2.4.4. Смакові товари

В групу смакових товарів об’єднані різноманітні харчові продукти в основному рослинного походження, які завдяки особливостям хімічного складу покращують смакові і ароматичні властивості їжі і завдяки цьому сприяють більш швидкому і повному її засвоюванню. Це такі товари як безалкогольні і алкогольні напої, прянощі і приправи, чай та кава.

При вживанні смакових товарів завдяки фізіологічно активним речовинам, що входять до їхнього складу, покращується апетит, посилюється виділення травних соків, прискорюються процеси переварювання і засвоювання їжі.

Більшість смакових товарів мають низьку енергетичну цінність тому, що у своєму складі містять невелику кількість речовин енергетичного балансу – вуглеводів, жирів, білків. Разом з тим завдяки вмісту алкалоїдів, ефірних олій, глікозидів, органічних кислот ці товари активно впливають на фізіологічний стан усього організму.

Асортимент безалкогольних напоїв, що сьогодні надходять на ринок України, дуже широкий. Він представлений продукцією вітчизняних виробників і виробників-імпортерів. До цієї групи напоїв відносять мінеральні води, газовані і негазовані штучні напої, натуральні фруктові, ягідні та овочеві соки, фруктові нектари, сиропи, екстракти.

Більшість безалкогольних напоїв імпортного виробництва мають у своєму складі компоненти, введення яких у харчові продукти заборонено Міністерством охорони здоров’я України, але дізнатися про ці добавки споживач не може, тому що на маркіровці про це немає ніяких відомостей.

Безалкогольні напої різних груп, підгруп і видів характеризуються як загальними так і специфічними споживними властивостями. Внаслідок цього засоби їхньої фальсифікації можуть також бути загальними і специфічними

При купівлі мінеральних вод споживач може зіткнутися як з асортиментною фальсифікацією так і з фальсифікацією якості. Дуже часто відбувається фальсифікація таких лікувальних мінеральних вод як „Боржомі”, „Есентуки №4” та „Есентуки №17”. Ці мінеральні води ввозяться з Грузії та Росії, собівартість їх висока і тому роздрібна ціна також висока. Тому можна впевнено сказати, якщо споживач купує пляшку (0,5л) мінеральної води „Боржоми” за 1,5гр., то він має за ці гроші явно фальсифіковану воду. Оскільки ця вода користується підвищенним попитом, то деякі виробники наклеюють на лже-Боржомі схожі за дизайном етикетки з написом „Боржоп”, „Бонжоми”, „Родники Боржоми”. Звинуватити таких виробників у фальсифікації фактично не можна, тому що напис на етикетці зовсім інший і в пляшці може бути будь-яка мінеральна вода, але такий хід недобросовісних виробників розрахований на недостатню увагу споживачів, яких введуть в оману дизайн етикетки і схожий напис на ній.

Більшість реалізуємих на нашому ринку безалкогольних напоїв, що в своїй назві мають слово „кола” (Кока-Кола, Пепси-Кола, Кола), практично не містять екстракту коли, який частково або повністю замінюється недобросовісними виробниками штучними ароматизаторами. Зафарбовються такі напої карамеленом (продукт карамелізації сахарози).

Дость небезпечною для людей хворих на цукровий діабет може бути фальсифікація напоїв, пов’язана з заміною цукру штучними підсолоджуючими речовинами без відповідної інформації про таку заміну. Справа в тому, що хвора людина, очікуючи у відповідному напої певну кількість цукру, приймає додаткову дозу інсуліну. Але оскільки в напої немає натурального цукру, то в організм надходить зайва кількість інсуліну, що призводить до гіпоглікемії.

В той час, коли напій „Фанта” завойовував український ринок, його виготовляли із апельсинового соку з сатурацією готової суміші вуглекислим газом. Останнім часом для виготовлення напою з такою назвою здебільшого використовують штучні підфарбовуючі речовини і спеціальні органічні речовини, які призводять до помутніння суфіші. Крім того, для збільшення термінів зберігання цих напоїв до їхнього складу вводять різноманітні консерванти, які дозволяють зберігати ці напої не 7 діб, а до 2 років. Мимоволі виникає питання, скільки ж треба додати цих консервантів, щоб вода не псувалася на протязі 2 років. І ця “мертва” вода наполегливо рекламується в усіх засобах масової інформації, а деякі споживачі незамислюються про наслідки вживання таких напоїв. Якщо при цьому зважити, що основними споживачами цих напоїв є діти та підлітки, то можна тільки жахатися, якої шкоди завдають ці „прохолоджуючі напої” здоров’ю нації.

Введення у напої штучних підфарбовувачів можна визначити методом, заснованим на зміні рН середовища. Для цього досить додати до невеликої кількості напою будь-якого лужного розчину у кількості, що перевищує об’єм напою. При зміні рН середовища (з кислого в лужне) натуральні фарбні речовини із групи антоцианів (червоні, сині, фіолетові) змінюють свій колір: червоний – на грязно-синій, синій і фіолетовий – на червоний і бурий. Напої жовтого, оранжевого і зеленого кольорів після додавання лужного розчину необхідно прокип’ятити. Натуральні фарбні речовини (каротин, каротиноїди, хлорофіл) руйнуються і колір напою змінюється: жовтий і оранжевий обезбарвлюються, а зелений стає буро- або темнозеленим.

Синтетичні фарбні речовини в лужному середовищі свій колір не змінюють.

Найбільш розповсюдженою фальсифікацією натуральних соків можна вважати розведення натурального соку водою, а щоб така фальсифікація не зразу відчувалася, в ці соки додають цукрор і лимонну або яблучну кислоти. Часто дорогі натуральні соки купажують (змішують) з більш дешевими або використовують дешеву і нестандартну сировину.

В купажних соках (яблучно-моркв’яний, апельсиново-яблучний тощо) досить важко виявити співвідношення змішаних соків і тому їх фальсифікацію виявити практично неможливо.

Як свідчить практика визначення якості соків органолептичними методами, додавання до соку 10% води дегустаторами практично не розпізнається. При додаванні 20% води приблизно третя частина дегустаторів виказує сумнів щодо якості такого продукту, і лише при додаванні 30% води більшість дегустаторів оцінюють смак такого соку як „водянистий”.

Що стосується газованих напоїв, то зараз знайти серед них напої, що містять який-небудь натуральний компонент (окрім води) практично неможливо. Всі добре знайомі нам напої „Лето”, „Дюшес”, „Крем-сода” виготовлялися із питної води, цукру, органічних кислот (лимонної або яблучної) і тільки для ароматизації їх використовувалися харчові есенції (суміш складних ефірів низькомолекулярних спиртів і низькомолекулярних органічних кислот). Міністерством охорони здоров’я категорично заборонялося використання будь-яких інших компонентів (особливо консервантів, стабілізаторів, підсолоджувачів та інш.). Терміни зберігання цих напоїв не перевищували 7 діб. Сьогоднішній асортимент таких напоїв включає напої, що можуть (як стверджують виробники) зберігатися до 2 років. Тому перш, ніж платити гроші за широко розрекламовану „мертву” воду у красивих пляшках, споживач повинен замислитися над наслідками вживання таких напоїв.

Пиво – це слабоалкогольний пінистий напій, який виробляють із ячмінного солоду, хмелю та води.

Висока вартість і певний дефіцит основної сировини – ячмінного солоду та хмелю, досить тривалий час технологічного циклу виробництва (від 7 до 100 днів) є збудливими мотивами спрощення технології, повної або часткової заміни дифіцитної сировини. При цьому часткова заміна солоду непророщеним зерновим матеріалом (кукурудзою, пшеницею, рисом, пшоном тощо) передбачається технологією виробництва і не являється фальсифікацією. Разом з тим повна заміна солоду повинна розглядатися як технологічна фальсифікація, тому що одержаний із такої сировини напій не буде мати характерного для пива солодового присмаку і запаху.