7.5. Автоматизація виробничих процесів

Розробка процесу виконання конкретних робіт з виготовлення продукту

важлива не менш, ніж розробка самого товару або послуги. Робота повинна

бути організована так, щоб її можна було виконати ефективно й рацыонально

з використанням певної кількості ресурсів. Вибір ресурсів

являє собою важливий попередній етап в організації виробничого

процесу. У тім або іншому ступені може застосовуватися автоматизація -

її розумний обсяг, зрозуміло, міняється разом з розвитком технології, одна

до робота операційного менеджера буде тим простіше, ніж активніше застосовуються

перевірені методи роботи, ніж передові й незасвоєні. Там, де

виробництво автоматизоване не повністю, на перший план виходить фактор

робочої чинності.

Безаварійність виробництва у великому ступені залежить від якості розробки

інтерфейсу, а також від значимості й здійсненності завдань, які

виконує у ньому людина.

Наявність у робітників певної кваліфікації, сприйнятливість працівників до навчанню

, наявність необхідних для навчання площ - все це необхідно враховувати. В

організації роботи є дві крайності: повністю ручне виробництво із залученням в

основному некваліфікованої праці й повна автоматизація. Як правило, оптимальне

рішення перебуває десь посередині.

Визначальним фактором при розподілі роботи були й залишаються людські

можливості. Безумовно, з багатьма завданнями людині без допомоги машин не упоратися

, наприклад, середовище занадто небезпечне (інспекція внутрішніх частин ядерних реакторів

), тому що розмір занадто малий або занадто великий, і так далі. Проте, у першу

черга необхідно враховуються саме людські можливості - фізична сила

, сфера дії, точність і відтворюваність рухів, сприйняття й проникливість

, увага й стомлюваність.

Здатності ці можуть мінятися в широких межах, причому це стосується не тільки

чинності й спритності, але й сприйняття, проникливості, швидкості прийняття рішень. Деякі

люди мають прекрасний слух, у тому розумінні, що вони можуть без сторонньої допомога

з разючою точністю визначити висоту тону. Однак якщо ця операція виявляється

частиною виробничого процесу доречніше, буде скористатися електронним

аналізатором. Авторові відомий випадок, коли жінка-оператор могла на око визначити

141

ділити, чи перебувають розміри банок і кришок, що рухаються по паралельних конвеєрах, в

межах допусків, але це унікальний випадок, і жоден проектувальник не стане вимагати

від людей наявності таких здатностей. Завдання повинні видаватися робітником виходячи з того,

що вони мають нормальними для своєї кваліфікації здатностями за умови

ватяного навчання.

У випадку, якщо завдання виявляється нездійсненним ні для людини, ні для машини,

необхідно, насамперед, переглянути технологічний процес. Якщо змінити його не

можливо або не вдається, варто вдатися до автоматизації. При цьому виходять із того,

що людські навички й уміння розвивалися повільно, протягом мільйонів років, і навряд

чи зміняться, у той час як технічний прогрес іде семимильними кроками й, цілком

можливо, у швидкому майбутньому зможе впоратися із завданням.

Присутність людей найбільш виправдано в операціях, які вимагають великий

гнучкості й прийняття рішень, а машини більше підходять там, де необхідні точність й

повторюваність рухів. Порівнювати витривалість машин і людини безглуздо, по

цьому найбільше піддаються автоматизації завдання, пов'язані з монотонної й безперервної

роботою протягом тривалого періоду часу. При організації небезпечних виробництв

варто мати на увазі, що відмови встаткування носять випадковий й, на жаль, драматичний

характер, у той час як якість роботи людини погіршується поступово.

Як правило, присутність людини дає найбільший результат, коли завдання розробляється

як раціональний й інтегрований процес. Нескладні дії приводять до

погіршенню уваги й здатності думати, у результаті з'являються помилки й страждає

мотивація.

Особливі проблеми виникають там, де людина бере участь у якості допоміжного

елемента автоматизованої системи. Як правило, від нього потрібно швидка й коректний реакція у випадку яких-небудь несправностей. Оскільки несправності, по щастю,

відбуваються рідко, це означає, що досвідченому, кваліфікованому операторові прийде

витрачати багато годинників або майже. даремно Це впливає на

робочий дух і концентрацію уваги, і якщо буде потреба оператор може й не від

реагувати належним чином. Таким чином, якщо працівник повинен бути напоготові, те й

завдання повинна проектуватися так, щоб підтримувати цю готовність, навіть якщо це по

вимагає відмови від автоматизації частини функцій. Завдання, що вимагають постійного

увага, роблять дуже більше навантаження на людину, тому там, де важлива безпека,

обов'язкова часта ротація працівників.

У загальному випадку, присутність людини переважно там, де потрібні гинув

кістка й прийняття рішень, у той час як автоматизація краща у випадку

різних повторюваних операцій.

Автоматизація вимагає надзвичайно докладного опису завдання, для людини

ж припустима деякий ступінь невизначеності й навіть неточності в

специфікації. На практиці, звичайно, що визначає фактором є собі

вартість. Розвиток автоматизації йде, мабуть, тими ж темпами, що й

прогрес в області інформаційних технологій, і, імовірно, у майбутньому ми

зможемо автоматизувати практично будь-яке завдання. У сьогодення ж час в

виробництві й сфері послуг застосовуються зовсім різні технології, по

цьому розглядати їх ми також будемо окремо.

142

Автоматизація сервісу. Автоматизація інтерфейсу з покупцем має ряд достоїнств

, а саме сталість в обслуговуванні й більше широку доступність послуги. І те й

інше йде на користь якості послуги.

Автоматизація може також знизити витрати, особливо в порівнянні із цілодобову

роботою із залученням людей. Взяти хоча б банкомат. Витрати на зміст

офісу з аналогічними функціями, відкритого 24 години на добу сім днів у тиждень, зроблять

його роботу просто нерентабельної. Основна частина витрат буде йти на оплату праці,

у той час як установка мережі банкоматів вимагає лише початкових капіталовкладень і не

більших поточних витрат на обслуговування. Якщо розглядати довільні моменти часу

, те ефективність автоматизації буде залежати від ступеня розвитку технології. Однаково

відзначимо, що технології неминуче стають дешевше, а вартість праці звичайно

тільки підвищується.

Основні проблеми автоматизації сервісу пов'язані з тим, як покупець сприймає

послугу й наскільки він уміє звертатися з інтерфейсом. Якщо покупець уважає особистий

контакт із продавцем важливим елементом послуги, те повна автоматизація неприйнятна.

Втім, організація може вдатися до допомоги «контактних» працівників. Наприклад,

всі ліфти в цей час працюють за принципом самообслуговування, проте,

організації як і раніше використають ліфтерів. Участь покупця пов'язане з

наявним у нього вибором, а також із гнучкістю пропонованого сервісу. Розроблювач послуг

повинен знати свого клієнта й створювати такий інтерфейс, що був би для нього простий

у використанні. Занадто широкий вибір звичайно викликає в покупців тільки замішання

, тому повністю автоматизований інтерфейс найбільше застосуємо там, де

пропонується досить обмежене число варіантів вибору дій.

Автоматизація виробництва. Історія автоматизації виробництва довге й складна.

Перші процеси із числовим керуванням з'явилися, мабуть, у ткацькій промислового

: уже на початку дев'ятнадцятого століття жакардова машина працювала на перфокартах, що

можна вважати першим прикладом програмного керування. Взагалі текстильне (ткацьке й

прядильне) виробництво, а також хімічна галузь уже давно плідно працюють із

дуже високим рівнем механізації й автоматизації робіт.

Трохи пізніше досягнення в області автоматизації починають впроваджуватися в

промисловості й не потребуючих складних процесів складальних виробництвах

. Переваги цих галузей у тім, що в них використаються тверді й передбачувані

матеріали. Саме тому їхня автоматизація розвивалася швидкими темпами, а там, де

застосовувалися тканини, глина або дерево, автоматичні процеси далеко не відразу стали

ручних виробництв.

У цілому впровадження автоматизації йшло дуже швидко, багато технологій - накладали

один на одного й використалися одночасно. Основні відкриття в більш-менш

хронологічному порядку виглядають так[3]:

 Числове програмне керування (ЧПУ). Робота механічного встаткування

контролюється заздалегідь складеною програмою. Програма може записуватися

на перфоровану або магнітну стрічку. У найпростішому варіанті ЧПУ

оператор повинен завантажити касету із програмою у верстат й оснастити його

необхіднім інструментом. Більше складні моделі здатні самі брати





інструмент зі спеціального сховища.

Комп'ютерне числове програмне керування (ЧПУ типу CNC). механічне

встаткування прямо пов'язане з комп'ютером й, таким чином, не

дається в ручному завантаженні програми.

Гнучкий виробничий осередок. Робоча станція з комп'ютерним управлінням

, здатна виконувати кілька різних операцій над різноманітними

компонентами. Така система складається зі сховища інструмента й, можливо,

датчиків стану інструмента, так що продуктивність роботи звичайно

пов'язана з якістю матеріалів і станом оснащення. У випадку поломки

143

інструмент автоматично заміняється новим. Осередок зчитує інформацію про кого

, записану в числовому виді на піддоні, що подає. Вона також може

містити датчики контролю якості, що вимірюють допуски й стан поверхні











безпосередньо в процесі роботи.

Транспортна лінія. Автоматизована система транспортування матеріалів,

у певній послідовності переміщає деталі між робітниками місцями спеціальних

. Для автоматизації навантаження-розвантаження заготівлі передаються на

піддонах. Рух може здійснюватися за допомогою звичайного конвеєра,

підвісного конвеєра або автоматично керованих транспортних засобів.

Гнучка транспортна лінія. Транспортна лінія з комп'ютерним керуванням,

деталі й заготівлі відповідно до потреб і наявністю

вільних робочих місць.

Гнучка виробнича система (ГПС). Комбінація із гнучких переміщень

осередків і гнучкої транспортної лінії, здатна провадити широкий асортимент

виробів і здійснювати просту зборку в будь-якій послідовності й з

будь-яким рівнем якості.

Автоматизована зборка. Автоматизована зборка застосовується в багатьох

галузях промисловості з використанням самих різних матеріалів. Найбільш

відомими є, мабуть, автоматичні зварювальні апарати, приміняли

при зборці автомобілів, а також автоматична установка й пайка компонентів

в електронній промисловості.

Автоматичний контроль якості й автоматичні випробування. Вимір ваги,

фізичних параметрів, характеристик поверхні, електронних характеристик

й

так далі. З появою складних датчиків, що контролюють й

сподіваються за підбор кольорів і типу тканини, став можливим випуск

костюмів-двійок в

виді двох окремих предметів, тому що раніше штани завжди шили разом з піджаком. Переваги для роздрібної торгівлі очевидні: можна запропонувати

більший вибір розмірів, практично не збільшуючи складські запаси [3].

При виборі способу автоматизації звичайно прагнуть знайти компроміс між початковими капіталовкладеннями й майбутніми вигодами. Автоматизація процесів, як правило,

дає більший обсяг випуску й стабільна якість, але вимагає більших витрат на початковому етапі. Крім того, очевидним недоліком автоматизації великомасштабних виробництв

є зниження гнучкості процесів, що негативно може позначитися на

конкурентно-здатної продукції й підприємства в цілому.

Ефективність капіталовкладень тісно пов'язана з обсягом і номенклатурою

продукції, що пускає, (мал. 2.14).

Спеціалізована

ГНУЧКІСТЬ

потокова

лінія

Гнучка поточна

лінія

Гнучка виробнича

система

Гнучка

виробнича

Числове програмне

керування

РОЗМАЇТІСТЬ

144

ОБЪЕМ ВЫПУСКА

Рис. 2.14. Варіанти застосування автоматизовані технології

На закінчення викладу даної глави необхідно помітити, що який би ступінь

автоматизації не застосовувалася, завжди залишиться потреба в живих операторах. Більше

того, перехід на автоматизоване виробництво скорочуючи одну категорію працівників,

майже завжди спричиняє збільшення потреби в інших фахівцях, як правило,

більше кваліфікованих, необхідних для обслуговування автоматизованих ліній й

потребуючих більших витрат на їхній зміст [4].

1.

2.

3.

4.

Література

Василенко В.А., Мірошник И.Е. Операційне й ситуаційне керування в системі ме

неджмента: Навчальна допомога. - М.: МГИУ, 2002.- 530 с.

Дикман Л.Г. Організація й планування будівельного виробництва: Керування

будівельними підприємствами з основами АСУ: Учеб. для строит. вузів і фак. - 3-і

изд., перераб. і доп. - М.: Вища школа, 1988.

Гэлловэй Ліс. Операційний менеджмент. - Спб: Питер, 2001. - 320 с. - (серія «Теорія

і практика менеджменту»).

Василенко В.О., Шматько В.Г. Иноваціний менеджмент. Навчальний посiбник - Киiв:

ЦУЛ, 2003.- 416с.