64. Екологічне законодавство України

Законодавчо-правовий механізм екологічного управління складається з таких компонентів законодавчого та підзаконного регулювання:

1.          Конституційне регулювання екологічних правовідносин.

2.          Еколого-правове регулювання, що ґрунтується на нормах законів та кодексів України.

3.          Регулювання екологічних правовідносин еколого-правовими нормами різних галузей законодавства.

4.           Міжнародно-правове регулювання.

5.    Регулювання екологічних правовідносин нормами забезпечувальних галузей законодавства (притягнення винних осіб до відповідальності за екологічні правопорушення).

Основним документом екологічного законодавства України є Конституція України (1996 р.), яка визначає сучасну еколого-правову політику держави, складає основу еколого-правової системи і закріплює природоохоронні пріоритети держави. Вона гарантує громадянам України життя в безпечному навколишньому середовищі.

Господарський Кодекс України передбачає обов’язкове для підприємців здійснення природоохоронних заходів у процесі виробництва, з метою ліквідації або зменшення негативною впливу на природу та здоров’я населення. Для відкриття підприємства та випуску нової продукції чи отримання дозволу на нову виробничо-господарчу діяльність необхідно дотримуватися встановлених як санітарно-екологічних, так і будівельних норм, для того, щоб не завдати шкоди навколишньому середовищу і не погіршити екологічну ситуацію в регіоні. Доповненням до цього закону є вимога до кожного підприємства створити екологічний паспорт та поступово втілювати в життя екологічний аудит. Підприємства та їх власники несуть відповідальність та повинні здійснювати компенсацію щодо шкоди, нанесеної природі у ході виробничої діяльності.

Еколого-правова частина наповнена низкою законів, головним з яких є Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища”. В ньому закладені еколого-правові основи забезпечення екологічних прав людини і система управління у сфері природокористування. У законі визначені основні принципи охорони навколишнього природного середовища, він закріплює екологічні права і обов’язки громадян України.

Охорона та використання окремих природних ресурсів регулюються відповідними кодексами:

-     охорона і використання земель – Земельним кодексом України (1991);

-     охорона і використання надр – Кодексом про надра України (1994);

-     охорона і використання вод – Водним кодексом (1995);

-     охорона і використання лісів – Лісовим кодексом України (1994).

3а окремими видами та галузями розроблена серія законів, які окреслюють правила користування, раціонального використання, охорону і захист природних ресурсів (табл. 13.1).

Таблиця 13.1

Закони в галузі охорони довкілля