1.4. Способи і методи ідентифікації
Спосіб – це дія або система дій, що використовуються при виконанні будь-якої роботи.
Метод – це система правил і прийомів, що використовуються при вивченні явищ природи, суспільства мислення.
При ідентифікації об'єктів частіше за все використовуються такі способи:
унікальних найменувань;
цифрових номерів;
умовних позначок;
класифікаційний;
посилальний;
описовий;
описово-посилальний.
Спосіб унікальних найменувань є, мабуть, найдавнішим. Найменування планет, рік, гір – є, як правило, унікальними і використовуються в сполученні „об'єкт — ім'я” чи „ім'я — об'єкт”, наприклад: планета Земля, Чорне море, ріка Дніпро, озеро Байкал і т.д. Надані об'єктам унікальні найменування є ідентифікаторами і широко застосовуються в системах обробки інформації про ці об'єкти та у системах керування ними, наприклад: Дніпровська ГЕС, космічна станція „Мир”, захисне покриття „Техкор”.
Використання сполучення „об'єкт — ім'я” є обов'язковою умовою ідентифікації, тому що те саме ім'я може бути привласнено різним об'єктам: ріка Волга, ресторан „Волга”, автомобіль „Волга” і т.п.
Спосіб цифрових номерів, що надаються різним об'єктам, застосовується досить широко. У сполученні з найменуванням об'єкта його номер дозволяє однозначно ідентифікувати об'єкт. Практичне застосування знаходять два основних способи нумераційної ідентифікації: порядковий і серійно-порядковий.
Порядковий номер надається об'єкту на основі встановленого порядку. Цей порядок встановлює той орган, що здійснює нумерацію. Так, нумерацію потягів встановлює керівництво залізничним транспортом, автобусів — керівництво автобусним рухом, а будинків на вулиці — комунальні служби. Часто номери об'єктам надають по мірі їхньої появи, обліку, реєстрації: номер людини в черзі, номер поштового відділення, номер школи (по мірі їхньої появи), табельний номер працюючого на конкретному підприємстві (по мірі реестрації), тощо.
Перевага даного способу полягає в тому, що він забезпечує просту та коротку (за кількістю знаків) ідентифікацію об'єкта, а недоліком є неінформативність, тобто відсутність будь-яких ознак, що характеризують об'єкти з наданими порядковими номерами або найменуваннями. У деякій мірі цей недолік усувається при використанні серійно-порядкового номера, що ідентифікує об'єкт. Наприклад, цей метод ідентифікації може використовуватися для нумерації кімнат у прив'язці до номера поверху: номера 4.13 і 5.18 означають кімнату номер 13 на четвертому поверсі та кімнату номер 18 на п'ятому поверсі.
Типовим прикладом серійно-порядкового способу є ідентифікація дат. Наприклад, дата 18.03.98 ідентифікує 18 число березня місяця 1998 року. У вітчизняній паспортній системі широко застосовується серійно-порядковий спосіб ідентифікації паспортів. Кожен паспорт має унікальний шестизначний номер у межах виділеної серії, наприклад, паспорт має серію ВЄ і порядковий номер № 555 444.
Більш інформаційно насиченим способом є ідентифікація з використанням порядкових номерів у сполученні з класифікаційними угрупованнями, що використовується у Загальнодержавному класифікаторі продукції (ЗКП). Наприклад, код ЗКП 45 1113 2111 ідентифікує автомобіль вантажний ГАЗ 53А. При цьому перші шість знаків (45 1113) – це класифікаційна частина коду. Вона дозволяє виділити з класу 45 „Вироби автомобільної промисловості”, куди входять також велосипеди, мотоцикли та автобуси, саме автомобілі (451), вантажні (4511), загального призначення (45111), вантажопідйомністю від 1,5т до 3т (451113). Останні чотири знаки коду (2111) включають галузевий номер, що надається автомобілю з урахуванням кількості ведучих коліс.
Спосіб умовних позначок широко застосовується при ідентифікації продукції та документів. Найбільш часто використовуються три способи побудови умовних позначок: мнемонічний, класифікаційний і мнемокласифікаційний.
Мнемонічний спосіб побудови умовних позначок полегшує розуміння та запам'ятовування людиною потрібної інформації про продукцію або документи. Наприклад, умовна позначка „Електронасос ГНОМ 100—25” включає поряд з найменуванням об'єкта („Електронасос”») мнемонічне позначення, де Г — для брудної води, Н — насос, О — одноступінчатий, М — моноблочний, 100 — з подачею 100м3/ год. і 25 — із напором 25мм.
Класифікаційний спосіб побудови умовних позначок використовується в тих випадках, коли інформація обробляється в комп’ютерних системах. На його основі побудована, наприклад, єдина знеособлена класифікаційна система позначення виробів і конструкторських документів, що має наступний вид.
АБВГ. 303115. 007
- Дніпропетровський університет економіки та права
- Розділ 1. Ідентифікація товарів
- Сутність ідентифікації товарів
- 1.2. Ідентифікація і оцінка відповідності товарів
- 1.3. Види і засоби ідентифікації
- З їхніми характеристиками
- 1.4. Способи і методи ідентифікації
- Порядковий реєстраційний номер Класифікаційна характеристика
- Розділ 2. Фальсифікація товарів
- 2.1. Сутність і види фальсифікації
- Наслідки фальсифікації
- 2.3. Заходи попередження фальсифікації
- 2.4. Способи і методи виявлення фальсифікації продовольчих товарів
- 2.4.1. Зерноборошняні товари
- Вміст доброякісного ядра у крупах
- Порівняльна характеристика показників якості пшеничного і житнього борошна
- 2.4.2. Кондитерські товари
- Ідентифікаційні ознаки крохмалю
- Стандартні вимоги щодо якості картопляного крохмалю
- Стандартні вимоги щодо якості кукурудзяного крохмалю
- Ідентифікаційні ознаки цукру-піску
- Вимоги стандарту щодо органолептичних показників якості цукру-піску
- Вимоги стандарту щодо фізико-хімічних показників якості цукру-піску
- Ідентифікаційні ознаки цукру-рафінаду
- Органолептичні показники якості цукру-рафінаду
- Фізико-хімічні показники якості цукру-рафінаду
- Ідентифікаційні ознаки натурального меду
- Вимоги стандарту щодо якості натурального меду
- Склад цукрів деяких ботанічних видів бджолиного меду
- Способи фальсифікації меду та методи її розпізнавання
- Ідентифікаційні ознаки основних видів шоколаду
- Вимоги стандарту щодо якості шоколаду
- Ідентифікаційні ознаки карамелі
- Органолептичні показники якості карамелі
- Фізико-хімічні показники якості карамелі
- Ідентифікаційні ознаки цукерок
- Вимоги стандарту щодо органолептичних показників якості цукерок
- Вимоги стандарту щодо фізико-хімічних показників якості цукерок
- Ідентифікаційні ознаки печива
- Вимоги щодо органолептичних показників якості печива
- Вимоги щодо фізико-хімічних показників якості печива
- Ідентифікаційні ознаки мармеладу
- Вимоги щодо органолептичних показників якості мармеладу
- Ідентифікаційні ознаки пастили
- Вимоги щодо фізико-хімічних показників якості пастильних виробів
- Ідентифікаційні ознаки варення
- Вимоги щодо органолептичних показників якості варення
- Вимоги щодо фізико-хімічних показників якості варення
- Ідентифікаційні ознаки джему
- Вимоги щодо органолептичних показників якості джемів
- Вимоги щодо фізико-хімічних показників якості джему
- Ідентифікаційні ознаки повидла
- Вимоги щодо органолептичних показників якості повидла
- Вимоги щодо фізико-хімічних показників якості повидла
- 2.4.3. Плоди та овочі
- 2.4.4. Смакові товари
- Ідентифікаційні ознаки пива
- Вимоги стандартів щодо органолептичних показників пива
- Алкогольні напої
- Ідентифікаційні ознаки алкогольних напоїв
- Класифікація лікеро-горільчаних виробів
- Класифікація виноградних вин
- Ідентифікаційні ознаки чаю
- Вимоги стандарту щодо якості чорного байхового чаю
- Вимоги стандарту щодо якості зеленого байхового чаю
- Способи фальсифікації чаю та мотоди її виявлення
- 2.4.5. Харчові жири
- Ідентифіквційні ознаки тваринних топлених жирів
- Вимоги стандарту щодо якості тваринних топлених жирів
- Ідентифікаційні ознаки рослинних олій
- Вимого стандарту щодо якості соняшникової олії
- Ідентифікаційні ознаки маргарину
- 2.4.6. Молоко та молочні продукти
- Ідентифікаційні ознаки молока
- Засоби та способи фальсифікації молока та методи її виявлення
- Ідентифікаційні ознаки кисломолочних продуктів
- Засоби та способи фальсифікації кисломолочних продуктів та методи її розпізнавання
- Коров’яче масло
- Ідентифікаційні ознаки коров’ячого масла
- Хімічний склад кров’ячого масла
- Вимоги щодо якості коров’ячогомасла
- Засоби фальсифікації коров’ячого масла та методи її розпізнавання
- Сичужні сири
- Ідентифікаційні ознаки сичужних сирів
- Бальна оцінка сичужних сирів
- 2.4.7. Мясо і мясні товари
- Ідентифікаційні ознаки м’яса
- Субпродукти
- Ідентифікаційні ознаки субпродуктів
- Ковбасні вироби
- Ідентифікаційні ознаки ковбасних виробів
- М’ясні консерви
- Ідентифікаційні ознаки м’ясних консервів
- 2.4.8. Риба та рибопродукти
- Ідентифікаційні ознаки живої риби
- Вимоги щодо маси одного екзкмпляра живої ставкової риби
- Вимоги відносно довжини живої риби з природних водоймищ
- Ідентифікаційні ознаки солених рибних товарів
- Характерні відмінності недозрілих, дозрілих і перезрілих солених оселедців
- Копчені рибні товари
- Ідентифікаційні ознаки копчених товарів
- Рибні консерви
- Ідентифікаційні ознаки рибних консервів
- Ікорні товари
- Ідентифікаційні ознаки ікорних товарів
- Література