1.3. Види і засоби ідентифікації

У відповідності з поставленими цілями ідентифікаційної екпертизи товарів ідентифікація поділяється на окремі види: споживча, асортиментна (видова), якісна (кваліметрична) і товарно-партіонна.

Споживча ідентифікація проводиться з метою встановлення можливостей використання товару у відповідності з його функціональними властивостями. В значній мірі це стосується продовольчих товарів. Справа в тому, що господарсько-ботанічні сорти деяких овочів можуть використовуватися як столові (для безпосереднього вживання людиною), технічні (для промислової переробки) та кормові. Наприклад, технічні сорти картоплі мають підвищенний вміст крохмалю і використовуються для вироблення спирту, крохиалю, а споживчі властивості таких сортів не дуже високі. М’ясо тварин з деякими видами захворювань може використовуватися для промислової переробки, з іншими видами захворювань тільки для одерження мясо-кісткового борошна, а з такими захворюваннями як ХХ тільки для утилізації.

Таким чином споживча ідентифікація призвана недопустити на споживчі ринки товари, що невідповідають встановленим споживчим вимогам і можуть бути небезпечні для здоров’я людини.

Асортиментна (видова) ідентифікація полягає у встановленні відповідності даного товару його належності до певної асортиментної групи.

Цей вид ідентифікації застосовується для підтвердження відповідності товару його найменуванню при усіх видах оцінної діяльності, але особливе значення він має при митній експертизі для встановлення коду по ТН ЗЕД і сертифікації товарів.

Видова ідентифікація одночасно служить методом виявлення невідповідності, що визначається як асортиментна фальсифікація товарів.

Ідентифікація якості (кваліметрична) товару — це встановлення відповідності якості товару вимогам, передбаченим нормативною документацією.

Цей вид ідентифікації дозволяє виявити наявність припустимих і неприпустимих дефектів, а також відповідність товарному сорту чи іншим градаціям якості, зазначеним на маркіровці або в супроводжуючих документах.

При такій ідентифікації встановлюються градації якості: станодартна, нестандартна, умовно придатна чи непридатна для харчових цілей. Якщо стандартна продукція поділяється на товарні сорти, то встановлюється відповідність товарному сорту, зазначеному на маркіровці або у супроводжуючих документах. При виявленні невідповідності сорту негативний результат ідентифікації констатується як особливий вид фальсифікації — пересортування.

Товарно-партіонна ідентифікація — один із найбільш складних видів діяльності, у процесі якої встановлюється належність представленої частини товару (об'єднаної проби, середнього зразка, одиничних екземплярів) конкретній товарній партії. Труднощі полягають у тому, що в більшості випадків відсутні (або не дуже надійні) критерії для ідентифікації. Дуже важко встановити відповідність, наприклад, двох партій пшеничного хліба з борошна вищого сорту, виробленого одним хлібозаводом, але різними змінами, або партій хліба виготовленних навіть однією зміною, але з борошна, одержаного від різних постачальників. На сьогодні в Україні маркірування, що дозволяє ідентифікувати конкретну товарну партію товару, використовується лише для консервів шляхом нанесення на денце банки відомостей про найменування консервів (асортиментний номер по ЗКП), підприємство-виробника (порядковий номер по ЗКПО), про відомство, якому належить підприємство-виробник (індекс відомства), зміну (номер зміни), дату, місяць та рік виготовлення (останні цифр року) Напевно, аналогічні способи товарно-партіонного маркірування було б доцільно розробити і для інших продуктів.

Для кожного виду фальсифікації характерні свої способи підробки товару. Взаємозв'язок характеристик товару з видами фальсифікації наведено на рис. 1.3.

До засобів ідентифікації товарів відносяться нормативні документи (стандарти, технлогічні інструкції, правила, методичні рекомендації та ін.), що регламентують показники якості, які можуть бути використані з метою ідентифікації, а також технічні документи, у тому числі товарно-супроводжуючі (накладні, сертифікати, посвідчення якості, посібники з експлуатації, інструкції тощо). Найважливішим засобом ідентифікації багатьох видів продукції є маркірування тому, що при маркіруванні частіше за все використовують таку інформацію про товар, яка дозволяє його ідентифікувати.

Критерії ідентифікації - характеристики товарів, що дозволяють ототожнювати найменування представленого товару з найменуванням, зазначеним на маркіровці або в нормативних, товаро-супроводжуючих документах.

У стандартах, технічних умовах, правилах Системи сертифікації передбачаються три групи показників:

• органолептичні;

• фізико-хімічні;

• мікробіологічні.

Для цілей ідентифікації придатні лише органолептичні і фізико-хімічні показники, що характеризують власне споживні властивості самого товару.

Мікробіологічні показники відносяться до показників безпеки продовольчих товарів, що залежать від впливу зовнішніх факторів і тому не можуть вважатися критеріями ідентифікації.

Рис. 1.3. Взаємозв'язок видів фальсифікації товарів