Якість та ефективність інформаційної системи

За системного підходу до проектування ІC будь-який об'єкт розглядається як певна система, яку можна поділити на підсистеми, кожна з яких може бути поділена на підсистеми нижчого порядку. Підсистемами найнижчого порядку є елементи (задачі), внутрішня структура яких не важлива для розв'язання інших задач цього рівня. Однак слід мати на увазі, що властивості окремої підсистеми впливають на інші підсистеми та систему загалом.

Проектування ІC є особливо важливим етапом, адже саме тоді закладаються її базові характеристики (споживчі властивості), найголовнішими серед яких є якість і надійність. Це означає, що ІC у процесі свого функціонування має забезпечити:

- інформаційні потреби користувачів;

- адекватність ІC реальним інформаційним і технологічним процесам ОУ;

- високу економічну ефективність. Споживчі властивості ІC виражають:

- функціональна повнота. Відображає рівень задоволення інформаційних потреб користувачів — осіб, які приймають рішення (ОПР), та рівень автоматизації управлінських робіт на заданому ОУ;

- своєчасність. Забезпечується можливістю своєчасного здобуття потрібної інформації;

- функціональна надійність. Відображає надійність інформаційного, програмного, технічного та ергономічного забезпечень під час оброблення даних;

- адаптивна надійність. Виражається у властивості системи виконувати свої функції при їх зміні під впливом навколишнього середовища (зміна ресурсів, структури інформаційно-обчислювальної системи та ін).

Під час розроблення ІC слід ураховувати, що інформаційні потреби користувача залежать від рівня структури управління, на якому він знаходиться.

Перший, найнижчий, рівень (управління дільницею, робочим місцем) — оперативне управління. Саме таким є управління процесом випуску продукції. Суть його полягає в тому, що інженерно-технічний персонал під час управління виносить оперативні рішення, які визначаються набором різноманітних чітко визначених правил. Наприклад, прийняття рішення щодо збільшення запасів матеріалів, якщо їхній рівень стає нижчим від установленого.

Другий рівень стосується технічного або адміністративного втручання (управління цехом). Працівники цього рівня можуть приймати як регламентовані, так і нерегламентовані рішення. Управління будується на основі застосування методів моделювання процесів.

На цих рівнях прийняття управлінських рішень про виконання задач ІC повинно бути добре структурованим, а також мають бути задані правила вироблення рішень для можливих ситуацій, крім аварійних.

На третьому рівні реалізується стратегічне управління, що є функцією вищого управлінського персоналу. Процес прийняття рішень нерегламентований, тому особливо важливою для нього є довідкова функція ІC. Керівники системи управління, які не володіють формальними методами програмування, можуть використовувати мову запитів для доступу до інформації, що зберігається у файлах, не вдаючись до посередництва технічного персоналу. Тому під час проектування ІC слід ураховувати вимоги, пов'язані з функціями управління об'єктом, які вона має задовольняти:

- релевантность (лат. relevant — суттєвий, доречний). Одержувана інформація (мусить бути відповідною запитам будь-якій ОПР (директора, майстра та ін.). Існують відмінності між даними й інформацією. Інформація — це дані, релевантні споживачеві;

- управління за відхиленнями. Це не потребує значної кількості детальної інформації. ОПР повинні бути поінформовані про критичні чинники, що впливають на результати підприємства (фірми);

- точність. Дані, на основі яких формується інформація, мають бути адекватними і відображати поточний стан ОУ (не застарілі);

- своєчасність. Інформація має бути подана тоді, коли вона потрібна користувачеві;

- пристосованість. Система повинна задовольняти різні запити користувача. Наприклад, запит підсумковий (про обсяг збуту продукції), запит детальний (про обсяг збуту продукції за споживачами).

Під час проектування в ІC мають бути закладені адаптивні властивості, які б давали змогу оперативно модернізувати її згідно зі змінами, які виникли, в економічній інформаційній та організаційних системах управління економічним об'єктом, а також в інформаційно-обчислювальній системі. Адаптивні властивості ІC мають забезпечувати її адекватність реальному процесу управління об'єктом.

Економічна ефективність ІC — це оцінка результативності системи, що визначається порівнянням витрат з одержаним від її використання ефектом як результатом діяльності ІC

Ефект від упровадження ІC може бути соціальним, технічним та економічним.

Соціальний ефект характеризується впливом автоматизації на роботу працівників апарату управління, інформаційно-обчислювального центру (ЮЦ), а також на членів суспільства, соціальне обслуговування яких поліпшується з упровадженням ІC.

Технічний ефект характеризується швидкодією виконання певних операцій, збільшенням продуктивності машин, систем тощо.

Економічний ефект оцінюється економічним ефектом протягом року, економічною ефективністю (економією протягом року), коефіцієнтом економічної ефективності, одноразовими і капітальними витратами, терміном окупності.

Економічний ефект протягом року виражає фактичну економію порівняно з витратами на створення ІC:

де E — економічна ефективність ІC, що складається з прямої E_пр та побічної E_п ефективностей, тобто Е= E_пр + E_п, причому E_пр -= С₀ – С₁- Тут С₀ — вартісні витрати оброблення даних за існуючим варіантом; С₁ — вартісні витрати за пропонованим у проекті ІC варіантом оброблення даних. Побічна ефективність ІC.

де A₁ , а₂ - обсяги за рік продукції, яка реалізується, відповідно до і після впровадження ІC, грн.; C₁ , C₂ -витрати на гривню продукції, що реалізується, відповідно до та після впровадження ІC, грн.; П₁ — прибуток від реалізації продукції до впровадження ІC, грн.

У наведеному вище виразі економічного ефекту протягом року E_н — нормативний коефіцієнт ефективності (за галуззю народного господарства); К — сума одноразових і капітальних витрат, причому

,

де - передвиробничі витрати, пов'язані з проектуванням ІC; К_Н — капітальні витрати на придбання, транспортування, монтаж, налагодження обчислювальної техніки (ОТ) та допоміжного обладнання.

Коефіцієнт економічної ефективності, розрахункове значення якого має бути вищим від нормативного, обчислюється за формулою

Термін окупності одноразових і капітальних витрат визначається за формулою

Запитання і Завдання

1 Охарактеризуйте сутність системного підходу до проектування ІC.

2. Дайте порівняльну характеристику різних видів декомпозиції ІC.

3. Проранжируйте вимоги споживача, яким має відповідати ІC.

4. Які адаптивні властивості мають бути закладені під час проектування різноманітних ІC?

5. Визначте найбільш критичні показники ефективності ІC для проектування ІC та поясніть свою думку.