13. Визначення надійності роботи виконавця

Повернемося до вираження надійності окремого виконавця в апараті керування:

Під якістю процесу керування маємо на увазі оптимальність вироблення керуючого впливу й своєчасність його доставки в об'єкт керування. Оцінювати ж цю якість будемо ступенем наближення фактично вироблюваних рішень до оптимальних, що побічно можна вимірити ймовірністю вироблення оптимальних рішенні.

Аналіз вираження показує, що максимальна якість процесу керування (усі вироблювані рішення оптимальні) можна одержати при трьох умовах:

• якщо час, наданий керуючій системі (усім її виконавцям) для вироблення рішення нескінченний ( );

• якщо втрати виконавця, що впливають на зниження ступеня оптимальності вироблюваних рішенні, дорівнюють нулеві ( _і = 0), тобто кожен виконавець приймає тільки оптимальні рішення;

• якщо клас складності розв'язуваних задач у процесі вироблення рішень дорівнює нулеві (k=0), тобто практично вироблення керуючого рішення не потрібно.

В усіх цих випадках імовірність вироблення оптимальних рішень дорівнює 1. Однак цілком очевидно, що перераховані граничні випадки в практиці функціонування будь-якої керуючої системи неприпустимі.

Дійсно, величина t для керуючої системи не може бути обрана нею довільно. Час вироблення рішення, як вже зазначалося, знаходиться в нерозривному зв'язку зі швидкістю зміни стану об'єкта керування (виробничого процесу). Цей взаємозв'язок обумовлює відповідність t такому інтервалові часу, при якому стан об'єкта керування не змінюється настільки, що вироблене рішення (навіть оптимальне) виявляється безрезультатним стосовно досягнення мети об'єкта, якщо не негативним.

З огляду на, що виробничий процес у будівництві має під впливом індустріалізації й спеціалізації тенденцію до збільшення своєї швидкості (скорочення термінів будівництва будинків і споруджень), варто мати на увазі, що існуючі реально керуючі системи в будівництві об'єктивно змушені йти по шляху скорочення часу вироблення рішення (t→0), що приводить до зниження якості процесу керування.

Величина _і, що відбиває якість роботи виконавця, також практично не може бути рівна нулеві. Як було сказано вище, і залежить від часу виконання виконавцем своїх функціональних обов'язків , його здібностей і кваліфікації , своєчасності надходження умовно-перемінної інформації від об'єкта керування , швидкості роботи виконавця і швидкості передачі виробленої інформації в об'єкт керування .

Проблема чіткого функціонального закріплення кожного виконавця в керуючій системі є досить злободенною. Практика керування відзначає значні перешкоди в реалізації принципу чіткого визначення прав і відповідальності управлінських працівників. Таке положення викликане, саме великими «втратами» виконавця за рахунок виконання їм не властивих займаному положенню управлінських функцій, їхнього дублювання і т.п. Усе це приводить до того, що величина ≠0. Дослідження В. С. Кулібанова показали, що для будівельних організацій Главленінградбуда і Главзапбуда на знеособленого виконавця = 0,116 ч.

Очевидно, що неможливо уявити собі будівельну організацію, її керуючу систему, суцільно укомплектовану фахівцями вищої кваліфікації, працівниками, що володіють накопиченою інформацією, необхідної для прийняття тільки оптимальних рішень. Це значить, що на практиці не можливо досягти положення, коли = 0. Вищевказані дослідження показали, що навіть у ленінградських будівельників, рівень кваліфікації яких перевищує середньосоюзний, = 0,238.

Так як будь-яка передача інформації вимагає витрат часу, теоретично неможлива рівність = 0 (тобто миттєве надходження умовно-перемінної інформації від об'єкта керування). На практиці величина залежить від рівня організації об'єкта керування й засобів зв'язку з об'єктом керування. У будівельних організаціях Ленінграда фактична величина = 0,1÷0,227 ч.

Зовсім природно, що при швидкості роботи виконавця, рівної нулеві, вироблення рішення не відбудеться, значить, теоретично величина ≠ 0. Експертним шляхом установлено, що для ленінградських умов = 0,1 ÷0,223 ч.

«Втрати» виконавця, що знижують якість процесу керування й обумовлені швидкістю передачі керуючої інформації об'єктові керування, залежать як від швидкості її передачі, так і від швидкості її сприйняття об'єктом керування. Якщо перша причина може бути ліквідована за рахунок максимального використання досягнень науки в області засобів зв'язку, то друга залежить від досконалості економічного механізму господарювання. Однак по своїй суті ні перша, ні друга причини теоретично не можуть обумовлювати рівність = 0, тому що в цьому випадку керуючий вплив ніколи не буде передано об'єктові керування.

Таким чином, всі складові показника _і не можуть бути рівні нулеві, тобто теоретично неможливо організувати керуючу систему з надійністю її функціонування, рівної 1. Аналіз сутності й взаємозв'язків складового показника _і дозволяє визначити умови (фактори), від яких залежить якість процесу керування.