logo
Конспект лекцій

1. Планово-запобіжна система технічного обслуговування та ремонту

Виконання всіх необхідних ремонтно-обслуговуючих дій можливо при наявності відповідної організаційно-технічної та виробничої бази. Для машин, що використовуються в сільському господарстві, створена розгалужена мережа ремонтно-обслуговуючого виробництва і науково-обґрунтована система технічного обслуговування та ремонту.

Система технічного обслуговування та ремонту – це сукупність взаємопов’язаних заходів та документації, що потрібні для підтримання і відновлення якості машин.

Головна ціль цієї системи – досягнення високої ефективності використання машин та обладнання на основі керування технічним станом.

Загальний процес керування технічним станом машин заключається в обґрунтуванні та призначенні видів та періодичності технічного обслуговування, видів та методів ремонту, критеріїв граничного стану, ступеня відновлення ресурсу складових частин, тривалості експлуатації до списання і т.д. Необхідна для керування операція про фактичний значенні параметрів стану машини і її складових частин отримується на основі використання засобів технічного діагностування.

В залежності від конкретного виду машин для керування їх технічним станом використовуються три основних типа технічного обслуговування і ремонту: по потребі після відмови; регламентований в залежності від наробітку (календарного часу) по строку і змісту ремонтно-обслужуючих дій; по стану, з періодичним або безперервним контролем (діагностуванням).

По першому типові виконуються непланові ремонтно-обслуговуючі дії. Другий і третій тип мають планово-попереджувальний характер, а послідовність відмов, що виникають до назначеного строку проведення ремонтних робіт, усувають по мірі необхідності.

Найбільш ефективний третій тип технічного обслуговування та ремонту – планово-попереджувальний по стану, с періодичним або безперервним контролем. Він забезпечує найбільш повне використання потенціальних можливостей машини і їх складових частин. На цей тип максимально-орієнтована і розроблена „Комплексна система технічного обслуговування та ремонту машин в сільському господарстві”. Один із факторів, що містить в собі повсюдну реалізацію даного перспективного типу технічного обслуговування та ремонту, - потреба в оперативній оцінці фактичного стану техніки, що експлуатується, і прогнозування цього стану на майбутній період роботи. В зв’язку з цим на практиці широко застосовується регламентоване в залежності від наробітку ремонтно-обслуговуюча дія (в виді планово-попереджувальної системи технічного обслуговування та ремонту).

Встановлення однак граничного стану одночасно пов’язано з визначенням наробітку об’єкта до ресурсної відмови. Внаслідок неминучого розсіювання ресурсів установлюють усереднене та скоректоване значення з урахуванням багаторічної практики значення наробітку до відповідно виду ремонту та обладнання.

Періодичність заявочного (непланового) поточного ремонту не регламентується.

Для тракторів на даний час встановлено проведення ТО-1 з періодичністю 125 год., відповідно ТО-2 – 500 год., ТО-3 – 1000 год., ПР – 2000 год., КР – 6000 год. Плановий поточний ремонт суміщають з одним із чергових ТО-3. Перед проведенням третього технічного обслуговування,, яке передує можливому проведенню поточного або капітального ремонту, виконують ресурсне діагностування для визначення можливості подальшого використання трактору, а також виду і змісту ремонту.

Для комбайнів встановлені два види номерних технічних обслуговувань: ТО-1 через 60 мото-год. та ТО-2 через 240 мото-год.

Для вантажних автомобілів встановленні два види номерних технічних обслуговувань: ТО-1 через 2500 км і ТО-2 через 10000 км пробігу

При встановленні періодичності проведення технічного обслуговування та ремонту враховують як технічні так і економічні умови.

При економічному обґрунтуванні оптимальних строків зіставляють витрати на експлуатацію машин та різні види ремонтно-обслуговуючих дій