристика
- 36.Служба в органах місцевого самоврядування
- 37.Трудові ресурси як основа розвитку регіональної економіки
- 38.Поняття природного руху та основні складові,що його визначають
- 40.Природні ресурси та їх класифікація
- 41.Економічна оцінка природно-ресурсного потенціалу
- 42.Господарство регіону як територіально-економічна система
- 43.Фактори трансформації регіональних господарських комплексів
- 44.Потенціал факторів трансформації ргк
- 45. Проблеми реалізації трансформаційних потенціалів ргк
- 46. Вартість капіталу в трансформаційних процесах регіону
- 47.Структура і характеристика необхідних інвестицій
- 48.Іноземне інвестування в трансформаційних процесах регіону
- 49.Формування сприятливого інвестиційного клімату
- 50.Предмет, метод та завдання екології як науки
- 51.Коротка історія становлення екології як науки
- 52. Класифікація екологічних напрямків. Місце екології в системі наук
- 53.Основні екологічні фактори
- 54.Сутність, цілі та функції управління в галузі природокористування
- 55.Система державних органів управління природокористуванням в Україні
- 56. Екологічна експертиза: сутність і основні форми
- 57. Система корпоративного екологічного управління
- 58. Інформаційні системи екологічного управління
- 59. Екологічна стандартизація та сертифікація як елементи ринку екологічних послуг
- 60. Механізм екологічної сертифікації в Україні
- 61. Види екологічної сертифікації
- 62. Сутність екологічного маркування
- 63. Сутність екологічного права
- 64. Екологічне законодавство України
- 65. Світовий досвід правового регулювання природокористування
- 66. Основні засади еколого-правової відповідальності
- 67. Збалансованість природно-ресурсного потенціалу України
- 68. Міжнародне співробітництво України в галузі охорони навколишнього природного середовища
- 69. Форми матеріальної міжнародно-правової відповідальності за забруднення навколишнього природного середовища