Ідентифікаційні ознаки рослинних олій
Залежно від виду жировмісної сировини виробляють рослинні олії таких видів: соняшникову, кукурудзяну, гірчишну, бавовняну, оливкову, арахісову, кунжутну, рапсову, кокосову, пальмоядрову.
По біологічній цінності рослинні олії можна розташувати в такому порядку: кукурудзяна, оливкова (прованська, що виготовляють тільки методом холодного пресування, використовується в нерафінованому вигляді), гірчишна, соняшникова, кунжутна, соєва, арахісова, рапсова.
Рослинні олії очищають різними методами від всіляких дмішок і залежно від глибини очищення сирих рослинних олій вони можуть бути нерафінованими, гідратованими, рафінованими недезодорованими і рафінованими дезодорованими.
Нерафінованою вважається рослинна олія, що пройшла тільки очищення від механічних домішок шляхом фільтрування або центифугування. Така олія має смак і запах характерні для сировини, із якої вона одержана. Кльор олії залежить від ступеню термічної обробки сировини. Чим темніша олія, тим більшим змінам піддалися компоненти сировини, що може негативно вплинути не тільки на колір продукції, але й на її доброякісність. Справа в тому, що під впливом високих температур вільний гліцерин пертворюється в ненасичений альдегід акролеїн, який, як стверджують лікарі, має канцерогенні властивості.
Гідратована олія після механічного очищення обробляється гарячою водою або парою для того, щоб звільнити її від білкових, слизеподібних речовин і фосфатидів, тобто тих речовин, що у нерафінованій олії випадають у осад. Саме відсутність осаду і є тим основним показником якості, що дозволяє відрізнити ці два різновиди олії – нерафіновану і гідратовану.
Рафінована недезодорована олія – це різновид олії, що піддається, окрім механічного очищення й гідратації, очищенню за допомогою лугів (нейтралізації). Таке очищення дозволяє нейтралізувати основну кількість вільних жирних кислот, які містяться в сирих оліях і прискорюють їх окислення. Ця олія по органолептичним показникам майже не відрізняється від гідратованої і нерафінованої, але суттєво відрізняється величиною кислотного числа.
Рафінована дезодорована олія виробляється із недезодорованої шляхом обробки спеціальними глинами (відбілювання) і гострою парою (дезодорація). Така олія майже повністю знеособлена, вона не має ні смаку, ні запаху, величина кислотного числа такої олії така ж як і у недезодорованої. Рафіновану дезодоровану олію випускають марок Д и П.
Олія марки Д використовується для виготовлення продуктів, що використовуються для дитячого і дієтичного харчування.
Олія марки П надходить у торгову мережу для реалізації населенню і використовується у підприємствах громадського харчування.
Залежно від якості окремі різновиди рослинних олій поділяють на товарні сорти. У таблиці 2.39 наведені вимоги діючого стандарта (ГОСТ 1129) щодо фізикоко-хімічних показників якості соняшникової олії.
Гідратована соняшникова олія 2-го сорту і нерафінована олія 2-го сорту для харчових цілей не можуть використововуватися, їх можна використовувати тільки для технічних цілей.
Таблиця 2.39
- Дніпропетровський університет економіки та права
- Розділ 1. Ідентифікація товарів
- Сутність ідентифікації товарів
- 1.2. Ідентифікація і оцінка відповідності товарів
- 1.3. Види і засоби ідентифікації
- З їхніми характеристиками
- 1.4. Способи і методи ідентифікації
- Порядковий реєстраційний номер Класифікаційна характеристика
- Розділ 2. Фальсифікація товарів
- 2.1. Сутність і види фальсифікації
- Наслідки фальсифікації
- 2.3. Заходи попередження фальсифікації
- 2.4. Способи і методи виявлення фальсифікації продовольчих товарів
- 2.4.1. Зерноборошняні товари
- Вміст доброякісного ядра у крупах
- Порівняльна характеристика показників якості пшеничного і житнього борошна
- 2.4.2. Кондитерські товари
- Ідентифікаційні ознаки крохмалю
- Стандартні вимоги щодо якості картопляного крохмалю
- Стандартні вимоги щодо якості кукурудзяного крохмалю
- Ідентифікаційні ознаки цукру-піску
- Вимоги стандарту щодо органолептичних показників якості цукру-піску
- Вимоги стандарту щодо фізико-хімічних показників якості цукру-піску
- Ідентифікаційні ознаки цукру-рафінаду
- Органолептичні показники якості цукру-рафінаду
- Фізико-хімічні показники якості цукру-рафінаду
- Ідентифікаційні ознаки натурального меду
- Вимоги стандарту щодо якості натурального меду
- Склад цукрів деяких ботанічних видів бджолиного меду
- Способи фальсифікації меду та методи її розпізнавання
- Ідентифікаційні ознаки основних видів шоколаду
- Вимоги стандарту щодо якості шоколаду
- Ідентифікаційні ознаки карамелі
- Органолептичні показники якості карамелі
- Фізико-хімічні показники якості карамелі
- Ідентифікаційні ознаки цукерок
- Вимоги стандарту щодо органолептичних показників якості цукерок
- Вимоги стандарту щодо фізико-хімічних показників якості цукерок
- Ідентифікаційні ознаки печива
- Вимоги щодо органолептичних показників якості печива
- Вимоги щодо фізико-хімічних показників якості печива
- Ідентифікаційні ознаки мармеладу
- Вимоги щодо органолептичних показників якості мармеладу
- Ідентифікаційні ознаки пастили
- Вимоги щодо фізико-хімічних показників якості пастильних виробів
- Ідентифікаційні ознаки варення
- Вимоги щодо органолептичних показників якості варення
- Вимоги щодо фізико-хімічних показників якості варення
- Ідентифікаційні ознаки джему
- Вимоги щодо органолептичних показників якості джемів
- Вимоги щодо фізико-хімічних показників якості джему
- Ідентифікаційні ознаки повидла
- Вимоги щодо органолептичних показників якості повидла
- Вимоги щодо фізико-хімічних показників якості повидла
- 2.4.3. Плоди та овочі
- 2.4.4. Смакові товари
- Ідентифікаційні ознаки пива
- Вимоги стандартів щодо органолептичних показників пива
- Алкогольні напої
- Ідентифікаційні ознаки алкогольних напоїв
- Класифікація лікеро-горільчаних виробів
- Класифікація виноградних вин
- Ідентифікаційні ознаки чаю
- Вимоги стандарту щодо якості чорного байхового чаю
- Вимоги стандарту щодо якості зеленого байхового чаю
- Способи фальсифікації чаю та мотоди її виявлення
- 2.4.5. Харчові жири
- Ідентифіквційні ознаки тваринних топлених жирів
- Вимоги стандарту щодо якості тваринних топлених жирів
- Ідентифікаційні ознаки рослинних олій
- Вимого стандарту щодо якості соняшникової олії
- Ідентифікаційні ознаки маргарину
- 2.4.6. Молоко та молочні продукти
- Ідентифікаційні ознаки молока
- Засоби та способи фальсифікації молока та методи її виявлення
- Ідентифікаційні ознаки кисломолочних продуктів
- Засоби та способи фальсифікації кисломолочних продуктів та методи її розпізнавання
- Коров’яче масло
- Ідентифікаційні ознаки коров’ячого масла
- Хімічний склад кров’ячого масла
- Вимоги щодо якості коров’ячогомасла
- Засоби фальсифікації коров’ячого масла та методи її розпізнавання
- Сичужні сири
- Ідентифікаційні ознаки сичужних сирів
- Бальна оцінка сичужних сирів
- 2.4.7. Мясо і мясні товари
- Ідентифікаційні ознаки м’яса
- Субпродукти
- Ідентифікаційні ознаки субпродуктів
- Ковбасні вироби
- Ідентифікаційні ознаки ковбасних виробів
- М’ясні консерви
- Ідентифікаційні ознаки м’ясних консервів
- 2.4.8. Риба та рибопродукти
- Ідентифікаційні ознаки живої риби
- Вимоги щодо маси одного екзкмпляра живої ставкової риби
- Вимоги відносно довжини живої риби з природних водоймищ
- Ідентифікаційні ознаки солених рибних товарів
- Характерні відмінності недозрілих, дозрілих і перезрілих солених оселедців
- Копчені рибні товари
- Ідентифікаційні ознаки копчених товарів
- Рибні консерви
- Ідентифікаційні ознаки рибних консервів
- Ікорні товари
- Ідентифікаційні ознаки ікорних товарів
- Література