Біологічні методи визначення кількості антибіотиків
Активність антибіотиків визначають шляхом порівняння ступеня пригнічення росту чутливих мікроорганізмів у результаті дії випробовуваного антибіотика та стандартного зразка у відомих концентраціях.
Стандартні зразки для кількісного визначення є речовинами з точно встановленою концентрацією відповідно до міжнародного стандартного препарату.
Метод дифузії. Живильне середовище, рекомендоване для кількісного визначення, розплавляють і вносять в нього при відповідній температурі, наприклад, від 48 до 50С для вегетативних форм, певну кількість суспензії мікроорганізмів, чутливих до даного антибіотика. Кількість суспензії має бути такою, щоб забезпечувати чіткі, підхожого діаметру зони пригнічення росту тест-мікроорганізму для всіх концентрацій антибіотика, використовуваних при кількісному визначенні. Негайно після внесення мікроорганізмів живильне середовище розливають у чашки Петрі Допускається розливати середовище у два шари, з яких інокульовано лише верхній шар.
Готують розчини стандартного зразка антибіотика з відомими концентраціями і розчини випробовуваного антибіотика, передбачувані концентрації якого не мають істотних відмінностей від концентрацій стандартного зразка. Розчини наносять на поверхню середовища, використовуючи стерильні циліндри з фарфору, нержавіючої сталі або іншого матеріалу, або вносять розчини в лунки, підготовлені в твердому середовищі. У всі циліндри або лунки вносять рівні об’єми розчинів. Досліди необхідно ставити щонайменше у триразовій повторності.
Чашки інкубують при відповідній температурі близько 18 год. Вимірюють діаметри круглих зон затримки росту з точністю 0,1 мм і розраховують активність.
Турбідиметричний метод. У відповідне поживне середовище вносять суспензію вибраних мікроорганізмів, чутливість яких до випробовуваного антибіотика така, що забезпечує достатньо сильне пригнічення їх росту за умов проведення випробування. Використовують певну кількість суспензії, яка підбирається таким чином, щоб одержати легко вимірювану каламутність після закінчення інкубаційного періоду тривалістю близько 4 год.
Готують розчини стандартного зразка з відомими концентраціями і розчини випробовуваного антибіотика. Всі досліди проводять у трикратній повторності. Рівні об ’єми кожного з розчинів вносять в однакові пробірки і додають у кожну пробірку рівні об ’єми інокульованого середовища (наприклад, 1 мл розчину і 9 мл середовища). Паралельно готують дві контрольні пробірки з інокульованим середовищем, що не містить антибіотика. В одну з них одразу вносять 0,5 мл формальдегіду. Ці пробірки використовують для настроювання оптичного приладу, за допомогою якого проводять вимірювання. Усі пробірки розташовують у водяній бані або інший пристрій, що дозволяє швидко довести пробірки до необхідної температури інкубації. Пробірки витримують при цій температурі від 3 до 4 год., забезпечуючи однорідність температури і рівний час інкубації для кожної пробірки.
Після закінчення періоду інкубації зупиняють ріст мікроорганізмів, додаючи в кожну з пробірок 0,5 мл формальдегіду, або шляхом теплової обробки і за допомогою оптичного приладу вимірюють каламутність вмісту пробірок. Розраховують активність, використовуючи відповідні статистичні методи.
Таблиця 1.1.
Поживні середовища і тест-культури, що використовуються для мікробіологічного визначення концентрації антибіотиків
антибіотик | Склад середовища | Тест-культура та її засівна доза |
Пеніциліни | “Голодний” агар – агар-агар + 0,3% Na2HPO4 (pH 6,8 – 7,0)
Поживний агар – 1% голодний агар + 130 мг% амінного азоту + 0,1% глюкоза (рН 6,8 – 7,0) | S. aureus 209P (40*106 мікробних клітин в 1мл середовища) |
Цефалоспорини | “Голодний” агар – агар-агар + 0,3% Na2HPO4 (pH 6,8 – 7,0)
Поживний агар – 1% голодний агар + 130 мг% амінного азоту + 0,1% глюкоза (рН 6,8 – 7,0) | B. subtilis ATCC 6633 (40*106 мікробних клітин в 1мл середовища) |
Макроліди | Використовується одношаровий агар – 1,5% агар Хоттингера, збагачений 30 – 35 мг% амінного азоту (рН 7,8 – 8,0) | M. luteus ATCC 934 (10*106 мікробних клітин в 1мл середовища) |
Аміноглікозиди | “Голодний” агар – агар-агар + Na2HPO4 (pH 6,8 – 7,0)
Поживний агар – 1,5% агар Хоттингера + 130 мг% амінного азоту + 0,1% глюкоза (рН 7,8 – 8,0) | B. subtilis ATCC 6633 (100*106 мікробних клітин в 1мл середовища) |
Ріфампіцин | Використовується одношаровий агар – 1,5% агар Хоттингера + 2,5% К2HPO4 + 130 мг% амінного азоту + 0,1% глюкоза (рН 6,0 – 6,2) | M. luteus NCTC (200*106 мікробних клітин в 1мл середовища) |
- Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- Національний Університет
- Харчових технологій
- Технології мікробного синтезу лікарських засобів
- Лабораторний практикум
- Київ нухт 2011
- Заходи безпеки та організація роботИ в біотехнологічній лабораторії
- Метод визначення кількості пеніцилінів
- Техніка визначення
- Реактиви.
- Біологічні методи визначення кількості антибіотиків
- Чутливість мікроорганізмів до дії антибіотиків
- Завдання для виконання студентами
- Варіанти середовищ для отримання хлортетрацикліну
- Контрольні запитання
- Лабораторна робота 3. Біотехнологія отримання хлортетрацикліну (закінчення).
- Завдання для виконання студентами
- Контрольні запитання
- Лабораторна робота 4. Визначення активності ферментів. Аналіз фармацевтичних ферментних препаратів. Поверхневе культивування для одержання ферментів (початок).
- 4.1. Ферменти амілолітичного комплексу
- Визначення амілолітичної активності колориметричним методом
- Техніка визначення
- Прилади, посуд, реактиви
- Техніка визначення
- 4.2. Ферменти протеолітичного комплексу
- Техніка визначення
- Техніка визначення.
- 4.4. Глюкозооксидаза
- Контрольні запитання
- 4.5. Поверхневе культивування для одержання ферментів (початок).
- Завдання для виконання студентами.
- Контрольні запитання
- Лабораторна робота 5. Поверхневе культивування для одержання ферментів (закінчення). Методи очищення ферментних препаратів.
- 5.1 Поверхневий спосiб культивування продуцентiв ферментiв (закінчення).
- Завдання для виконання студентами.
- 5.2. Методи очищення ферментних препаратів
- Лабораторна робота 6. Імобілізація ферментів методом сорбції
- Лабораторна робота 7. Методи визначення водорозчинних вітамінів. Біотехнологія отримання рибофлавіну (початок).
- Вітаміни мікробного походження
- 7.2 Процес біосинтез для отримання рибофлавіну
- Аналіз вмісту вітамінів
- Біотехнологія отримання рибофлавіну (початок).
- 1. Приготування поживного середовища
- 3. Засів поживного середовища
- 4. Аналіз поживного середовища
- Контрольні запитання
- Лабораторна робота 8. Методи визначення жиророзчинних вітамініВ. Біотехнологія отримання рибофлавіну (закінчення).
- 8.1 Визначення жиророзчинних вітамінів
- 8.2 Біотехнологія отримання рибофлавіну (закінчення).
- Методи визначення жиророзчинних вітамінів
- Біотехнологія отримання рибофлавіну (закінчення)
- Додатки Визначення вмісту вуглеводів за Бертраном
- Визначення вуглеводів за Бертраном. Інвертний цукор
- Визначення фосфору за Нейманом
- Визначення вмісту азоту амінокислот (мідним способом)
- Визначення білка методом Лоурі
- Визначення вологості на приладі Чижової
- Приготування вихідних ферментних розчинів
- Дані для приготування робочого розчину поверхневої культури
- Дані для приготування робочого розчину очищеного фп
- Рекомендована література
- Технології мікробного синтезу лікарських засобів лабораторний практикум
- Свідоцтво про реєстрацію