Застосування хонінгування, суперфінішування та полірування для кінцевої обробки.
Шліфування – найбільш поширений спосіб чистової обробки відновлених деталей. Шорсткість поверхні 8 чи 9 клас чистоти.
Шліфуванням відновлюють розмірно-точності характеристика деталей, наплавлених твердими порошковими матеріалами або нарощених електролітичними покриттями. Шліфування також застосовують як фінішну операцію після точіння і для відновлення колінчастих валів до ремонтних розмірів.
Особливо складна обробка шліфуванням поверхонь, відновлених наплавленням або напиленням порошків, стійких проти зношування. Для їх обробки найефективніше шліфування абразивним (у тому числі алмазним) інструментом, а також за допомогою електрофізичних і електрохімічних методів обробки.
Залежно від використання абразивні матеріали виготовляють із: електрокорунду нормального; електрокорунду білого, електрокорунду хромистого; карбіду кремнію зеленого тощо. Розміри абразивних матеріалів встановлюють у сотих долях міліметрів: шліфзерно — 200, 160, 125, 100, 80, 63, 50, 40, 32, 25, 20, 16; шліфпорошки—12, 10, 8, 6, 5, 4, 3; мікропорошки (розмір зерна) у мікрометрах — М40, М28, М20, МІ4,'МІО, М7, М5.
Абразивні круги за твердістю поділяються на м'які — МІ, М2; середньом'які — СМ, СМ1, СМ2; середні —СІ, С2, С; середньо-тверді СТ, СТ1, СТ2; тверді — Т, ТІ, Т2; досить тверді — ВТ1, ВТ2; надзвичайно тверді — ЧТ1, ЧТ2.
Синтетичні алмази залежно від технології їх виробництва і використання можуть бути виготовлені у вигляді синтетичного алмазного порошку звичайної (АСЗ), підвищеної (АСП) і високої міцності (АСВ).
Найвищі показники процесу обробки порошкових наплавлень (наприклад, сормайтом УС-25, ФБХ-6-2, ПГХНСПЗ) досягаються при сухому шліфуванні.
Під час шліфування застосовують мастильно-охолоджувальну рідину — 3—5%-ний розчин емульсолу у содовій воді.
Шліфуванням одержують точність 6—8 квалітетів і шорсткість поверхні Rа = 2,5—0,2 мкм.
Хонінгування застосовують для фінішної обробки внутрішніх поверхонь з метою поліпшення характеристик шорсткості, наприклад для обробки гільз циліндрів, нижньої головки шатуна тощо.
При хонінгувані застосовується хонінгувальні головки (хони) (рис.)
Попереднє хонінгування виконується брусками з карбіду кремнію або електрокорунду зернистістю 16—12 мкм, чистове — брусками зернистістю 4—3 мкм. Колова швидкість хона становить 8— 20 м/хв при питомому тиску 0,6—1,4 МПа.
Для попереднього хонінгування застосовують також алмазні бруски АС15250/200-М1-100 із стопроцентною концентрацією алмазу у бруску, для кінцевого — АСМ28/20-М1-100.
На ремонтних підприємствах під час хонінгування використовують мастильно-охолоджувальну рідину — суміш гасу з додаванням до 40 % машинного масла. Але вона вогненебезпечна і токсична, тому для цього рекомендується масляна рідина ОСМ-1 (температура спалаху не менше 94 °С).
Шорсткість поверхні після хонінгування відповідає Rа = 1,6— 0,25 мкм, точність обробки за 5—7 квалітетами.
Суперфінішування застосовують для кінцевої обробки зовнішніх поверхонь абразивними брусками, які мають осцилюючий і поздовжній рух відносно деталі, що обертається. (рисунок)
При суперфінішуванні використовують бруски з білого електрокорунду або корунду зернистістю 3—4 мкм на керамічній зв'язці твердістю МІ, СМ1. Амплітуда коливань брусків 2—4 мм, кількість подвійних ходів 500—1500 за хвилину, колова швидкість обертання деталі 0,03—0,33 м/с. Крім того, пристрій переміщується вздовж деталі зі швидкістю 0,1—0,15 мм/об.
Шорсткість поверхні після суперфінішування Rа = 0,16— 0,025 мкм, точність обробки за 5—7 квалітетами.
Мастильно-охолоджувальними рідинами є ті ж, що й при хонінгуванні.
Полірування алмазними стрічками застосовується для одержання високого класу шорсткості поверхонь циліндричних, ексцентричних і фасонних деталей. Виконується на токарних або круглошліфувальних верстатах. Наприклад, полірують шийки і галтелі колінчастих валів.
У процесі обробки одержують шорсткість поверхні = 0,32...0,05 мкм і точність обробки за 5 – 7 квалітетами.
Притирання пастами дає можливість одержати шорсткість поверхні від Ra = 0,08-0,025 і точність у межах 1 – 3 мкм. його застосовують як фінішну операцію для одержання герметичності клапанів, плунжерних пар, підгонки однієї деталі до іншої.
- Лекція №1 Ремонт машин та обладнання як засіб підвищення їх довговічності
- 1. Об’єктивна необхідність ремонту машин
- 2. Короткий історичний огляд розвитку науки про ремонт машин і обладнання
- Основні поняття про виробничий та технологічний процеси ремонту машин і обладнання
- Структура технологічного процесу ремонту машин
- Лекція №2 Структура ремонтно-обслуговуючої бази та методика її розрахунку
- 1. Планово-запобіжна система технічного обслуговування та ремонту
- 2. Структура та характеристика ремонтно-обслуговуючої бази
- 3. Розрахунок ремонтно-обслуговуючої бази
- Планування ремонтних робіт
- Основи технології очищення та дефектації при ремонті машин і обладнання
- 1. Характеристика забруднень об'єктів ремонту та миючих засобів
- 2. Технологія мийно-очисних операцій
- 3. Основи дефекації деталей машин
- 4. Методи виявлення прихованих дефектів.
- Лекція №4 Особливості відновлення деталей зврюванням та наплавленням
- Ручне зварювання та наплавлення
- 2. Особливості зварювання деталей із чавуна та алюмінієвих сплавів
- 3. Наплавлення під шаром флюсу та в середовищі вуглекислого газу
- 4. Вібродугове наплавлення
- Лекція №5 Відновлення розмірно-точносних характеристик деталей при механічній обробці
- Особливості механічної обробки при відновлені деталей
- Основні параметри режимів різання при механічній обробці
- Визначення механічних припусків при механічній обробці
- Застосування хонінгування, суперфінішування та полірування для кінцевої обробки.
- Лекція №6 Комплектування деталей, технологія складання, обкатки та випробування машин
- 1. Комплектування деталей машин
- 2. Складання вузлів, агрегатів та машин
- 3. Балансування деталей та вузлів машин
- Фарбування об’єктів ремонту
- 1. Загальні відомості про фарбування
- 2. Лакофарбові матеріали
- 3. Технологія фарбування машин.
- Контроль якості лакофарбових покриттів
- Лекція №8
- 1. Ремонт деталей кривошипно-шатунного групи
- 2. Комплектування деталей шатунно-поршневої групи
- 3. Технологічний процес ремонту газорозподільчого механізму
- 4. Складання, обкатка та випробування двигуна
- Лекція №9 Ремонт та відновлення деталей трансмісії і ходової частини
- 1. Ремонт муфт зчеплення
- 2. Технологія ремонту коробок передач
- 3. Ремонт деталей ходової частини гусеничних тракторів
- 4. Ремонт ходової частини та механізму керування колісних тракторів і автомобілів
- Лекція №10 Ремонт сільськогосподарських машин та відновлення їх робочих органів
- 1. Ремонт зернозбиральних комбайнів
- 2. Ремонт спеціальних комбайнів
- 3. Ремонт сільськогосподарських машин та знарядь
- Лекція №11 Ремонт обладнання механізації тваринницьких ферм
- Ремонт обладнання для тваринництва
- 2. Ремонт обладнання водопостачання ферм
- 3. Ремонт систем каналізації, вентиляції та опалення
- 4. Ремонт обладнання для отримання горячої води та пару