logo search
bily-dzhur / V_A_Vasilenko_T_I_Tkachenko_-_Virobnichy_opera

2.1. Функції й мети менеджменту

Виробнича система управління та її функції, як було сказано вище, спрямовані на досягнення поставлених цілей підприємства. Ставлячи перед організацією певні цілі, керівництво підтверджує те, до чого організація прагне.

Цілі є конкретні кінцеві стану або бажаний результат, якого прагне досягти фірма (ЛПР) при ухваленні рішення.

У організації можуть бути різні цілі. Організації, які займаються бізнесом, спрямовані, головним чином, на створення певних товарів або послуг в рамках специфічних обмежень - за витратами і одержуваного прибутку. При цьому визначальним фактором є місце розглянутої мети в шкалі людських потреб.

Орієнтація, що визначається цілями, пронизує всі наступні рішення керівництва, тому вельми важливою обставиною є встановлення таких цілей, які в подальшому (при прийнятті рішення) не змінювалися, або, принаймні, носили уточнюючий характер. Загальні цілі фірми повинні бути піддані ретельним дослідженням потреб за допомогою, наприклад, таких питань:

1. Чи відноситься нова ідея до продукту або послуги?

2. Задовольняє вона існуючим функціям організації та умовам виробництва? Чи задовольняє продукт існуючу чи постійну потребу більш ефективно, наприклад, з меншою вартістю, з кращою якістю або з більшою привабливістю?

3. Чи відкриває він нову лінію продуктів або завершує стару?

4. Чи складається мета у відкритті нового ринку або в розширенні існуючого?

5. Чи складається мета в більше ефективному використанні засобів виробництва або розподілу, робочої чинності й сировини або в усуненні недостачі цих факторів?

6. Чи усуває продукт утруднення сам або збільшує надійність існуючого

продукту?

7. Чи використовує продукт якесь нове пристрій, теорію, матеріал, метод або який-небудь інший елемент нової технології і якщо так, то з яким з перерахованих вище питань можна пов'язати це застосування?

З іншого боку, установлюючи мети, керівництво організації повинне критично

оцінювати й свої можливості відповідно до наявних ресурсів й обмеженнями

(мал.1.8)

Цю оцінку можна виконати за допомогою іншої групи питань:

  1. Чи допускає статут організації передбачувані напрями діяльності фірми?Чи потрібна юридична консультація для з'ясування загальної юридичної атмосфери?

2. Чи буде сприятливої реакція акціонерів й органів влади на передбачуваний

вид діяльності?

3. Чи можна одержати для продукту патент, авторські права, фабричні марки по-

коштами заявки, покупки або обміну?

4. Чи може організація використати існуючу технологію, у якій вона вже

має права й досвідом?

5. Скільки потрібно коштів для освоєння виробництва і яка можливість покриття цих потреб?

6. Чи достатньо гнучка фінансова політика? Чи в змозі фірма придбати і розподілити необхідні фонди? Сприятлива чи ділова кон'юнктура для збору цих грошових фондів?

32

Потреби

Об'єктивна необхідність

Бажання, Ідеї

Що?

Мети

/ р е з у л ь т а ти/

Як?

МЕТИ

(ОБРАЗ ДІЙ)

що?

хто?

с ким?

коли?

чим?

Ц Е Н А

Забезпечення

надійності реалізації

РЕАЛІЗАЦІЯ

Рис. 1.8.Мети й основні принципи їхньої реалізації

7.

8.

9.

Чи є в організації таланти необхідної широти й глибини для розробки продукту або їх можна залучити?

Які частини проекту треба буде віддати субпідрядникам (огляд ринку, зовнішнє

оформлення, напівфабрикати, упакування, виготовлення й т.д.)?

Чи є необхідні ресурси робочої сили, часу і лабораторних коштів або їх можна швидко отримати з урахуванням швидкоплинних вимог ринку?

10. Чи досить придатні для нового продукту існуючі наявні кошти

- робоча чинність, машини, простір і складське господарство - або будуть потрібні

нові?

11. Чи є необхідною передумовою дослідження й розробка виробництва

і якщо так, те які з попередніх питань сюди ставляться?

Проведена оцінка можливостей постановки тих чи інших цілей з точки зору нового продукту або послуги є первинною, наближеною, але дозволяє встановлювати вихідні цілі, які можуть уточнюватися в процесі роботи над проектом. Орієнтація, що визначається встановленими цілями, пронизує всі наступні рішення керівництва.

При визначенні мети виробничої діяльності зазвичай виникають такі основні питання

 які мети вибрати, і в якій послідовності їх поставити;

 наскільки актуальні ці мети і як оцінюються можливості їхнього досягнення.

33

Намічаючи передбачувані цілі, необхідно виходити, перш за все, з думки тієї групи, заради якої організація і була утворена. На підприємстві це найчастіше думку власників, так що мета тут може бути виражена в девізі: "Підприємство в своїй діяльності прагне до отримання прийнятного доходу для своїх власників" [1]. Тут підкреслюється отримання прибутку тому, що від її розміру власники вирішують, чи вкладати їм свої капітали в дане підприємство, та чи варто ризикувати

З іншого боку, споживачі не хочуть віддавати свої гроші власникам, але вони готові платити роздрібну ціну за товари, які, на їх погляд, можуть задовольнити їхні потреби

Всю сукупність цілей організації можна розділити на чотири види або блоку:

економічні, науково-технічні, виробничо-комерційні й соціальні.

Економічна мета - отримання розрахункової величини прибутку від реалізації продукції або послуг..

Науково-технічна мета - забезпечення заданого рівня продукції та науково-технічних розробок, а також підвищення продуктивності праці за рахунок удосконалення технології.

Виробничо-комерційна мета - виробництво й реалізація продукції або вус-

луг у заданому обсязі й із заданою ритмічністю.

Соціальна мета - досягнення заданого ступеня задоволення соціальних потреб працівників, охорони праці та природоохоронних заходів.На малюнку 1.9. представлено ієрархічне розгортання групи цілей в 3-х рівнях.

Економічна мета

Науково-технічна

ціль

Производственно-

комерційна мета

1-й

рівень

Соціальна мета

2-ий рівень

1

2

3

4

5

6

7

3-ій рівень

Рис.1.9. Ієрархічне розгортання групи цілей системи керування

(дерево цілей)

1 - забезпечення перспективних технічних характеристик розробок;

2 - забезпечення якості продукції й послуг;

3 - реалізація науково-технічної продукції;

4 - ріст обсягу реалізації продукції або послуг;

5 - забезпечення ритмічності поставок продукції або своєчасності послуг;

6 - забезпечення нормальних умов праці;

7 - мотивація (активізація) праці.

Останній, третій рівень цілей, носить характер підцілей або завдань і, в свою чергу, може також мати ієрархічну структуру.

Цілі, під цілі, завдання більш низького рівня повинні носити підтримуючий характер планованих результатів більш високого рівня і нести в собі велику конкретність і вимірність.

Цілі є конкретні кінцеві стану і бажаний реально здійсненний результат, якого прагне досягти група, працюючи разом.

34

Актуальність мети необхідно перевіряти щорічно або по мірі зміни основних факторів. Нестабільність різних зовнішніх і внутрішніх явищ змушує керівництво гнучко ставитися до поставлених завдань.

У організацій можуть бути різноманітні цілі. Державні органи, вузи та некомерційні лікарні не прагнуть отримувати прибуток, але їх хвилюють витрати. І це повинно знаходити своє відображення в наборі цілей.

Великі організації мають багато цілей, малі підприємства - одну або декілька. Але поставлені цілі будь-якої організації повинні враховуватись усіма керівниками різних рангів при подальших управлінських рішеннях.

Аналогічні вимоги пред'являються й до структурних підрозділів даної

фірми.

Прийняті цілі і завдання повинні повідомлятися членам організації (а іноді і колективно прийматися), що є потужним механізмом спонукання до праці, тому що він дає можливість членам організації знати, до чого вони повинні прагнути і яку вигоду отримають при досягненні поставлених цілей.

З позиції "чистого" ​​управлінця менеджмент являє собою набір дій, їх сукупність, по керівництву людьми і виробництвом з метою досягнення запланованих результатів (цілей) підприємства. Ці дії, точніше кажучи, види впливів на об'єкт управління і являють собою функції менеджменту (ріс.1.10).

Аналіз

Облік

Прогнозування

Планування

Контроль

Організація

Керівництво

Регулювання

Ціль

Об'єкт

керування

Мотивація

Координація

Рис.1.10. Функції менеджменту і їхній взаємозв'язок[1]

Аналіз - найважливіша функція менеджменту. Він складається з дослідження економічних процесів, що відбувалися на самому підприємстві в минулому, умов зовнішнього середовища в сьогоденні і встановлює тенденції розвитку фірми, загрози і можливості, а також проблеми, що підлягають вирішенню. Аналіз передує виробленню рішення і служить основою для прогнозування і планування.

Планування полягає у визначенні напрямків, цілей, пропорцій, темпів виконання виробничих процесів і являє собою вибір дій на певний період часу. Плануванню має передувати прогнозування, яке означає передбачення якісно-кількісних змін процесів або показників у майбутньому.

35

Іншими словами, прогнозування дозволяє уявити, що може статися через якийсь час, а планування націлює на те, що повинно відбутися в обумовлений час і з волі людей. На стадії планування, крім вибору дій, шляхів досягнення мети і визначення показників, вирішуються питання по формам, методам, термінам і інструментам контролю, який є однією з найважливіших функцій менеджменту.

Організація має на меті формування керованої і керуючої систем і створює передумови для вирішення завдань, поставлених на стадії планування. Організація вирішує питання структури, упорядкування і регламентації дій виконавців, оптимізує розміщення устаткування, вибирає спеціалізацію і методи виконання робіт.

Організація найтіснішим чином пов'язана з такими функціями управління, як керівництво і організація контролю.

Керівництво полягає в напрямку діяльності керованого об'єкта, тісно пов'язане з лідерством і за допомогою іншої функції менеджменту - мотивації (активізації ція) - спонукає до необхідних дій персонал підприємства. Мета керівництва - домогтися, щоб підлеглі виконували те, що необхідно керівнику. Керівництво невіддільне від таких функцій, як координація і регулювання, і, по суті, є інтегророваніем цих функцій менеджменту.

Координація спрямована на узгодження різних зовнішніх систем по відношенню до даної системи (раціоналізація дій постачальників, субпідрядників, кооперованих зв'язків, організація Держзамовлень, робота зі споживачами і т.п.).

Регулювання пов'язане з поточними управлінськими рішеннями і спрямоване на збереження стану запланованого процесу, коректування відхилень усередині системи, які можуть відбуватися з об'єктивних і суб'єктивних причин. Регулювання-ніщо інше, як коригування системи управління на неприпустимі зміни ходу виробництва, які уловлюються за допомогою такої ємної функції як контроль.

Контроль носить всеосяжний характер і пов'язаний прямо або побічно з усіма

функціями системи управління (див. рис.1.4.). Ця функція менеджменту дуже докладно описана у всіх джерелах, пов'язаних з проблемами управління, вивчалася раніше і тому обмежимося лише посиланням на деякі джерела [3,4].

Облік, як функція управління, являє собою одержання і фіксацію в кількісній формі результатів стану об'єкта і ресурсів у будь-який момент часу функціонування системи. Саме облік створює можливість реального контролю над ходом виробництва, його регулювання і кінцеву фіксацію діяльності підприємства за звітний період.

Облікові дані служать основою для проведення економічного аналізу діяльності підприємства і функціонування системи управління.

Необхідно відзначити, що всі розглянуті функції менеджменту найтіснішим чином взаємопов'язані (на малюнку показані лише основні зв'язки) і є обов'язковим компонентом системи управління на будь-якому підприємстві. Виключення зі складу управління хоча б однієї функції робить підприємство вразливим з боку постійно виникаючих загроз і небезпек. Інша справа, що підприємство підприємству ворожнечу. На невеликих

фірмах, наприклад, одна особа може виконувати декілька функцій менеджменту, на інших, навпаки, кілька осіб, або ціле структурний підрозділ виконують одну, єдину функцію. Все залежить від потужності підприємств і умов його функціонування, але кожна функція менеджменту обов'язково повинна бути використана в процесі управління.