5.3 Будова та принцип роботи посудомийних машин
З метою механізації миття посуду в закладах ресторанного господарства використовуються посудомийні машини. Технологічний процес машинного оброблення посуду складається з таких операцій:
- видалення залишків продуктів з посуду холодною чи теплою водою температурою до 40 0С;
- миття дезінфікуючим розчином з температурою 45…55 0С;
- первинне ополіскування водою температурою 56…65 0С;
- вторинне ополіскування (стерилізація) водою з температурою 85…98 0С;
- сушіння за допомогою природної і примусової конвекції повітря;
- бактерицидне оброблення (застосовується рідко).
Для конкретних машин інтервали вказаних температур менші.
За призначенням посудомийні машини можуть бути універсальні та спеціальні. Універсальні машини (МПУ-1400, ММУ-2000, ММУ-1000, ЛБ-НМТ-1А, МПУ-700, МПУ-350, ММУ-500 та ін.) призначені для оброблення декількох видів столового посуду (тарілок всіх розмірів і форм, стаканів, підносів тощо). Такі машини доцільно використовувати у невеликих закладах харчування. Спеціалізовані машини призначені для оброблення тільки одного виду посуду і застосовуються на великих підприємствах.
За структурою робочого циклу посудомийні машини бувають періодичної і безперервної дії. Особливість машин періодичної дії – циклічність операцій. Цикл складається з трьох послідовно виконуваних операцій: завантаження, обробки (миття) і вивантаження чистого посуду.
Особливість машин безперервної дії – безперервність завантаження забрудненого посуду, його оброблення (виконання всіх технологічних операцій з миття) і вивантаження чистого посуду. При цьому посуд переміщається по конвеєру вздовж декількох секцій робочої камери і послідовно проходить всі операції.
За способом завантаження посуду розрізняють машини з фронтальним і купольним завантаженням (машини періодичної дії) і конвеєрні (тунельні) машини (машини безперервної дії).
За типом робочої камери посудомийні машини поділяються на камерні та відкриті. Більшість вітчизняних і зарубіжних машин – камерного типу, де посуд обробляється в закритій камері. У машинах періодичної дії під час миття камера повністю закривається. У машинах безперервної дії вхідний і вихідний отвори закриті гнучкими завісами з гуми або пластика. Це забезпечує безперешкодне переміщення посуду вздовж усіх зон і запобігає розбризкуванню води за межі машини. Машини безперервної дії можуть мати дві, три і більше камер.
У машинах відкритого типу частина зон миття посуду залишається відкритою, і оператор під час роботи стикається як з гарячою водою, так і з дезінфікуючим розчином.
За видом робочих органів розрізняють гідравлічні та гідромеханічні машини. Робота гідравлічних (душових) посудомийних машин полягає у гідравлічній дії великих потоків теплої і гарячої води на посуд. При цьому використовується проточна або рециркулююча (з використанням відцентрових насосів) вода. Для інтенсифікації миття у воду вносять миючі засоби.
Робота гідромеханічних посудомийних машин здійснюється одночасною гідравлічною і механічною дією на посуд. При цьому посуд обробляється щітковими поверхнями (щітками), які змочені проточною водою, а також дезінфікуючими розчинами. Такий спосіб миття посуду застосовується в машинах виробництва Франції, Іспанії і США. Висока якість миття посуду досягається застосуванням дезінфікуючих засобів, які сприяють активному відділенню забруднень з поверхні. При цьому поверхня посуду інтенсивно змочується, відбувається диспергування забруднень (набухання, дроблення білкових речовин, емульгування і часткове омилення жирів), а також стабілізація забруднень, що відокремилися від поверхні посуду.
Миючі засоби, які використовуються мають бути нешкідливими, забезпечувати активне відділення забруднень з поверхні посуду, не утворювати великої кількості піни під час миття, оскільки піна забиває відцентрові насоси і знижує їх працездатність, а сліди миючих засобів на поверхнях чистого посуду не повинні слугувати середовищем для розмноження хвороботворних мікроорганізмів.
Якість миття залежить від таких параметрів:
- тривалість миття (від декількох десятків секунд до двох хвилин);
- відстань від посуду до насадки; посуд повинен знаходитися в зоні роздробленої ділянки струменя води на відстані приблизно 100... 120 мм від нього. При цьому струмінь після удару не відбивається від посуду, а розтікається по його поверхні;
- кут нахилу посуду; тарілки не повинні перекривати одна іншу, а площа омивання має бути оптимальною. Залежно від кута нахилу посуду змінюється форма плями яка розмивається (від круглої до витягнутого еліпса); чим більший кут нахилу, тим менший радіус омивання, і тим більше потрібно насадок;
- напрям струменя (переважно вертикальний донизу). На практиці, окрім вертикального донизу існує орієнтування струменя горизонтальне і вертикальне догори по відношенню до забруднень, що менш ефективно;
- оптимальний діаметр (від 1,5 до 8 мм) і форма насадки;
- тиск рідини біля насадки;
- твердість води (у твердій воді витрати миючих засобів збільшуються).
- Міністерство освіти і науки україни
- Розділ 1 механічне устаткування
- 1.2 Характеристика матеріалів, з яких виробляють деталі машин
- 1.3 Класифікація механічного устаткування закладів ресторанного господарства
- 1.4 Стандартний алгоритм роботи механічного устаткування
- 1.5 Техніко-економічні показники роботи обладнання
- 1.6 Універсальні кухонні машини
- Питання для самоперевірки
- Література
- Лекція № 2 Сортувально-калібрувальне устаткування План
- 2.1 Загальні відомості про сортувально-калібрувальний процес
- 2.2 Класифікація, будова та принцип роботи просіювачів
- 2.2.1 Будова та принцип роботи відцентрового просіювача мпп-іі.
- 2.2.2 Будова та принцип роботи просіювача зі шнековою подачею
- 2.2.3 Будова та принцип роботи вібраційних просіювачів
- 2.3 Технічні характеристики та правила експлуатації просіювачів
- Питання для самоперевірки.
- Література
- Лекція № 3 Очищувальне обладнання План
- 3.1 Способи очищення та класифікація очищувального устаткування
- 3.2 Будова та принцип роботи картоплеочисних машин
- 3.2.1 Картоплеочисні машини періодичної дії
- 3.2.2 Картоплеочисні машини безперервної дії
- 3.3.3 Правила експлуатації картоплеочисних машин
- 3.3 Будова та принцип роботи пристрою для очищення риби від луски
- Питання для самоперевірки
- Література
- Лекція № 4 Подрібнювальне устаткування План
- 4.1 Призначення і класифікація подрібнювального устаткування
- 4.2 Розмелювальні машини
- 4.2.1 Розмелювальні механізми з конусним робочим органом
- 4.2.3 Дискові машини і механізми для розмелювання кави
- 4.2.4 Розмелювальні машини і механізми з вальцьовим робочим органом
- 4.3 Машини для отримання пюреподібних продуктів (протиральні машини)
- Питання для самоперевірки
- Література
- Лекція № 5 Устаткування для миття овочів та посуду План
- 5.1 Способи та схеми миття
- 5.2 Будова та принцип роботи обладнання для миття овочів
- 5.3 Будова та принцип роботи посудомийних машин
- 5.3.1 Посудомийні машини періодичної дії
- 5.3.2 Посудомийні машини безперервної дії
- Запитання для самоперевірки
- Література
- Лекція № 6 Місильно-перемішувальне устаткування План
- 6.1 Основні визначення та класифікація
- 6.2 Машини і механізми для перемішування продуктів
- 6.3 Збивальні машини та механізми
- 1, 3, 7, 9, 11, 15 – Пруткові; 2, 4, 13, 14 – плоскорешітчасті; 5 – гакоподібні;
- 6.4 Машини для замішування тіста
- Запитання для самоперевірки
- Література
- 7.2 Загальні принципи будови та класифікація теплових апаратів
- 7.3 Класифікація варильного обладнання. Харчоварильні котли
- Циліндричною формою варильної ємності
- Запитання для самоперевірки
- Література
- Класифікація жарильних апаратів
- 8.2 Будова та принцип роботи сковорід
- 8.3 Жарильні та пекарські шафи
- Запитання для самоперевірки
- Література
- Рекомендована Література Основна
- Додаткова
- Розділ 1. Механічне устаткування
- Розділ 2 теплове устаткування