Додатки Визначення вмісту вуглеводів за Бертраном
Методика дає добрі результати при вмісті вуглеводів 10–90 мг/мл.
Принцип методу. Вуглеводи, що мають вільні альдегідні чи кетонні групи, мають здатність у процесі кип‘ятіння відновлювати лужні розчини міді до закису, що враховується об'ємним методом.
Реактиви. Розчин CuSO45H2O (Фелінг 1): 69,27 г чистої сірчанокислої міді розчиняють у 1 л дистильованої води. У разі потреби розчин фільтрують через паперовий фільтр;
розчин сегнетовой солі (Фелінг 2): 346 г сегнетової солі та 100 г NaOH розчиняють у дистильованій воді й об’єм доводять до 1 л. У разі помутніння розчин повинен бути відфільтрований через скляний фільтр і по можливості швидко;
розчин крохмалю: 1 г розчинного крохмалю розмішують у невеликій кількості холодної дистильованої води і отриману суспензію вливають у киплячу воду (загальний об’єм – 100 мл). Туди само додають кухонну сіль (до насичення). Розчин фільтрують через паперовий фільтр;
розчин 2 н. соляної кислоти;
20%-й розчин H2SO4: 110 мл концентрованої H2SO4 змішують з 890 мл дистильованої води;
KI кристалічний ("чда" чи "хч");
0,1 н. розчин тіосульфату Na2S2O3 5H2O : 24,6 г тіосульфату і 0,2 г бісульфіту натрію розчиняють у дистильованій, прокип'яченій воді і об’єм доводять до 1 л. Воду для приготування розчину тіосульфату натрію кип'ятять 1,5–2 год, потім охолоджують до кімнатної температури, використовуючи трубку з натронним вапном.
Визначення поправки до титру розчину тіосульфату. У колбу Ерленмейєра з притертою пробкою місткістю 250 мл вносять 20 мл 0,1 н. розчину двохромовокислого калію, 2 г йодистого калію і 5 мл концентрованої соляної кислоти. Суміш закривають пробкою, колбу ставлять на 10 хв у темне місце і потім титрують приготовленим 0,1 розчином тіосульфату. У момент ослаблення забарвлення розчину до солом'яно-жовтого додають три краплі індикатора (1%-й розчин крохмалю) і титрують до зникнення синього забарвлення (розчин здобуває зеленого кольору від тривалентного хрому, але він повинен бути прозорий).
Поправку обчислюють за формулою
,
де 20 – об’єм 0,1 н. розчину двохромовокислого калію, мл; V – об’єм розчину тіосульфату, витраченого на титрування, мл.
Техніка визначення
0,5–1 мл культуральної рідини з клітинами вносять у пробірку і додають відповідно 0,5–1 мл 2 н. соляної кислоти. Пробірки прогрівають при 70 °С упродовж 10 хв (для гідролізу сахарози).
Після закінчення гідролізу пробу кількісно переносять у колбу Ерленмейєра, додають відповідно по 9 мл дистильованої води, потім розчини Фелінг 1 і Фелінг 2, по 10 мл кожного, після чого колбу спочатку кип'ятять протягом 2 хв (точно), відраховуючи час від початку кипіння, а потім швидко охолоджують у посуді з холодною водою. В охолоджену колбу вносять 2 г йодистого калію і 15 мл 20%-й сірчаної кислоти і відразу ж після цього проводять титрування йоду, що виділився, 0,1 розчином тіосульфату. У момент ослаблення забарвлення розчину до солом'яно-жовтої додають три краплі індикатора (1%-й розчин крохмалю), потім титрування доводять до кінця. Кінець титрування визначають за зникненням синього забарвлення та за знебарвленням розчину.
Паралельно проводять контрольний дослід, у якому замість проби беруть 10 мл дистильованої води. З контрольною пробою виконують ті самі операції, що й з дослідною пробою після гідролізу і додавання води.
Розрахунок. Спочатку обчислюють значення X:
де А – об’єм 0,1 н. розчину тіосульфату, витраченого на титрування в контрольному досліді, мл; В – об’єм 0,1 н. розчину тіосульфату, витраченого на титрування досліджуваної проби, мл; К – поправка титру розчину тіосульфату; 6,36 – коефіцієнт переходу від мілілітрів до міліграмів (1 мл 0,1 н. розчину тіосульфату відповідає 6,36 мг міді); 0,95 – коефіцієнт перерахунку на сахарозу (враховує приєднання молекули води при інверсії сахарози).
Далі за таблицею 2 для розрахованої величини Х знаходять значення С (масу цукру в міліграмах).
Розраховують вміст сахарози, %:
Формула дана для об’єму досліджуваної проби 1 мл. Якщо об’єм проби 0,5 мл, результат множать на два.
- Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- Національний Університет
- Харчових технологій
- Технології мікробного синтезу лікарських засобів
- Лабораторний практикум
- Київ нухт 2011
- Заходи безпеки та організація роботИ в біотехнологічній лабораторії
- Метод визначення кількості пеніцилінів
- Техніка визначення
- Реактиви.
- Біологічні методи визначення кількості антибіотиків
- Чутливість мікроорганізмів до дії антибіотиків
- Завдання для виконання студентами
- Варіанти середовищ для отримання хлортетрацикліну
- Контрольні запитання
- Лабораторна робота 3. Біотехнологія отримання хлортетрацикліну (закінчення).
- Завдання для виконання студентами
- Контрольні запитання
- Лабораторна робота 4. Визначення активності ферментів. Аналіз фармацевтичних ферментних препаратів. Поверхневе культивування для одержання ферментів (початок).
- 4.1. Ферменти амілолітичного комплексу
- Визначення амілолітичної активності колориметричним методом
- Техніка визначення
- Прилади, посуд, реактиви
- Техніка визначення
- 4.2. Ферменти протеолітичного комплексу
- Техніка визначення
- Техніка визначення.
- 4.4. Глюкозооксидаза
- Контрольні запитання
- 4.5. Поверхневе культивування для одержання ферментів (початок).
- Завдання для виконання студентами.
- Контрольні запитання
- Лабораторна робота 5. Поверхневе культивування для одержання ферментів (закінчення). Методи очищення ферментних препаратів.
- 5.1 Поверхневий спосiб культивування продуцентiв ферментiв (закінчення).
- Завдання для виконання студентами.
- 5.2. Методи очищення ферментних препаратів
- Лабораторна робота 6. Імобілізація ферментів методом сорбції
- Лабораторна робота 7. Методи визначення водорозчинних вітамінів. Біотехнологія отримання рибофлавіну (початок).
- Вітаміни мікробного походження
- 7.2 Процес біосинтез для отримання рибофлавіну
- Аналіз вмісту вітамінів
- Біотехнологія отримання рибофлавіну (початок).
- 1. Приготування поживного середовища
- 3. Засів поживного середовища
- 4. Аналіз поживного середовища
- Контрольні запитання
- Лабораторна робота 8. Методи визначення жиророзчинних вітамініВ. Біотехнологія отримання рибофлавіну (закінчення).
- 8.1 Визначення жиророзчинних вітамінів
- 8.2 Біотехнологія отримання рибофлавіну (закінчення).
- Методи визначення жиророзчинних вітамінів
- Біотехнологія отримання рибофлавіну (закінчення)
- Додатки Визначення вмісту вуглеводів за Бертраном
- Визначення вуглеводів за Бертраном. Інвертний цукор
- Визначення фосфору за Нейманом
- Визначення вмісту азоту амінокислот (мідним способом)
- Визначення білка методом Лоурі
- Визначення вологості на приладі Чижової
- Приготування вихідних ферментних розчинів
- Дані для приготування робочого розчину поверхневої культури
- Дані для приготування робочого розчину очищеного фп
- Рекомендована література
- Технології мікробного синтезу лікарських засобів лабораторний практикум
- Свідоцтво про реєстрацію