12. Фактори, що впливають на надійність

Величину можна визначити по наступному вираженню:

де — втрати часу виконавця, зв'язані з його відволіканням від виконання основних функціональних обов'язків (суспільна робота в службовий час, перебування у відрядженнях, відпустках через хворобу, прогули і т.п.); — втрати часу виконавця, обумовлені його кваліфікацією і досвідом роботи. При визначенні цієї величини виходять зі співвідношення накопиченої виконавцем умовно-постійної інформації, необхідної для вироблення оптимального рішення, і фактично наявної інформації у конкретного виконавця; враховуючи, що дотеперішнього часу методів прямого рахунку кількості керуючої інформації не розроблено, можна використовувати непрямий метод оцінки на базі експертно-бальної системи; — втрати часу виконавця, обумовлені нерівномірністю надходження інформації про стан об'єкта керування (умовно-перемінної); кількісна оцінка цього показника також може бути отримана експертним шляхом для кожного конкретного виду інформації, —втрати часу виконавця, обумовлені нерівністю швидкості переробки ним інформації; — втрати часу виконавця, обумовлені недосконалістю каналів передачі керуючих впливів від суб'єкта до об'єкта керування.

Найчастіше в практиці керування при своєчасному і якісному виробленні керуючого рішення виявляються малоефективними й об'єкт не досягає мети через їх (рішень) затримування. Аналогічно викладеному вище, можна також побічно оцінити вплив цього фактора на ступінь оптимальності вироблених рішень через втрати часу виконавця.

Швидкість вироблення й передачі керуючого впливу в системі керування виробництвом повинна бути більша або рівна швидкості зміни стану виробничого процесу як об'єкту керування. З цього, природно, випливає, що керуюча система змушена приймати рішення в умовах дефіциту часу. При цьому, чим більший цей дефіцит, тим більша імовірність вироблення неоптимального або навіть неприпустимого рішення. Можна побічно визначати по характеру розв'язуваних задач і накопиченому досвідові, що відбиває ступінь оптимальності прийнятих рішень, величину часу виконавця, коли він свідомо приймає неприпустимі рішення, і внаслідок цього вважати цей час як «втрати» для якісного виконання виконавцем своїх функцій.

За наведеними вираженнями можна кількісно оцінити надійність (імовірність вироблення оптимальних рішень) роботи кожного виконавця в керуючій системі. Виключення складає лише такий «виконавець», як керівник.

Справа в тім, що керівник несе в процесі вироблення керуючих впливів кілька видів «навантаження». Головною його задачею безумовно є формулювання цілей впливів на об'єкт, за яким його підлеглими далі розробляються рішення, тобто способи цих впливів. З іншого боку, керівник, як найбільш досвідчений виконавець (тобто виконавець, що володіє великою кількістю накопиченої інформації) , бере безпосередню участь у розробці рішень. Вкінець, керівник зайнятий формуванням раціональних зв'язків між виконавцями, що забезпечують своєчасне вироблення рішень.

Тому при визначенні надійності роботи керівника запропоновано ввести додатковий коефіцієнт k_у, що виражає безпосередню участь керівника у рішенні управлінських задач (тобто його частку у виробленні рішень).

Результативність спільної роботи керівника й виконавців залежить від кількості останніх, а також від виду взаємозв'язків між ними.

Викладене про надійність керуючої системи дозволяє розглянути два важливих питання, а саме: від яких факторів залежить надійність, які шляхи її підвищення, яким чином впливає на ці фактори автоматизація процесів вироблення рішень, і навпаки.

Розроблювальні й функціонуючі автоматизовані системи керування в будівництві мають своєю задачею «посилення» можливості суб'єкта керування тільки в плані вироблення керуючих впливів. В частці реалізації цих впливів об'єктом керування, АСУ як такі участі не приймають. Цей висновок не означає, що автоматизація керування не впливає на результати виробництва. Навпроти, такий вплив достатньо великий та різноманітний .